18.05.2013
Справа № 335/4718/13-ц 6/335/600/2013
18 травня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В. при секретарі Соловйовій А.С., розглянувши подання державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Бєлки А.В. про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладенні на них судовим рішенням, -
16.05.2013 року державний виконавець Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Бєлка А.В. звернувся до суду з поданням про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладенні на них судовим рішенням.
У подані зазначав, що на виконанні у Орджонікідзевському відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 239/8 з примусового виконання вимоги № Ф-4839-у від 03.02.2011 року виданого УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - 848,34 грн. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вищезазначеного виконавчого документа.
26.01.2013 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Боржник, ОСОБА_2, на виклики державного виконавця не з'являється. Судове рішення боржник не виконує.
Посилаючись на вказані обставини, державний виконавець просить винести рішення щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника -э ОСОБА_2.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Суд, перевіривши доводи, викладені в поданні, приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець звернувся з вищевказаним поданням, погодженим з начальником ВДВС, відповідно до ст. 377-1 ЦПК України.
Згідно даної норми права питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Стаття 6 вказаного Закону визначає підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон. Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 даного Закону передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина за кордон ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань (в редакції Закону із змінами, внесеними згідно із Законом N 2677-VI від 04.11.2010).
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження на перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, безперешкодний вхід до приміщень, що належать боржникам, накладення арешту на майно боржника, його вилучення та реалізацію в установленому законодавством порядку. Здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами.
Зокрема, п. 18 ч. 3 ст. 11 даного Закону передбачено, право державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
У поданні зазначено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання боргових зобов'язань, проте державним виконавцем не надано належних доказів на підтвердження цих фактів, доведення яких є обов'язковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України.
До подання державним виконавцем додано постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2013 року з виконання вимоги № Ф-4839-у виданої 03.02.2011 року. Жодних доказів про отримання цієї постанови боржником, суду не надано.
Акт № 483/8 від 25.03.2013 року, відповідно до якого державний виконавець виходив на адресу боржника ОСОБА_2, також не є доказом ухилення від виконання зобов'язань, оскільки як вбачається з акту його було складено у відсутності свідків чи понятих.
Стаття 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає умови та правила надсилання документів виконавчого провадження. Цією статтею визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
В цій же нормі даного Закону окремо передбачено, що боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Проте з наданих суду документів не вбачається виконання державним виконавцем зазначених вимог чинного законодавства, оскільки до них не додано ні реєстру відправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, ні повідомлення про вручення боржнику копії вказаної постанови.
На думку суду, Орджонікідзевський відділ ДВС не надав переконливих доказів того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань за судовим рішенням.
Зваживши на недопустимість порушення конституційних прав громадянина та недоведеність вимог заявника, суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення подання державного виконавця немає.
Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Бєлки А.В. про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладенні на них судовим рішенням - ОСОБА_2, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені ЦПК України.
Суддя К.В. Гашук