20 травня 2013 р. Справа № 804/5398/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБукіна Л. Є.
при секретарі судового засіданняЯкуб Д.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідач - 2: Реєстраційна служба України Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання нечинним рішення №1200503,-
ОСОБА_4 17 квітня 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відповідача-1 Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Відповідача-2 - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення від 20.03.2013 року № 1200503 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 щодо відмови у державній реєстрації права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1;
- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 34,5 кв.м, житловою площею 8,6 кв.м.) на ім'я ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_1).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що державний реєстратор безпідставно відмовив у державній реєстрації прав на квартиру АДРЕСА_1, оскільки відповідно до акту прийому-передачі квартири від 13.07.2010 року, загальна площа квартири складає 36,8 кв.м. Проте, відповідно до технічного паспорту, виданого ТОВ «Ріелнест» від 04.03.2013 року на зазначене приміщення загальна площа складає 34,5 кв.м. Загальна площа квартири зменшилась за рахунок оздоблення стін гіпсокартоном. На думку позивача, своїм рішенням державний реєстратор порушує права позивача як власника майна.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.
Представники відповідачів у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень на позовну заяву не надали, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для реалізації відповідачами права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що представник позивача 11.03.2013 року подав до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області заяву для реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Державний реєстратор реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_6 рішенням від 28.03.2013 року № 1200503 відмовив у реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно, посилаючись на те, що подані документи, не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, через невідповідність загальної площі квартири, зазначеній в акті прийому-передачі квартири від 13.07.2010 року та технічного паспорту на квартиру, виданого ТОВ «Ріелнест» 04.03.2013 року (а.с.7).
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.13 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.
Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно частини 1 статті 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, встановлює Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок).
Згідно із пунктів 16 та 23 зазначеного Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Так, згідно із пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Судом встановлено, не заперечується сторонами, що позивач згідно договору пайової участі №П-5-19/1 від 30.10.2006 року брала участь в інвестуванні та фінансуванні об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1.
Договір виконано повністю, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 13.07.2010 року (а.с.35).
ОСОБА_4 згідно акту прийому-передачі квартири від 13.07.2010 року передано квартиру АДРЕСА_1, загальна площа квартири складає 36,8 кв.м. (а.с.34).
Проте, відповідно до технічного паспорту, виданого ТОВ «Ріелнест» від 04.03.2013 року на зазначене приміщення, загальна площа складає 34,5 кв.м. (а.с.37-38).
Інженером з технічної інвентаризації нерухомого майна Тарасенко Л.Д. проведено обстеження квартири та встановлено, що загальна площа квартири зменшилась за рахунок оздоблення стін гіпсокартоном, про що складено акт від 04.03.2013 року (а.с.39).
Таким чином, загальна площа квартири, переданої за договором пайової участі не відповідає загальній площі квартири, зазначеній у технічному паспорті.
При прийнятті оскарженого рішення відповідач посилається на те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що передбачено статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що рішення реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації права власності, та відповідно про зобов'язання зареєструвати право власності.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав про нерухоме майно ОСОБА_6, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідач 2: Рєестраційна служба України Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання нечинним рішення № 1200503 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 24 травня 2013 року
Головуючий суддя Л.Є. Букіна