ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3241/13 23.05.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс", м. Бахмач
До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітек Транс", м. Київ
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ
Про стягнення 94 834,36 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники :
Від позивача не з'явився
Від відповідача 1. не з'явився
Від відповідача 2. Міщенко М.В. - пред. по довір.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 94 834,36 грн. грошових коштів як компенсації недостачі дизпалива, поставленого за накладною №44125102, витрат на проведення експертного дослідження та трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/3241/13 та розгляд справи призначено на 19.03.2013р.
18.03.2013р. від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на непредставлення позивачем доказів складення комерційних актів, які б підтверджували невідповідність маси вантажу у встановленому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. розгляд справи було відкладено на 04.04.2013р., у зв'язку з неявкою представників позивача, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс».
В судовому засіданні 04.04.2013р. представник позивача надав суду документи, витребувані ухвалами суду. Також, представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - ТОВ «ТНК-ВР Коммерс».
В судовому засіданні 04.04.2013р. представник відповідача 1 подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 16.04.2013р. та залучено до участі у справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс».
15.04.2013р. від позивача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення судового розгляду, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 15.05.2013р., у зв'язку з неявкою представників позивача.
В судовому засіданні 15.05.2013р. представник позивача надав суду письмові пояснення та додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні 15.05.2013р. представник відповідача 2 надав відзив на позовну заяву. В якому позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на порушення позивачем порядку прийняття нафтопродуктів по кількості.
В судовому засіданні 15.05.2013р. було оголошено перерву до 23.05.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України, про що представників сторін було повідомлено під розпис.
18.05.2013р. від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач 2 повідомив, що оскільки позивач не є вантажоодержувачем, то взагалі не мав права складати будь-які документи та приймати нафтопродукти по кількості.
Позивач та відповідач 1, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направили, причини неявки суду не повідомили.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача 2 проти позову заперечував повністю та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 23.05.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем, як покупцем, та відповідачем 2, як постачальником, було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 146П від 05.09.2012 року, відповідно до умов якого відповідач 2 зобов'язався передати, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти на базисі поставки, в кількості, асортименті, цінам і строкам поставки, згідно умов цього договору і додатків до нього, що є його невід'ємною частиною.
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Луговиком Ю.Г., який діяв на підставі Статуту, та від відповідача - Ладиженським Г.П., який діяв на підставі довіреності № 257 від 19.12.2011р., та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.6.10. Договору у випадку якщо постачальник не є вантажовідправником товару, претензії по нестачам товару пред'являються вантажовідправнику, а її копія направляється постачальнику.
Пунктом 6.7. Договору передбачено, що погодженою сторонами експертною організацією для визначення кількості товару є ТОВ «Інспекторат Україна», проведення експертизи по кількості товару здійснюється за рахунок покупця. У випадку задоволення претензії по нестачі товару, постачальник зобов'язаний відшкодувати витрати покупця на проведення експертизи при умові надання документів, що підтверджують витрати.
Додатком № 2 від 30.11.2012р. до Договору сторони узгодили поставку дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки Е вид І в кількості 180 тон (+/- 10% в опціоні постачальника) на базисі поставки FCA станція відправлення Куп'янськ-Сортувальний (Південна залізниця). В загальну вартість товару включається: вартість наливу товару в залізничні цистерни, вартість доставки товару до станції відправлення.
Відповідно до рахунку-фактури № OOU0013576 від 30.11.2012 року покупець сплатив постачальнику 2 053 899,71 грн. за дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки Е вид І в кількості 189,447 тон.
04.12.2012р. відповідач 1, як вантажовідправник, відправив три цистерни ЦС 66 : № 51908739; № 54882105 та № 50947258 з вантажем «Паливо дизельне з температурою займання вище 61с (в закритому тиглі) клас 3 АК № 315» зі станції Куп'янськ-Сортувальний Південної залізниці на станцію Бахмач-Київський Південно-Західної залізниці в адресу ТОВ «Бахмач Нафтосервіс». Маса дизпалива визначена розрахунковим шляхом і зазначена в накладній № 44125102 в кількості 189 447 кг.
Цистерни прибули на станцію призначення 09.12.2012 року.
Позивач заявляє, що при відкритті цистерн 15.12.2012 року в присутності спеціаліста ТОВ «Інспекторат Україна», встановлено: у Вагон-цистерні № 51908739 тип 66 фактично виявилось 58389 кг дизельного палива, що складає нестачу 4780 кг проти даних супровідних документів, у цистерні № 54882105 тип 66 фактична маса дизельного пального становила 58834 кг, нестача складає 4189 кг.
За мінусом норми природної втрати (821 кг) загальна нестача дизпалива в двох цистернах становить 8148 кг. Враховуючи ціну дизельного палива за один кілограм (10,842 грн.), сума нестачі складає 88340,62 гривень.
На підтвердження нестачі вантажу, позивач надав Акт № 1 приймання нафти або нафтопродуктів по кількості від 15.12.2012р., який підписано та скріплено печаткам представниками позивача та ТОВ «Інспекторат України». Також, було оформлено Акт замірів залізничних вагонів-цистерн № 1.
18.12.2012р. позивач направив відповідачам претензію № 4, в якій просив перерахувати 94 340,62 гри. за нестачу вантажу.
У відповіді вих. № 3950 від 29.12.2012р. на претензію відповідач 2 вказав, що він не несе жодних зобов'язань з відшкодування можливих збитків, що могли виникнути з вини вантажовідправника.
В свою чергу, відповідач 1. (вантажовідправник) у відповіді вих. № 66 від 21.01.2013р. на претензію повідомив, що він не має відношення до навантаження нафтопродуктів згідно залізничної накладної № 44125102. На підставі договірних відносин з ТОВ «ТНК-BP Коммерс» ТОВ «ІТЕК ТРАНС» як експедитор здійснило переадресування вагон-цистерн № 51908739, № 54882105, № 50947258 по ст. Куп'янськ-Сортувальний - за масою, кількістю і пломбами (ЗПП) первинної відправки зі ст. Нефтяная Приволжської залізниці. Таким чином, відповідач 1 вважає, що в зв'язку з переадресуванням вантажу відповідальність за його нестачу не може бути покладена на TOB «ІТЕК ТРАНС» як відправника, зазначеного в документах,
Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідачі мають відшкодувати вартість нестачі товару у розмірі - 88 340,62 грн., вартість експертизи у розмірі - 6 000 грн. та три відсотка річних, які нараховані, відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі - 493,74 грн.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6.1. Договору якщо товаром є нафтопродукти, то приймання товару по кількості відбувається у відповідності з вимогами Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої спільним Наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008р.
Суд погоджується з доводами відповідача 2, що Акт № 1 від 15.12.2012р. не відповідає за формою Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. Крім того, даний акт складено особами, що є працівниками позивача, в той час як вантажоодержувачем за залізничною накладною визначено ТОВ «Голд-нафта».
Відповідно до пункту 5.2.6 Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання. Форма акту приймання нафтопродуктів за кількістю наведена у додатку № 1 до Інструкції №281.
Згідно з п. 5.2.11 Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. вантажоодержувач для приймання нафти та/або нафтопродуктів за кількістю створює комісію, до складу якої призначаються особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів.
Аналізуючи дану норму Інструкції № 281, можна прийти до висновку, що всі обов'язки щодо приймання нафтопродуктів по кількості та оформлення будь-яких документів покладені саме на вантажоодержувача. В порушення вказаних приписів Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р., позивач самостійно провів приймання нафтопродуктів по кількості та оформив відповідні документи, що в свою чергу є безпідставним, оскільки вантажоодержувачем за перевізним документом (залізничною накладною) № 44125102 є ТОВ «Голд-нафта», тобто позивач за договором перевезення не був вантажоодержувачем, а відтак не мав права щодо приймання нафтопродуктів по кількості, що надійшли за залізничною накладною № 44125102.
Згідно залізничної накладної № 44125102 (графа 52) вантаж було видано вантажоодержувачу 09.12.2012 року.
Відповідно до п. 5.2.6 Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу.
В порушення вказаної норми Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. Акт № 1, що його надано позивачем в якості доказу нестачі нафтопродуктів, складено лише 15.12.2012 року, тобто через 6 днів після приймання вантажу від перевізника.
Позивач зазначив у письмових поясненнях, що протягом цих шести днів вантаж перебував на залізничній під'їзній колії, яку позивач орендує у ТОВ «Голд Нафта». Охорону цистерн здійснювали працівники позивача. Проте, жодного доказу, який би підтверджував викладені обставини, позивач суду не надав.
Згідно п. 5.2.5. Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами.
Умови проведення навчання осіб, які призначаються для приймання нафтопродуктів по кількості визначений Порядком проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, який затверджено Постановою Кабінету міністрів України № 1285 від 31.10.2007 року.
Відповідно до п. 2 Порядку спеціальне навчання проходять працівники суб'єктів перевезень небезпечних вантажів, що займаються класифікацією, пакуванням, маркуванням чи нанесенням знаків небезпеки та інформаційних табло на упаковки, оформленням транспортних документів, відправленням, перевезенням або прийманням небезпечних вантажів, проведенням вантажних та інших операцій, пов'язаних з перевезенням таких вантажів.
За результатами проходження спеціального навчання видається свідоцтво (сертифікат), форму якого затверджує для працівників, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, МВС, для всіх інших працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів - Мінтрансзв'язку з урахуванням міжнародних стандартів та вимог у сфері перевезення небезпечних вантажів.
В порушення вимог Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. та Порядку позивачем не додано до позову доказів створення відповідної комісії з приймання нафтопродуктів, жодним чином не підтверджено відповідну освіту осіб, що приймали участь у визначенні маси нафтопродуктів, не підтверджено їхню кваліфікацію та досвід роботи з питань приймання та обліку нафтопродуктів, що, в свою чергу, позбавляє можливості стверджувати, що особи, які приймали участь у визначенні маси нафтопродуктів, були наділені повноваженнями вчиняти вказані дії та були достатньо компетентні для визначення маси нафтопродуктів.
Додана позивачем копія посвідчення № 15 від 05.07.2011р., яке видано Ковальчуку Андрію Миколайовичу, не є підтвердженням наявності у вказаної особи свідоцтва чи сертифікату в розумінні Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. та Порядку.
Відповідно до п. 5.2.8. Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.
Як вбачається з додаткових пояснень позивача, нестачу нафтопродуктів встановлено 09.12.2012 року за допомогою ультразвукового приладу без розкриття вагон-цистерн та знаття запірно-пломбувальних пристроїв.
Позивачем не додано до матеріалів справи жодного документа, що визначає правомірність використання для вимірювання маси нафтопродуктів такого вимірювального приладу, як ультразвуковий прилад, тобто взагалі не можна ідентифікувати вказаний прилад, а відтак немає жодних підстав вважати, що позивачем взагалі було встановлено нестачу нафтопродуктів.
В порушення вимог Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. позивач викликав відповідачів 10.12.2012р., а не 09.12.2012р., що підтверджується фіскальними чеками.
Відповідно до п. 5.2.4. Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі, зокрема, надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою засобу вимірювальної техніки, без порушення ЗПП.
Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що нестачу нафтопродуктів було встановлено без розкриття вагон-цистерн, тобто без порушення запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), а відтак позивачем порушено порядок приймання нафтопродуктів, встановлений п. 5.2.4. Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р., оскільки, приймання нафтопродукті в такому разі необхідно проводити спільно з представником залізниці.
Окрім цього, слід зазначити, що згідно залізничної накладної № 44125102 вантажовідправником на адресу вантажоодержувача було відправлено три вагон-цистерни, інформацію про які зазначено у відомості вагонів (зворотна сторона залізничної накладної), а саме, вагон-цистерни №№ 50947258, 51908739, 54882105. Проте, в акті № 1 від 15.12.2012 року мова йде про дві вагон-цистерни, в яких, начебто, виявлено нестачу нафтопродуктів, а саме вагон-цистерни №№ 51908739, 54882105.
З цього приводу слід зазначити, що згідно п. 5.2.6. Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. результати приймання нафти або нафтопродуктів однієї марки, які надійшли маршрутами або групами цистерн (від двох і більше) за однією залізничною накладною, визначаються за абсолютною величиною з врахуванням різнипі між сумою надлишків та нестач нафти і нафтопродуктів одного типу і однієї марки, установлених для кожної цистерни за актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.
В порушення вищезазначеної норми Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. позивачем в акті № 1 від 15.12.2012 року зазначено лише дві вагон-цистерни, в той час, як на адресу вантажоодержувача надійшло три вагон-цистерни. А відтак, немає підстав вважати, що маса нафтопродуктів у третій вагон-цистерні, яка не зазначена позивачем у акті № 1 від 15.12.2012 року, не перевищувала масу, вказану у перевізному документів, тобто надійшла з надлишком. Фактично, позивач мав врахувати масу нафтопродуктів всіх вагон-цистерн задля визначення фактичної нестачі нафтопродуктів, проте вказаний припис Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. було проігноровано.
З урахуванням вищезазначеного, можна прийти до висновку, що позивач взагалі не мав права складати будь-які документи та приймати нафтопродукти по кількості, оскільки не виступав вантажоодержувачем, а надані документи, складені позивачем з порушеннями норм Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008р.
Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.
Згідно п. 31 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, про видачу вантажу станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відмітку такого змісту, зокрема, для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗПП) відправника (порту, експедитора), - зазначається про прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗПП) та видачу вантажу без перевірки згідно із статтею 52 Статуту залізниць. Вказана відмітка згідно Додатку № 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, робиться в графі «Відмітки залізниці» залізничної накладної.
В порушення вищезазначених приписів, залізнична накладна, копія якої долучена до матеріалів справи, не має відмітки залізниці про видачу їх вантажоодержувачу в справному стані із справними запірно-пломбувальними пристроями.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/71 від 02.02.2010 року про видачу вантажу, який прибув на станцію призначення у справному вагоні без ознак втрати та виданий без перевірки залізницею в порядку статті 52 Статуту, станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відповідну відмітку, зміст якої визначено пунктом 31 Правил видачі вантажів. Вказані відмітки засвідчуються підписом начальника станції або уповноваженого ним працівника із зазначенням його посади. Одержувач повинен пред'явити накладні для внесення цих відміток у день видачі вантажу або протягом трьох діб з моменту видачі вантажу.
За відсутності такої відмітки на накладній немає підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника, продавця або постачальника, оскільки не виключається виникнення недостачі вантажу під час перевезення з вини перевізника або з вини одержувача.
Якщо факт надходження вантажу у справних вагон-цистернах за справними запірно-пломбувальними пристроями повинен підтверджуватись відповідною відміткою залізниці у залізничній накладній, то саме ця відмітка є належним доказом вказаного факту.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тягар доказування щодо факту недостачі вантажу саме з вини відповідачів лежить на позивачеві.
Таким чином, позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підстави стягнення з відповідача грошових коштів не підтвердив.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати понесені позивачем щодо сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 24 травня 2013 року.
Суддя І.Д. Курдельчук