83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.12.06 р. Справа № 16/278
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
При секретарі Москаленко О.О. , розглянувши матеріали справи
за позовом Державного комунального підприємства “Виробниче ремонтно-житлове управління» м. Дзержинськ
До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Персей» м. Донецьк
Про стягнення зайво нарахованих сум, штрафних санкцій за прострочку виконання договору
За участю:
Представників сторін :
від позивача: Боярська А.А. по дор.
від відповідача : Петрова О.Є. по дор.
Державне комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-житлове управління» м. Дзержинськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Персей» м. Донецьк про стягнення зайво нарахованих сум, штрафних санкцій за прострочку виконання договору, а саме: штраф в сумі 30 750 грн. , пеню в сумі 750 грн., командировочні витрати в сумі 7962 грн. 20 коп., а всього 39 462 грн. 20 коп.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксації судового процесу технічними засобами, на підставі чого фіксація не була здійснена. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 68 від 28.12.2004р. та договір № 55 від 20.11.04р.
Згідно ч.4. ст. 22 ГПК України - позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову , збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках , передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Позивачем в порядку ст. 22 ГПК було надано заяву від 13.12.06р., де позивач просить стягнути з відповідача пеню - в сумі 75 грн., 17 500 грн. - штраф, 2255 грн. - збитки, 7962 грн. 20 коп.- командировочні витрати, а всього 27 792 грн. 20 коп.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву № 02-41/34589 від 14.09.06р., де вказує, що договір не містить жодного положення щодо відповідальності у розмірі 1% вартості робіт за кожен день прострочки. Вказує на те, що Наказ № 83 від 06.04.1998р. втратив чинність, тобто даний документ не є нормативно-правовим актом у розумінні чинного законодавства України. Посилається, що при розрахунку пені допущені арифметичні помилки. Щодо вимоги позивача нібито неправомірно отримані суми витрат по відрядженню, вказує на те, що з цього приводу є рішення Господарського суду Донецької області від 9 червня 2006р. по справі № 40/178, яке вступило в законну силу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між сторонами було укладено договори підряду № 55 від 20.11.04р. та № 68 від 28.12.04р.
Згідно з п. 3.1. договору № 55 від 20.11.04р. вартість всіх робіт по договору складає 250 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 2.1. договору Генпідрядник (відповідач) зобов'язаний приступити к виконанню робіт після надходження попередньої оплати та закінчити їх в продовж 90 робочих днів.
Згідно з п. 3.2. договору Замовник (позивач) зобов'язується сплатити Генпідряднику (відповідачу) попередню оплату в розмірі 30% на закупку матеріалів в продовж 2-х банківських днів після підписання договору.
Позивачем в виконання вимог договору платіжним дорученням № 98 від 28.12.2004р. було перераховано відповідачу попередню оплату в сумі 75 000 грн.
Відповідно відповідач повинен був здійснити підрядні роботи строком до 01.05.05р.
Відповідач вимоги договору виконав, але порушив строки виконання зобов'язання. Факт виконання робіт підтверджується підписаними сторонами актами прийомки виконаних підрядних робіт за вересень 2005 року.
На підставі зазначеного позивачем на відповідача відповідно до п. 5.4. договору нарахована пеня в розмірі 0,03% від вартості робіт у сумі 75 грн., розрахунок якої є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості робіт, по яким допущено просрочку, а за прострочку понад 30 днів додатково стягується в розмірі 7% вказаної суми робіт.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається ст.ст.. 231, 232 ГК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконанням зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором.
Санкція за порушення строку виконання робіт чітко передбачена договором , тому штрафні санкції передбачені ст. 231 ГК України не можуть бути застосовані, тому, що порядок їх застосування та розмір передбачені договором укладеним між сторонами.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача заложені в форму № 2 витрати на виплату командировочних в сумі в сумі 7962 грн. 20 коп. , та вказує на те, що дані витрати не підтверджені документально, зазначені вимоги задоволенні не підлягають.
9 червня 2006р. по справі № 40/178 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Персей» до Державного комунального підприємства Виробничо-ремонтне управління було винесено рішення про стягнення заборгованості за договорами підряду № 55 від 20.11.2004р. та № 68 від 28.12.2004р., яке вступило в законну силу. Цим рішенням було стягнуто з Державного комунального підприємства Виробничо-ремонтне управління заборгованість в сумі 88 931 грн. 22 коп. за виконані роботи. Факт виконання робіт підтверджується підписами сторін на актах приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2005р. , де окремою графою були розраховані витрати на відрядження, які були включені у загальну суму вартості підрядних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 2255 грн., в обґрунтування заявленої вимоги посилається на ст.. 232 ГК України (заява від 131.2.2006р. № 02-41/48933).
Заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову , збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках , передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Так під збільшенням (зменшенням) позовних вимог слід розуміти збільшення (зменшення) суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення (зменшення) розміру позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві є новими і мають розглядатися окремо (Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України Господарський суд судові витрати покладає на відповідача по справі пропорційно розміру задоволених вимог .
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст. 254, 256, 526, 530, 599 ЦК України і керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський Суд,-
Позовні вимоги Державного комунального підприємства “Виробниче ремонтно-житлове управління» м. Дзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Персей» м. Донецьк задовольнити частково .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Персей» м. Донецьк на користь Державного комунального підприємства “Виробниче ремонтно-житлове управління» м. Дзержинськ - 75 грн. пені, 0, 75 грн. - витрати по сплаті держмита і 0, 23 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Суддя Манжур В.В.