21 травня 2013 р.Справа № 2а-2376/12/2170
Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Ступакової І.Г.
судді - судді - при секретарі - Бітова А.І. Милосердного М.М. Посторонка І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка", третя особа Державна фінансова інспекція в Херсонській області про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог на 11694,49 грн.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" про стягнення адміністративно - господарських санкцій за 2010 рік (штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій) у розмірі 230279,48 грн..
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року адміністративний позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів - задоволений. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми ім. Шевченка" на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкцій та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 230279 гривень 48 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" у 2010 році становила 327 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2010 році становила 13 осіб.
Відповідно до наданих відповідачем до матеріалів справи документів, у 2010 році на підприємстві позивача було працевлаштовано та працювало 3 інваліди, а саме:
- ОСОБА_5, працював з 01.01.2010 року до 02.12.2010 року, інвалідність встановлена 15.12.2005 року;
- ОСОБА_6, працює з 21.10.2008 року по теперішній час, інвалідність встановлена 08.11.2010 року;
- ОСОБА_7, працює з 22.03.1995 року по теперішній час, інвалідність встановлена 23.09.2010 року.
З урахуванням вказаних вище даних, позивачем було зроблено уточнення розрахунку позовних вимог та відповідно зменшено суму позовних вимог.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що дії позивача щодо нарахування адміністративного господарських санкцій та пені відповідають вимогам закону.
Колегія суддів вважає, що вище зазначений висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права, виходячи з наступного.
У відповідності з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 20 вказаного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, з огляду і на приписи Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач не здійснював передбачені вище наведеними нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме: в матеріалах справи відсутні докази того, що на протязі 2010 року відповідач повідомляв центр зайнятості про вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів, з направленням щомісячної звітності форми N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», в яких була відображена потреба у інвалідах, та відсутні докази надання звітності до Фонду соціального захисту інвалідів форми 10-ПІ.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає та вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для скасування ухваленого рішення не вбачається.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: