21 травня 2013 року Справа № 34749/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Зеленської сільської ради Ковельського району про оскарження рішень і дій суб'єкта владних повноважень,-
У вересні 2010 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зеленської сільської ради Ковельського району, в якому просить визнати протиправними і нечинними рішення і дії відповідача стосовно внесення в межі села Воля Ковельська орендованого ним ставка площею 6,45 га (контур № 34), здійснені на підставі рішення Зеленської сільської ради № 15/9 від 08.12.2000 року; зобов'язати відповідача внести зміни в експлікацію земель стосовно місця розташування ставка площею 6,45 га (контур № 34) відповідно до вимог Земельного Кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в 2001 році, на підставі рішення Волинської обласної ради № 16/26 від 07.03.2001 року, між ним та Зеленською сільською радою був заключний договір оренди ставка площею 6,45 га, розташований між селами Зелена і Воля Ковельська поза межами даних населених пунктів. В кінці травня 2010 року він дізнався, що до нього позивається через господарський суд Ковельська міжрайонна прокуратура про розірвання договору оренди ставка, посилаючись на інформацію Зеленської сільської ради про те, що орендований ним ставок включений в межі села Воля Ковельська, в результаті чого значно збільшена орендна плата, яка ним не сплачена. 04.08.2010 року господарським судом Волинської області прийнято рішення про відмову в задоволенні позову прокуратури.
Вважає, що рішення і дії Зеленської сільської ради стосовно включення орендованого ним ставка в межі села Воля Ковельська прийняті з порушенням ст.ст. 173-175 Земельного Кодексу України.
Посилається на те, що межі села Воля Ковельська були встановлені проектом землеустрою в 1995 році і затверджені рішенням Волинської обласної ради. В 2005 році Волинська обласна рада затвердила проект землеустрою щодо змін меж села Воля Ковельська, згідно якого в межі села Воля Ковельська додатково було включено 31,71 га землі. Даним проектом не передбачено включення орендованого ним ставка в межі с. Воля Ковельська. По даним Управління Держкомзему у Ковельському районі, орендований ним ставок площею 6,45 га (контур № 34) був внесений в межі села Воля Ковельська Зеленської сільської ради у 2000 році під час розробки проекту по роздержавленню і приватизації земель та видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП «Турія» Ковельського району.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні позову.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що як слідує з викопіювання з картографічних матеріалів до проекту встановлення меж сіл Воля Ковельська і Зелена за 1995 і 2005 роки та експлікації земель населених пунктів Зеленської сільської ради, на час укладення договору оренди між Зеленською сільською радою і ОСОБА_1, орендований останнім ставок площею 6,45 га вже перебував в межах села Воля Ковельська Ковельського району.
Суд першої інстанції вказує на те, що твердження позивача про те, що Зеленською сільською радою прийнято рішення про зміну меж села Воля Ковельська Ковельського району, на думку суду, нічим конкретно не доведено.
Таким чином, суд оцінює, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів існування оскаржуваних ним рішень і дій Зеленської сільської ради та підстав для їх скасування, також не доведено факту порушення його прав та інтересів при винесені рішення Зеленської сільської ради № 15/9 від 08.12.2000 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 жовтня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що рішення про встановлення і зміну межі села Воля Ковельська приймалось Волинською обласною радою за проектами землеустрою в 1995 і 2005 роках, згідно яких ставок в межі даного села не включався.
У відповіді заступника начальника управління Держкомзему у Ковельському районі від 06.02.2009 року підтверджений той факт, що проектом землеустрою щодо зміни межі села Воля Ковельська, затвердженого в 2005 році Волинською обласною радою, ставок в межі даного села додатково не включався, а занесений в межі села у 2000 року на підставі розробленого ПФ «Реформатор» проекту по роздержавленню і приватизації земель та видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП «Турія» Ковельського району.
Таким чином внесення ставка в експлікацію земель населених пунктів Зеленської сільської ради, як такого, що розташований в межах с. Воля Ковельська, суперечить вимогам ст.173, 174 і 175 Земельного кодексу України, не відповідає проекту землеустрою с. Воля Ковельська, є незаконним, а тому оспорюється позивачем.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 31.07.2001 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди ставка площею 6,45 га терміном на п'ять років, що розташований біля с.Зелена Ковельського району. 01.03.2004 року Ковельська районна адміністрація та ОСОБА_1 уклали угоду, якою внесли зміни в договір від 31.07.2001 року, збільшивши термін оренди до 25 років та орендну плату до 1 200 грн. в рік. 12.12.2005 року Ковельська районна адміністрація та ОСОБА_1 внесли доповнення до договору оренди від 31.07.2001 року.
Встановлено, що договір оренди Зеленською сільською радою і ОСОБА_1 не змінювався і не продовжувався строк його дії. Крім того, сільська рада не передавала будь-яких повноважень районній адміністрації на право внесення змін до даного договору.
Зі змісту позову та доданих матеріалів справи видно, що позивач оскаржує рішення і дії Зеленської сільської ради, однак не вказує яке саме рішення і які саме дії цього органу.
Враховуючи, що Зеленською сільською радою рішення про внесення в межі села Воля Ковельська орендованого ОСОБА_1 ставка, не приймалось, тому в даному випадку відсутній предмет оскарження - рішення чи дії Зеленської сільської ради щодо внесення в межі села Воля Ковельська орендованого ОСОБА_1 ставка площею 6,45 га.
Із наявних в матеріалах справи викопіювань з картографічних матеріалів до проекту встановлення меж сіл Воля Ковельська і Зелена за 1995 і 2005 роки та експлікації земель населених пунктів Зеленської сільської ради видно, що на час укладення договору оренди між Зеленською сільською радою і ОСОБА_1, орендований останнім ставок вже перебував в межах села Воля Ковельська Ковельського району.
Таким чином, з аналізу вказаних обставин справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відсутні докази існування оскаржуваних позивачем рішень і дій Зеленської сільської ради та підстав для їх скасування, також те, що позивачем не доведено факту порушення його прав та інтересів при винесені рішення Зеленської сільської ради № 15/9 від 08.12.2000 року, а тому правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Також, безпідставною є вимога позивача щодо зобов'язання відповідача внести зміни в експлікацію земель стосовно місця розташування ставка площею 6,45 га (контур 34) відповідно до вимог Земельного Кодексу України, так як така залишає поза увагою те, що в цьому разі не буде дотримано вимог щодо повноважень сільської ради, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 жовтня 2010 року у справі № 2а-798/10 за позовом ОСОБА_1 до Зеленської сільської ради Ковельського району про оскарження рішень і дій суб'єкта владних повноважень - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.В. Клюба