21 травня 2013 року Справа № 4142/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
У вересні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новекс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.06.2009 року №0000062302/2 як таке, що прийняте із порушенням норм податкового законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000062302/2 від 16.06.2009 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податковим органом неправомірно зазначено, що при здійсненні операцій по договорам уступки майнових прав з фізичними особами ТОВ «Новекс» не включено до складу податкових зобов'язань податку на додану вартість з отриманих коштів, що поступили від фізичних осіб, як оплата вартості будинків на суму 1 863 789,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 310 632,00 грн. Однак, відповідно до ст.13 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ТОВ «Новекс» уступило, на підставі відповідних договорів, третім особам майнові права на об'єкти інвестування об'єкта права власності, що згідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0000062302/2 від 16 червня 2009 року в частині визначення ТзОВ «Новекс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 310 632,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 155 316,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ТзОВ «Новекс», який є Довірителем згідно договору про участь у Фонді фінансування будівництва (далі ФФБ), здійснив уступку майнових прав на об'єкт інвестування будівництва фізичним особам на підставі відповідних договорів, які не містять у собі підстав для передачі права власності на зазначений об'єкт, оскільки право власності на спірний об'єкт буде набуватися після введення об'єкту нерухомості в експлуатацію, згідно вимог чинного законодавства. Компенсація коштів за відмову від участі у ФФБ, згідно договору уступки майнових прав на загальну суму 1863789,00 грн., є фактичним поверненням коштів довірителю, які ним були надані у довірче управління згідно договору №71 від 26.10.2006р.
Суд першої інстанції вказує на те, що суду не надано підтверджень щодо здійснення позивачем операцій, пов'язаних з відчуження права власності, яке є об'єктом оподаткування в розумінні ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Разом з тим, судом встановлено та сторонами не заперечується, що в жовтні 2007 року позивачем проведено безпідставне коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 4210,00 грн. за лютий 2007 року, оскільки проведеною податковим органом перевіркою встановлено правильність визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2007 р., та встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 6543,00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відчужуючи майнові права на об'єкт будівництва за відплатним договором та отримуючи при цьому грошову компенсацію від фізичних осіб, ТзОВ «Новекс» здійснило поставку товарів в розумінні пункту 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що є об'єктом оподаткування згідно з пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 вказаного Закону.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому апеляційний суд, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проводилась виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт №18025/23-2/20549857 від 26.12.2008 року.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме - занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 314 842,00 грн., в тому числі, за 2007 р. - 314 842,00 грн., зокрема по періодах: квітень 2007 р. - 103 544,00 грн., червень 2007 р. - 103 544,00 грн., жовтень 2007 р. - 4 210,00 грн., листопад 2007 р. - 103 544,00 грн., а також виявлені інші порушення.
Зокрема, зазначено, що позивачем у 2007 році при здійсненні операції згідно з договорами уступки майнових прав з фізичними особами, які відображені підприємством записами в бухгалтерському обліку, не включено до складу податкових зобов'язань 310 632 грн. податку на додану вартість з отриманих від фізичних осіб коштів на загальну суму 1 863 789,00 грн., як оплати вартості будинків.
На підставі акту перевірки №18025/23-2/20549857 від 26.12.2008 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062302/0 від 15.01.2009 р., відповідно до якого позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 472 263,00 грн., в тому числі за основним платежем - 314 842,00 грн., штрафна санкція - 157 421,00 грн.
Прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку і за результатами розгляду скарг платника податків вказане податкове повідомлення було залишено без змін, а скарга без задоволення. 16 червня 2009 року ДПІ в м. Івано-Франківську було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062302/2 на суму податкових зобов'язань в розмірі 472 263,00 грн., в тому числі за основним платежем - 314 842,00 грн., штрафна санкція - 157 421,00 грн.
Встановлено, що 26.10.2006 р. між ТОВ «Новекс» та ТОВ «Український промисловий банк» був укладений договір № 71 про участь у Фонді фінансування будівництва, відповідно до якого позивач як «Довіритель» є установником управління майном, переданим ним на рахунок ФФБ, а управителем ФФБ є зазначений банк. Об'єктом будівництва за договором є малоповерховий житловий комплекс «Західний» в урочищі Чобіт с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області.
Відповідно до пп.5,6 п.2.2. договору №71 від 26.10.2006 р., позивач зобов'язаний передавати ТОВ «Український промисловий банк» в довірче управління кошти в сумі і в строки, визначені у даному договорі та у свідоцтві про участь у ФФБ; після введення Об'єкта Будівництва в експлуатацію здійснити остаточні розрахунки за даними БТІ на умовах Правил ФФБ та оформити в приміщенні Банку нотаріально посвідчену довіреність на замовлення та отримання документів про право власності на нерухоме майно. Згідно пп. «б» п. 2.2.2 даного договору позивач має право за письмовою згодою ТОВ «Український промисловий банк» уступити (відступити) право вимоги та свої зобов'язання за вказаним договором на користь третьої сторони.
Згідно п.3.5. Договору №71 від 26.10.2006 р. ТОВ «Новекс», як «Довіритель», передає ТОВ «Український промисловий банк», як Управителю, кошти у довірче управління без податку на додану вартість.
Встановлено, що ТзОВ «Новекс» в 2007 році при здійсненні операцій по договорах уступки майнових прав з фізичними особами, які відображено підприємством записами в бухгалтерському обліку, не включило до складу податкових зобов'язань 310 632,00 грн. податку на додану вартість з отриманих від фізичних осіб, як оплата вартості будинків, коштів на загальну суму 1 863 789,00 грн.
Зокрема, ТОВ «Новекс» отримало:
- 01.11.2007 року кошти у розмірі 64340,77 грн. (в т.ч. ПДВ - 10723,46 грн.) від ОСОБА_1 як авансовий платіж за будинок 1, блок «Е» типу «Стандарт» і 556 922,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 92 820,48 грн.), як оплата за даний будинок, разом - 621 263,63 грн. (в т.ч. ПДВ - 103 543,94 грн.);
- 18.06.2007 року кошти у розмірі 94 163,63 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 693,94 грн.) від ОСОБА_2 як аванс за котедж блок «Е» типу «Стандарт» і 527 100,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 87 850,0 грн.), як оплата за котедж, разом - 621 263,63 грн. (в т.ч. ПДВ - 103 543,94 грн.);
- 26.04.2007 року кошти у розмірі 64 693,33 грн. (в т.ч. ПДВ - 10827,22 грн. від ОСОБА_3, як авансовий платіж, і 27.04.2007 року - 556 570,00 грн., ( в т.ч. ПДВ - 92 761,66 грн.) як платіж за котедж, разом - 621 263,63 грн. ( в т.ч. ПДВ - 103 543.9 грн.).
Згідно пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
На думку суду апеляційної інстанції, відчужуючи майнові права на об'єкт будівництва за відплатним договором та отримуючи при цьому грошову компенсацію від фізичних осіб, ТзОВ «Новекс» здійснило поставку товарів в розумінні пункту 1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», що є об'єктом оподаткування згідно з пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 вказаного Закону, в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Наведені обставини, на думку апеляційного суду, є достатніми для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську задовольнити.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року у справі №2а-2400/09/0970 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.В. Клюба