м. Чернівці «28» травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого, судді Колотило О. О.
Суддів Рулякова В.І., Петлюка В. І.
при секретарі Сабадаш Ю.С.
за участю прокурора Шевчука О.І.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
та представника потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Шевченківського району м. Чернівці Колун В.П. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 березня 2013 року по кримінальному провадженню №12013270040000004 від 02.01.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 156 ч. 2 КК України, -
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Данківці, Хотинського району, Чернівецької області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий,-
засуджений за ст.156 ч.2 КК України на п'ять років позбавлення волі.
Кримінальне провадження
№11-кп/794/39/2013 р. Головуючий у І інстанції Гончарова І.М..
Категорія ст. 156 ч.2 КК України Доповідач Колотило О.О.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язано ОСОБА_2 періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишено домашній арешт.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком , ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 02 січня 2013 року, приблизно о першій годині, знаходячись в гостях у свого сина ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2, з метою задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи про малолітній вік своєї онуки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ліг біля неї на ліжко та вчинив щодо неї розпусні дії, які виявились у торканні її статевих органів.
В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури Шевченківського району м. Чернівці Колун В.П. ставить питання про скасування вироку та постановлення нового, внаслідок необгрунтованого застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.75 КК України та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин щодо своєї малолітньої онуки, тому суд не взявши до уваги ці обставини, невірно звільнив обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку представника потерпілої ОСОБА_3, що призначена обвинуваченому міра покарання та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, оскільки для доньки наслідків не настало, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню..
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи, за обставин зазначених у вироку, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка і не оспорюється в апеляційній скарзі.
Що стосується звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, то доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування до нього ст. 75 КК України є необгрунтованими.
Згідно з ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливості конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 вчинив один умисний тяжкий злочин, щиро розкаявся у його скоєнні, сприяв розкриттю злочину, доторкнувся до статевих органів своєї малолітньої онуки один раз і більше розпусних дій щодо неї не вчиняв, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, досягнув віку 58 років, представник потерпілої ОСОБА_3 вважає, що призначене обвинуваченому покарання та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та його особі.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначив ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину і беручи до уваги дані про його особу, обгрунтовано звільнив від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 407, 418 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Шевченківського району м. Чернівці Колун В.П. залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 березня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 без змін.
Головуючий, суддя Колотило О.О.
Судді Руляков В.І.
Петлюк В.І.