№ справа:101/438/13- кГоловуючий суду першої інстанції:Скісов Євген Михайлович
№ провадження:11-кп/190/150/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Язєв С. О.
"16" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЯзєва С.О.,
СуддівДорошенко Т.І., Опанасюка О.Д.,
За участю прокурораПанасенко І.В.,
при секретарі захисника законного представника обвинуваченої ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Сімферополі кримінальне провадження № 11/кп/190/150/13 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 22 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Алушти, громадянка України, раніше судима Київським районним судом м. Сімферополя за 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, зареєстрована за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2
засуджена за ч. 2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі.
Вирішено питання з речовими доказами.
ОСОБА_9 засуджено за те, що вона 12 травня 2012 року, маючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, знаходячись вдома у ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1, таємно викрала мобільний телефон марки «Самсунг», чим заподіяла ОСОБА_10 матеріальний збиток на суму 585 грн.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченої. Свої вимоги мотивує тим, що суд мав призначити ОСОБА_9 покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Київського районного суду від 01.11.12 р. за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань. Також вважає, що визнання провини, щире каяття, скоєння злочину середньої тяжкості у неповнолітньому віці, дають підстави суду звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням.
Від обвинуваченої ОСОБА_9 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження для написання апеляційної скарги. При апеляційному розгляді обвинувачена відмовилась від заявленого клопотання та пояснила, що не потребує ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки не має наміру подачі апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинувачену, захисника та законного представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстави для її задоволення.
Винуватість обвинуваченої у скоєні інкримінованого їй злочину за обставин вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Дії ОСОБА_9 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.
Як вбачається з вироку, при призначенні покарання обвинуваченій суд першої інстанції повною мірою врахував обставини, пом'якшуючі покарання: щире каяття, скоєння злочину у неповнолітньому віці, особу обвинуваченої, яка на момент скоєння злочину була неповнолітньою, заходи вжиті службою у справах дітей та молоді результатів не дали, тому суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що достатнім для виправлення ОСОБА_9 буде покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі визнання особи винною у вчинені кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду та розміру. Коли особа, щодо якої було застосовано таке звільнення, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання або складання покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.
З огляду на матеріали кримінального провадження, вироком Київського районного суду від 01 листопада 2012 року ОСОБА_9 засуджено за 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням. У зв'язку з тим, що новий злочин, за який вона засуджена до реального позбавлення волі, вона скоїла до постановлення вироку Київського районного суду, суд дійшов вірного висновку про виконання кожного вироку самостійно.
Таким чином, доводи прокурора свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Алуштинського міського АР Крим від 22 лютого 2013 року відносно ОСОБА_9 без зміни.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Опанасюк О.Д.