21.12.2012 справа № 2/1416/3025/12
Заочне Рішення
Іменем України
21 грудня 2012 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
встановив:
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4І про стягнення грошових коштів за договорами позики в сумі 93065,58 грн., яка складається із 55000,00 грн. позики, 22000,00 грн. - 5% винагороди за користування коштами, 10395,00 грн. - інфляційних та 5670,58 грн. - трьох відсотків річних. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що відповідач отримала у нього в позику кошти на строк до 15.02.2010, але по закінченню строку грошові зобов'язання щодо повернення коштів та сплати процентів не виконала.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У попередньому засіданні, в якому приймали участь позивач разом з представником, позов підтримали та просили задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Оскільки позивач не заперечував проти ухвалення заочного вирішення справи, суд вважає за можливе на підставі статті 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи знаступного.
Судом встановлено, що 15.06.2009 між сторонами у простій письмовій формі укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 надав у власність ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 55000,00 грн. під п'ять відсотків на місяць з умовою повернення в строк до 15.02.2010.
У встановлений договором строк грошові зобов'язання ОСОБА_4 не виконала, внаслідок чого станом на 31.07.2012 утворилася заборгованість на суму 93065,58 грн., яка складається із 55000,00 грн. заборгованості по основному боргу, 22000,00 грн. - плати за користування коштами, 10395,00 грн. інфляційних та 5670,58 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Позичальник, як передбачено статтею 1049 ЦК України, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідач грошові зобов'язання у встановлений договором строк не виконала, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення у повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_4 55000,00 грн. заборгованості за позикою, 22000,00 грн. - плати за користування коштами, 10395,00 грн. - інфляційних та 5670,58 грн. - трьох відсотків річних, разом 93065,58 грн. Розрахунок заборгованості наведено у розрахунку позивача, який перевірено судом, в т.ч. на відповідність статті 625 ЦК України.
Відповідно статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 930,70 грн.
На підставі наведеного, керуючись статями 10, 11, 14, 60, 62, 212-214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (паспорт серії ЕО № 182085, виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 28.06.1996) на користь ОСОБА_3 55000,00 грн. заборгованості за позикою, 22000,00 грн. - плати за користування позикою, 10395,00 грн. - інфляційних та 5670,58 грн. - трьох відсотків річних, що разом складає 93065,58 грн. (дев'яносто три тисячі шістдесят п'ять гривень 58 коп.).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 930 грн. 70 коп. (дев'ятсот тридцять гривень 70 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя