Справа № 462/2196/13-к
28 травня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді - Гедз Б.М.
при секретарі - Рущак Т.О.
за участю прокурора - Козачук К.О.
потерпілої - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові матеріали кримінального провадження № 12013150030000165 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верхівці Самбірського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, має на утриманні малолітнього сина, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 04.09.2012 р. Сихівським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд,-
ОСОБА_3, будучи неодноразово судимим за вчинення крадіжок,01 березня 2013 року о 10 год. 30 хв., перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 32, яке рухалось по вул. Виговського у напрямку вул. Любінської у м. Львові, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, реалізовуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із сумки ОСОБА_2 гаманець голубого кольору на дві застібки, вартістю 55 грн., в якому були гроші в сумі 210 грн., дві губні помади, вартістю 30 грн., дзеркало, вартістю 5 грн., дисконтна картка магазину «ДЦ», шість візитних карток та інші дрібні речі, які вартості для потерпілої не представляють, завдавши останній матеріальної шкоди на суму 300 грн., після чого заховав даний гаманець у свою чорну сумку, яку він на плечі і вийшов з даного маршрутного таксі на перехресті вулиць Виговського-Любінська у м. Львові та пішов у напрямку будинку № 99 А, що по вул. Любінській в м. Львові, де зайшовши в під'їзд даного будинку, почав швидко підніматися по сходовій клітці, проте вслід за ним зайшли двоє працівників міліції і запитали, чи є в нього при собі речі, якими він незаконно заволодів, на що він зізнався, що перед цим таємно викрав гаманець в салоні маршрутного таксі № 32, в подальшому викрадені речі були були добровільно видані працівникам міліції.
Обвинувачений винуватим себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину, зокрема суду пояснив, що 01.03.2013 р. після 9 год. 30 хв. перебуваючи у марштрутному таксі № 32, яке рухалося в напрямку вул. Любінської, помітив, що в жінки, яка стояла поруч, незачинена сумка, з якої виглядає гаманець голубого кольору, він вирішив викрасти вказаний гаманець, витягнув його з сумки і заховав у свою сумку чорного кольору, яку носить на плечі та вийшов з маршрутки на зупинці на перехресті вул. Виговського-Любінська в м. Львові та попрямував в сторону будинку № 99 А по вул. Любінській, зайшовши в перший під?їзд, за ним зайшли двоє осіб, які представилися працівниками міліції, пред?явили службові посвідчення та запитали про наявність заборонених речей чи інших, якими б незаконно заволодів, на що він добровільно видав гаманець, в якому було виявлено 210 грн., 2 губні помади, візитки, дисконтна картка, дзеркало. Щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила фактичні обставини справи, заявила, що претензій до обвинуваченого не має, викрадене їй повернуто, просить його суворо не карати.
Крім визнання вини обвинуваченим, його вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікуються як злочин середньої тяжкості, раніше судимий (а.с.41, 42), вчинив новий злочин під час іспитового строку, на обліку в психоневродиспансері та наркодиспансері не перебуває (а.с.44, 46), непрацевлаштований, за місцем реєстрації та проживання характеризується формально (а.с.48), має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, 2004 р.н. Обставинами, що пом?якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи наведене, думку потерпілої, те, що підсудний ОСОБА_3 раніше судимий, на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин в період іспитового строку, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 71 КК України, визначивши остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 04.09.2012 р. Сихівського районного суду м. Львова у виді одного місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід - домашній арешт змінити на тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 28.05.2013 р., тобто з часу взяття його під варту.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: (підпис) Б.М.Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М.Гедз