Справа № 140/787/13-ц Провадження № 22-ц/772/1379/2013Головуючий в суді першої інстанції:Безрученко А.М.
Категорія: 23Доповідач: Чорний В. І.
24 травня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів :Медвецького С.К.,Оніщука В.В.
при секретарі : Богацькій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Агромрія» на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агромрія» про витребування майна, що перебуває в чужому незаконному володінні, -
В березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача, мотивуючи позовні вимоги тим, що за договором оренди позивач передав відповідачу земельну ділянку сільськогосподарського призначення, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. До підписаного сторонами договору не долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передається у оренду, її кадастрового плану та акту визначення меж земельних ділянок в натурі, що унеможливлює її ідентифікацію. Підписаний сторонами документ не містить необхідної інформації про об'єкт оренди, як одну з істотних умов договорів оренди землі, тобто цей договір не є укладеним, а тому відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, оскільки право на майно у орендаря не виникло і власник може витребувати це майно в порядку, встановленому гл.83 ЦК України. Окрім того, позивач зазначив, що спірний договір у встановленому законом порядку не пройшов державну реєстрацію. У зв'язку з цим, позивач просив суд витребувати від відповідача та повернути належну йому земельну ділянку, що перебуває в незаконному володінні відповідача.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 03.04.2013 року позов задоволено. Витребувано від ПСП «Агромрія» с.Бондурівка, Немирівського району Вінницької області та повернуто ОСОБА_2 належну йому на підставі Державного акта на право власності земельну ділянку площею 5,0461 га, розташовану на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, що перебуває у незаконному володінні ПСП «Агромрія» с.Бондурівка, Немирівського району Вінницької області.
В апеляційній скарзі ПСП «Агромрія», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 114162 від 23.03.2004 року, виданого Немирівською районною державною адміністрацією є власником земельної ділянки площею 5,0461 га.
12.06.2009 року між ОСОБА_2 та ПСП «Агромрія» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, спірний договір у визначеному законом порядку (ст.20 Закону України «Про оренду землі») зареєстровано не було, хоча така реєстрація була обов'язковою та відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України (діяла на цей час) є моментом укладення договору.
Окрім того, у зазначеному договорі відсутні істотні вимоги, закріплені ст.15 Закону України «Про оренду землі», що також вказує на те, що договір фактично укладено не було.
У разі передчасної передачі на виконання юридично ще не укладеного договору майна, право на це майно у набувача не виникає і власник може його витребувати у порядку, встановленому Главою 83 ЦК України.
Відповідно до ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд обгрунтовано виходив з того, що до підписаного сторонами договору, на порушення ч.4 ст.15 Закону України «Про оренду землі» не долучено документів, які є його невід'ємною частиною, спірний договір не пройшов державну реєстрацію, а тому суд дійшов правомірного висновку, що договір не є укладеним, а передача земельної ділянки відбулася передчасно та безпідставно, а отже, власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат за надання йому правової допомоги є необгрунтованими.
Відповідно до ст.42 ЦПК України, п.4 ст.1,30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути - договір про надання правової допомоги, ордер.
Як вбачається з матеріалів справи адвокат ОСОБА_3 прийняла на себе зобов'язання представляти інтереси ОСОБА_2 на підставі ордера та угоди (а.с.19-20). Відсутність печатки та номера на квитанції про сплату коштів на правову допомогу та угоді не суперечить нормам закону, тому твердження викладені в скарзі з цього питання також не спростовують.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агромрія» відхилити.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: В.І.Чорний
С.К.Медвецький
В.В.Оніщук
З оригіналом вірно: