№ справа:121/960/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Марчук
№ провадження:11-кп/190/155/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Язєв С. О.
"23" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЯзєва С.О.,
СуддівОпанасюка О.Д., Куртлушаєва І.Д.,
За участю прокурораАметової Д.С.,
при секретарі Павленко М.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Сімферополі кримінальне провадження №11-КП/190/155/13 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ялтинського міського АР Крим від 14 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воргашор м. Воркута РФ, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
засуджено: - за ч. 2 ст. 127 КК України до 5 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 146 КК України до 3 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_6 засуджено за те, що він 8 лютого 2009 року з 11 годині та впродовж восьми годин, за попередньою змовою з ОСОБА_7, маючи намір на спонукання ОСОБА_8 вчинити дії, що суперечать його волі, вимагаючи зізнатися в нібито скоєних ним крадіжках і повернути викрадене майно, катували ОСОБА_8, шляхом нанесення побоїв, спричинивши останньому тілесні ушкодження, які супроводжувалися заподіянням фізичних страждань у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носу, опіків тіла та кінцівок при обставинах викладених у вироку.
Крім того, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 цього ж дня близько 19 години, вступивши у злочинну змову між собою, спрямовану на незаконне позбавлення волі ОСОБА_9, замкнули останнього в одній із кімнат квартири за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_2, де незаконно позбавляючи волі, примусово утримували ОСОБА_8 При цьому, застосовуючи, фізичне насильство, небезпечне для життя і здоров'я, примушували ОСОБА_8 повернути нібито викрадене ним майно.
До того ж, ОСОБА_6 після побиття ОСОБА_8, приблизно о 21 годині привів останнього до квартири АДРЕСА_1, де скориставшись тим, що воля ОСОБА_8 пригнічена, з метою незаконного заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_8, чим заподіяв останньому матеріальний збиток на суму 375 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить пом'якшити призначене покарання. Посилаючись на визнання провини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику з місця роботи, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини. Також просить врахувати, що з моменту скоєння злочину він не притягувався до кримінальної відповідальності, за час знаходження під вартою режиму тримання під вартою не порушував.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення та у порядку ст. 404 КПК України вирок Ялтинського міського АР Крим від 14 лютого 2013 року змінити, виключити з кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 146 КК України кваліфікуючу ознаку - скоєння злочину з корисливих мотивів, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Винуватість обвинуваченого у скоєні інкримінованого йому злочину за обставин вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 186 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.
Як вбачається з вироку, при призначенні покарання суд першої інстанції повною мірою врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, має неповнолітню дитину, перебуває на обліку у лікаря психіатра, з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання ефедрину, ухилявся від слідства і був оголошений у розшук, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнав щире каяття, на що знов посилається ОСОБА_6 Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Таким чином, суд першої інстанції врахував викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого обставини, а також дані про його особу.
Крім того, колегія суддів відноситься критично до доводів обвинуваченого щодо його сприяння у розкриті злочину, оскільки з огляду на матеріали кримінального провадження, ОСОБА_6 з 2009 року від слідства ухилявся, був оголошений у розшук та затриманий лише у 2012 році на території Російської Федерації .
Також, на думку колегії суддів, є недоречним посилання обвинуваченого на те, що з моменту скоєння злочину він не притягувався до кримінальної відповідальності та за час знаходження під вартою режиму тримання під вартою не порушував, оскільки правомірна поведінка, дотримання законів є нормою у суспільстві та не може бути врахована обставиною, яка характеризує особу з позитивного боку.
Крім того, колегія суддів не погоджується з думкою прокурора щодо виключення з кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 146 КК України кваліфікуючої ознаки - скоєння злочину з корисливих мотивів, оскільки з огляду на матеріали кримінального провадження саме ОСОБА_10 незаконно позбавляючи волі ОСОБА_8 вимагав від останнього повернути нібито викрадене майно та відкрито заволодів його мобільним телефоном.
Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки воно є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження нових злочинів і відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав для пом'якшення призначеного покарання, колегією суддів не встановлено, так само не наведено їх і в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Ялтинського міського АР Крим від 14 лютого 2013 року відносно нього - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення
Судді
Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Куртлушаєв І.Д.