Справа № 109/1744/2013-ц
Іменем України
28.05.2013 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шукальського В.В., при секретарі Петрукович Є.М.,
За участю представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (надалі Банк) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Банк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 36884 грн. та судових витрат у розмірі 368 грн. 84 коп. , мотивуючи свої вимоги тим, що 26.12.2006 року між КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір «Розстрочка», на підставі якого Банком останньому було надано кредит у сумі 2096 грн. 59 коп. зі сплатою 24 % річних. Але умови кредитного договору відповідачем не виконуються, сума простроченої заборгованості за кредитом станом на 18.03.2013 року складає 36884 грн. з яких заборгованість за кредитом (тілом) 2096,60 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 9867,97 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 339,60 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, відповідно до п. 2.4.5.5 Договору - 22347,26 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 1732,57 грн.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, оскільки відповідач не оспорює те, що він підписав договір, а факт його обману не доведений.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ніякого кредиту він не оформлював та ніяких грошей не отримував. У 2006 році він побачив оголошення про роботу у своєму селі та поїхав у м. Сімферополь за вказаною адресою. Директором того підприємства куди він хотів влаштуватися був ОСОБА_3, який був його односельцем. Він здав у офіс свій паспорт та код, а через декілька годин його привезли у магазин побутової техніки де він підписував якісь папери та вважав, що це папери для прийняття його на роботу. Підпис у кредитному договорі його, але він підписав цей папір в купі із іншими паперами та не звернув увагу на те, що підписує. За 7 років Банк до нього не із вимогою не звертався, він ніяких грошей за кредитом не отримував, оскільки його обманув ОСОБА_3, а тому просив у позові відмовити.
Суд перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 26.12.2006 року між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір SI20RX11068021, на підставі якого Банком було надано ОСОБА_2 кредит на 12 місяців у сумі 2096 грн. 60 коп. з сплатою відсотків. (а.с. 4 - 14)
За розрахунком заборгованості відповідно до кредитного договору від 26.12.2006 заборгованість за кредитом на 18.03.2013 року складає - 36884 грн. з яких заборгованість за кредитом (тілом) 2096,60 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 9867,97 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 339,60 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, відповідно до п. 2.4.5.5 Договору - 22347,26 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 1732,57 грн. (а.с. 3)
Таким чином, між сторонами склалися цивільні правовідносини по виконанню договору.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Суд не може прийняти до уваги твердження відповідача, про те, що він не отримував від Банку кредит у 2006 році, оскільки ним не оспорюється факт підписання кредитного договору.
Крім того, суд не враховує надану відповідачем копію постанови від 18.05.2013 року про закриття кримінального провадження, як доказ на підтвердження того, що кредитний договір оформленим на нього обманним шляхом, оскільки у цій постанові не проведена перевірка обставин викладених відповідачем, що саме ОСОБА_3 обманним шляхом оформив на відповідача кредит, а є посилання на те, що ОСОБА_3І помер у 2010 році, а кримінальне провадження взагалі закрито у зв'язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу його право на оскарження постанови про закриття кримінального провадження у порядку та строки визначенні ст.ст. 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 261 ч.5 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Оскільки кредит відповідачем не погашався, то у Банка є право на пред'явлення відповідної вимоги про виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст.ст. 261, 509, 526, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, який народився 22.12.1967 року у с. Піщана Білоцерківського району Київської області, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», суму заборгованості за кредитним договором від 26.12.2006 року станом на 18.03.2013 року, у розмірі 36884 грн., а також судовий збір у розмірі 368 грн. 84 коп., а всього 37252 грн. 84 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В.Шукальський