Справа № 2-5040/11
Провадження №2/761/1613/2013
16 травня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарях - Комаревцевій Л.В., Салійчук В.С., Бєловій О.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, третя особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними акту передачі майна від 19.08.2003 року, свідоцтва про право власності та зобов'язання повернути ? частину квартири АДРЕСА_1, -
У квітні 2007 року до суду надійшла позовна заява Прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, третя особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними акту передачі майна від 19.08.2003 року (а.с.9), свідоцтва про право власності (а.с.73) та зобов'язання повернути ? частину квартири АДРЕСА_1.
Прокурор обґрунтував вимоги тим, що державним виконавцем Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва на підставі виконавчого листа виданого за № 2-2550 від 15.12.2000 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 24.975 грн. згідно із рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2000 року було відчужено квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1, не зважаючи на рішення суду від 30 травня 2000 року про визнання ОСОБА_1 недієздатною та відсутності у неї опікуна, оскільки її чоловік ОСОБА_4 зловживав алкоголем і не міг бути її опікуном.
Крім того мало місце порушення Тимчасового положення про порядок проведення торгів від 27.10.1999 року, оскільки повторні прилюдні торги були припинені і майно було знято з продажу, що слідує із протоколу від 09.06.2003 року та листа СПД „Укрспецюст" від 25.05.2003 року.
У процесі реалізації квартири в рахунок погашення боргу державний виконавець у акті переоцінки майна від 15.07.2003 року, (а.с.30), застосувавши номінальну вартість самочинно зменшив вартість належної позивачам квартири АДРЕСА_1. У акті зазначено, що вартість квартири згідно експертної оцінки складає 32.000 грн. Натомість, як вказано у акті державний виконавець визначив ціну квартири - 28 000 грн. посилаючись на уцінку майна.
Оспорений акт було складено державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва. З огляду на ці обставини та посилаючись на ст.61 Закону України „Про виконавче провадження" квартира передана відповідачу за цією оцінкою, що істотно порушує права позивачів.
Прокурор зазначив, що державний виконавець всупереч вимогам ч.2 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження" відмовив позивачам у можливості запросити експерта для переоцінки квартири, що випливає із акту переоцінки майна від 15.07.2003 року.
Однак, незважаючи на викладене, квартира відчужена повністю відповідачці, який було видане свідоцтво про право власності приватним нотаріусом ОСОБА_3, тим самим були порушені права ОСОБА_1, яка мала право власності на ? частину квартири.
Тому прокурор просив у інтересах позивачів задовольнити позов.
У поясненнях (а.с.173) державний виконавець посилається на те, що на виконання виконавчого листа виданого за № 2-2550 від 15.12.2000 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 24.975 грн. згідно із рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2000 року було відкрито виконавче провадження за постановою від 22.05.2001 року. Пакет документів та заявку на реалізацію квартири з прилюдних торгів направлено 29.07.202 року, за повідомленням СПД «Укрспецюст» від 02.09.2002 року продаж квартири з прилюдних торгів призначено на 12.09.2002 року. Постановою від 13.09.2002 року виконавче провадження у цій справі зупинено у зв'язку із оскарженням його дій. Після поновлення виконавчого провадження призначені торги на 09.06. 2003 року також не відбулися за відсутності покупців. Пропозиція про переоцінку майна надійшла від СПД «Укрспецюст» для продажу на повторних торгах. Переоцінка відбулась 15.07.2003 року за участю представника СПД «Укрспецюст», боржника та стягувача. Призначений повторно на 04.08.2003 року продаж на прилюдних торгах не відбувся за відсутності покупців. Після чого стягувач виявила залишити за собою непродане майно у рахунок погашення боргу та внести різницю у вартості квартири та суми боргу на депозит ВДВС Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, що було здійснено 01.09.2003 року. За актом від 19.08.2003 року про передачу майна № 716/10.
У процесі розгляду справи надано свідоцтво про смерть ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 50 том-2).
Ухвалою суду від 22 листопада 2011 року провадження за клопотанням прокурора у справі зупинено до прийняття спадщини у вигляді частини майна подружжя позивачкою ОСОБА_5, дружиною померлого позивача ОСОБА_4
Ухвалою суду від 23 листопада 2012 року відновлено провадження у справі за позовом Прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріусу ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, третя особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними акту передачі майна від 19.08.2003 року, свідоцтва про право власності та зобов'язання повернути частину квартири АДРЕСА_1.
За заявою від 30.04.2013 року представника Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування Шевченківська районна у м. Києві державної адміністрації за відсутності кандидатів на призначення опікуна ОСОБА_1, згідно із ст.65 ЦК України здійснює опіку над недієздатною ОСОБА_1, представник зазначив, що позов прокурора Шевченківського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, третя особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними акту передачі майна від 19.08.2003 року, свідоцтва про право власності та зобов'язання повернути ? частину квартири АДРЕСА_1 - Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація як органу опіки та піклування підтримує та просить задовольнити зазначені вимоги.
У судовому засіданні представник прокуратури Шевченківського району м. Києва підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях у судовому засіданні.
Представник Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва Журбас Д.В. проти позову заперечив, надавши пояснення з посиланням на обставини викладені у письмових запереченнях.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7, проти позову заперечив у повному обсязі та просив відмовити у задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оспорені акти та дії стосовно передачі майна та надання свідоцтва про право власності відповідають чинному законодавству. Що стосується недієздатності ОСОБА_1, то відповідачі неодноразово порушували питання про те, що ОСОБА_1 розуміла значення всіх дій, які були вчинені з її боку, і тому підстави для задоволення позову прокурора відсутні.
Інші особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Представник Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування просив розглядати справу у його відсутності із врахуванням викладених письмово пояснень на підтримку позову прокурора.
Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали даної справи та витребуваних справ вирішених Шевченківським районним судом м. Києва № 2-2550/2000; 2-2591/2000; №2-4/11(№ 2-5/10), вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі Розпорядження органу приватизації від 26 липня 1999 року за № 62 видано свідоцтво про право приватної спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 та ОСОБА_1. (а.с.31 спр.2-2550/2000).
Згідно довідки від 04.08.1999 року подружжя ОСОБА_1 зареєстровано у квартирі з 1993 року (а.с.6 спр.2-2550/2000).
За договором купівлі-продажу від 13.08.1999 року між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останній продано квартиру АДРЕСА_1. У п.10 договору обумовлено, що продавці виписуються з даної квартири та звільняють її до 25.08.1999 року. (а.с.4,5,спр № 2-2550/2000). Договір підписано сторонами та посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори. На підставі ухвали суду у справі 2-2550/10 за позовом подружжям ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 13.08.1999 року проведено судово-психіатричну експертизу, за актом якої (а.с.27-28 спр.2-2550/2000) встановлено, що на момент підписання договору купівлі-продажу від 13.08.1999 року ОСОБА_1 за своїм психічним станом не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2000 року на підставі ст. 55 ЦК УРСР, 1963 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 13.08.1999 року, укладений між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та постановлено сторони повернути у попередній стан, стягнути з подружжя ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 24.975 грн. (а.с.84 спр.2-2550/2000).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2000 року визнано недієздатною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. З матеріалів справи 2-2591/2000 вбачається, що ухвалою суду від 5 травня 2000 року була призначена судово-психіатрична експертиза, яка проводилась Київським Центром судово-психіатричних експертиз, згідно із актом якого від 11 травня 2000 року ОСОБА_1 за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також за своїм психічним станом потребує встановлення щодо неї опіки (а.с.12-13 спр. 2-2591/2000).
Таким чином, судом встановлено, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2000 року, яким визнано недієздатною ОСОБА_1, органом опіки та піклування мала бути встановлена опіка над ОСОБА_1
Звертаючись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, третя особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними акту передачі майна від 19.08.2003 року, свідоцтва про право власності та зобов'язання повернути ? частину квартири АДРЕСА_1, прокурор Шевченківського району м. Києва посилається на те, що державним виконавцем Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва на підставі виконавчого листа виданого за № 2-2550 від 15.12.2000 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 24.975 грн. згідно із рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2000 року було відчужено квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1, не зважаючи на рішення суду від 30 травня 2000 року про визнання ОСОБА_1 недієздатною та відсутності у неї опікуна, оскільки її чоловік ОСОБА_4 зловживав алкоголем і не міг бути її опікуном.
Положеннями ст. 145 КПШС УРСР, 1963 року було передбачено, що будь-які правочини щодо майна, належного на праві власності недієздатній особі, здійснюються з письмового дозволу органу опіки та піклування.
Як вбачається із заяви представника Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування, що надійшла 30.04.2013 року опікуна не було призначено через відсутність кандидата.
За заявою від 30.04.2013 року представника Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування Шевченківська районна у м. Києві державної адміністрації за відсутності кандидатів на призначення опікуна ОСОБА_1, згідно із ст.65 ЦК України здійснює опіку над недієздатною ОСОБА_1 представник зазначив, що позов прокурора Шевченківського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, третя особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними акту передачі майна від 19.08.2003 року, свідоцтва про право власності та зобов'язання повернути ? частину квартири АДРЕСА_1 - Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація як органу опіки та піклування підтримує та просить задовольнити зазначені вимоги.
Досліджуючи вище наведені обставини, встановлені судом, на підставі зазначених матеріалів справ та оцінюючи зібрані судом докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що всі дії державного виконавця, щодо вчинення акту № 6 - 716 від 19 серпня 2003 року передачі майна (спірної квартири) від недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2, а також дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо видачі свідоцтво про право власності на квартиру (АДРЕСА_1) на ім'я ОСОБА_2 були вчинені з порушенням права ОСОБА_1, яка була неспроможна здійснювати самостійно захист своїх інтересів, через свій фізичний стан.
Отже, виходячи з положень ст.145 КпШС УРСР оспорені прокурором Шевченківського району Акт № 6 - 716 від 19 серпня 2003 року передачі майна (спірної квартири) від недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та свідоцтво про право власності на квартиру (АДРЕСА_1) на ім'я ОСОБА_2 мають бути визнані недійсними в ? частині, яка належить на праві власності ОСОБА_1.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що ОСОБА_2 зобов'язана повернути ОСОБА_1 ? частину квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.
У позовній заяві прокурор також посилався на неправомірність дій державного виконавця щодо переоцінки вартості спірної квартири що, призвела до зменшення вартості квартири при цьому подружжю ОСОБА_1 було відмовлено запросити експерта з нерухомості для переоцінки квартири, а також порушення законодавства щодо застосування норм тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації квартири. Суд вважає, що зазначені дії державного виконавця також були вчинені без дотримання ст.145 КпШС УРСР без участі органу опіки та піклування, оскільки ОСОБА_1 була недієздатною.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про визнання недійсним: Акту № 6-716/10 передачі майна від 19 серпня 2003 року, затвердженого в.о. начальником відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 19 серпня 2003 року в частині передачі ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, стягувачу ОСОБА_2 на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2000 року у справі 2-2550/00; свідоцтва від 26 серпня 2003 року, яке видане Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстроване у Реєстрі під №1972, про посвідчення належності права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі Акту № 6-716/10 від 19 серпня 2003 року передачі майна в рахунок погашення боргу стягувачу в частині права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1. А також слід зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 майно: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1.
З огляду на викладене та на підставі ст.145 КпШС УРСР, ч.1,2 ст.57 та ч.3 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція 2003 року) та керуючись ст.ст.10,11,57.60,88,209,212,213,214, 215, 218,223 ЦПК України, суд -
Позов Прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, третя особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними Акту передачі майна від 19.08.2003 року, свідоцтва про право власності та зобов'язання повернути ? частину квартири АДРЕСА_1 - задовольнити.
Визнати недійсним Акт № 6 -716/10 передачі майна від 19 серпня 2003 року (А.с.9), затверджений в.о. начальника відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 19 серпня 2003 року в частині передачі ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, стягувачу ОСОБА_2 на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2000 року у цивільній справі № 2 - 2550-00.
Визнати недійсним свідоцтво від 26 серпня 2003 року, видане Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстроване у Реєстрі під № 1972, посвідчення належності права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі Акту № 6 -716/10 від 19 серпня 2003 року про передачі майна в рахунок погашення боргу стягувачу в частині права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1. (а.с.72).
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 майно: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті державного мита в сумі 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя: Малинников О.Ф.