Провадження № 2/760/1060/13
21 травня 2013 року Солом'янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді- Лозинської М.І.,
за участі секретаря- Панченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління юстиції про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач в грудні 2012 року звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його матері ОСОБА_3,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В обґрунтування позову послався на те, що він є сином ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року та після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1.
Вказує на те, що зазначене спадкове майно успадкував в порядку спадкування за законом його брат-відповідач по справі. Про наявність спадкового майна у вигляді 1\2 частини вищевказаного будинку, позивач дізнався лише 05 листопада 2012 року, при ознайомленні з матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 В позові позивач посилається на те, що на момент смерті своєї матері він не знав, що за життя їй на праві власності належала 1\2 вищевказаного будинку, тому і не звернувся з заявою про прийняття спадщини в межах передбаченого законодавством шестимісячного строку. Крім того, вказує, що вчасно не зміг звернутись з заявою про прийняття спадщини, оскільки в 2005 році переніс ішемічний інсульт, в підтвердження чого послався на виписку з медичної картки. В 2006 році позивач посилається на те, що ним повторно було перенесено ішемічний інсульт, після чого його визнали інвалідом 2 групи. В позові звертає увагу суду на те, що на час отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті матері, він знаходився на стаціонарному лікуванні в Міській клінічній лікарні № 4 м. Києва, в підтвердження чого послався на виписку з медичної картки № 12469 стаціонарного хворого за період з 23.10.05 до 05.11.07, а також на те, що відповідач у своїй заяві про прийняття ним спадщини, вказав, що він є єдиним спадкоємцем своєї матері, тим самим приховавши перед державним нотаріусом інформацію про існування позивача, як спадкоємця першої черги.
Також позивач обґрунтовує пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщини тим, що з серпня 2005 року і по теперішній час , він перебуває в інсультному стані, двічі на рік проходить стаціонарне лікування , в підтвердження чого посилаючись на виписки з історії хвороби, а крім того тривалий час у зв'язку із смертю матері перебуває в пригніченому депресивному стані.
Враховуючи наведене, у зв'язку з відмовою державним нотаріусом Дев'ятої державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на пропуск строку, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
В ході розгляду справи, позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задоволення.
Відповідач та його представник в ході розгляду справи проти позову заперечили, вказавши на те, що позивачу, який є його рідним братом по матері, було відомо про смерть матері, а також про наявність після ії смерті спадкового майна у вигляді 1\2 частини будинку по АДРЕСА_1. Відповідач зазначає, що ділянка під забудову будинку була виділена матері у 1948 році, а у 1952 році було укладено договір на право забудови і 1956 році матір'ю та його батьком було побудовано вказаний будинок. У 1966 році позивач виписався з будинку та прописався до діда по матері у будинок по АДРЕСА_2, та в подальшому у 1968 році дід помер і мати за життя відмовилась від спадщини на користь позивача , і він став власником будинку за вказаною адресою. Зазначає , що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 після смерті якого він та його матір отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1. Також відповідач послався на те, що відповідач участі у витратах на поховання не приймав, заперечив перебування позивача у пригніченому депресивному стані, обґрунтовуючи це відсутністю медичних висновків щодо такого стану. Зазначив, що позивачу було відомо, що на момент смерті матері, належала 1\2 частина жилого будинку і він мав всі юридичні підстави для звернення до нотаріуса за отриманням спадщини, оскільки незадовго до ії смерті відбулась розмова матері про розпорядження частиною будинку за наслідками якої матір відмовила у відчуженні частини будинку на його користь.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що позивачем строк звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини пропущений без поважної причини, оскільки він мав всі можливості для звернення, весь час з моменту смерті матері вів активний спосіб , а саме займався городництвом, прибирав придомову територію , торгував квітами на базарі.
Третя особа - Головне управління юстиції у місті Києві, яке повідомлялось належним чином про місце, день та час судового розгляду, в судове засідання свого представника не направило,через канцелярію суду надійшов лист в якому управління просить проводити судовий розгляд у відсутності їх представника, поклавшись на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає,що позовні вимоги задоволенню не підлягають , виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3,що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у м.Києві, Серія НОМЕР_1.
Після ії смерті відкрилась спадщина, до складу якої, між іншого, увійшла 1\2 частина будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м.Києві.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є сторони по справі- , які є синами померлої, -позивач -ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2.
Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем,має подати заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 в строк встановлений законом, після смерті матері звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, про що свідчить подана ним заява від 20 вересня 2007 року, зареєстрована в нотаріальній конторі.
Матеріали справи свідчать про те, що на ім'я відповідача 19.11.2007 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину будинку, по АДРЕСА_1, що належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 9-ою держнотконторою 28 жовтня 2004 року Р № 4-3502, зареєстрованого в КМБТІ 12 листопада 2004 року за № 15145.
Як встановлено судом , позивач ОСОБА_1 17 січня 2013 року , тобто з пропуском шестимісячного строку , звернувся до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття ним спадщини.
Судом встановлено, що 17.01.2013 року позивачем було отримано відмову від Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття ним спадщини.
Згідно ст..1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що причини пропуску звернення до суду із заявою при прийняття спадщини є поважними, пов'язані з станом здоров'я, його хворобою, знаходженням в депресивному стані, необізнаністю про наявність спадкового майна, позивач просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Оцінюючи підстави для заявлених позовних вимог та докази якими позивач обґрунтовує вимоги , суд виходить із наступного.
Судом встановлено, що позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини через шість років після смерті матері.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із виписок з медичної картки, після смерті матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, позивач періодично проходив лікування в Київській міській клінічній лікарні № 4, зокрема в 2007 році -з 14.05.2007 року по 25.05.2007 року та з 23.10.2007 по 05.11.2007 року ; в 2008 році- з 16.05.2008 року по 26.05.2008 року, в 2009 році - з 06.05.2009 року по 20.05.2009 року.
Таким чином, знаходження позивача на стаціонарному лікуванні мало короткочасний та періодичний характер.
Як свідчить довідка до акта огляду МСЕК Серії № КА-1 № 022408, позивачу встановлена інвалідність 13.12.2005 року , тобто до смерті матері.
З урахуванням наведеного, посилання позивача на перебування на лікуванні в 2007 році , суд не приймає до уваги , як поважну причину пропуску строку, виходячи із того, що ним необґрунтовано пропуск звернення до нотаріальної контори з 26 травня 2007 року, з часу закінчення перебування на стаціонарі до часу спливу шестимісячного строку звернення до нотаріальної контори.
При цьому , суд також враховує надані в судовому засіданні пояснення свідків, які є сусідами та знайомими сторін по справі, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, які пояснили, що позивач весь час з моменту смерті матері вів активний спосіб життя та мав здоровий вигляд.
Посилання позивача на знаходження його в депресивному стані , суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання не підтверджені медичними висновками про стан його психічного здоров'я.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачу було відомо про смерть матері та відкриття спадщини, що не спростовано ним в ході розгляду справи.
Як встановлено судом, причинами, що обумовили звернення позивача в 2013 році з заявою про прийняття спадщини після смерті матері є неприязнені відносини, що виникли між ним та донькою відповідача .
Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності та кожний доказ окремо, суд вважає, що поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача , що унеможливили звернення до нотаріальної контори, не встановлено, а відтак в позові слід відмовити.
Також, суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходить із того, що юридична необізнаність позивача щодо складу спадщини та правового режиму володіння майном спадкодавцем, не є поважними причинами пропуску строку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1261,1269,1270 ЦК України, ст.ст.10,60,209,212-215,2194 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції у м.Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: