Справа № 1-1531/11
Провадження №1/761/162/2013
іменем України
14 травня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Шевченківського районного суду міста Києва Сидорова Є.В., секретаря судового Горбенко Г.Б., прокурора у справі Черната О.А., підсудних: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши клопотання підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування органу досудового слідства з мотивів неповноти та неправильності проведення досудового слідства без встановлення всіх обставин справи, а також істотним порушенням норм кримінально - процесуального законодавства по обвинуваченню: ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 та ч. З ст. 358 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України
Суд встановив:
Органами досудового слідства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме в тому, що 08 січня 2010 року приблизно о 8 год. 30 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходились біля буд. 31-а по вул. Пушкінській в м. Києві. В цей же час, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, та протиставити себе іншим громадянам, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вийшовши на проїжджу частину вказаної вулиці, перегородили проїзд, зупинивши таким чином автомобіль «Фольксваген Бора», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, та в салоні якого знаходилась його вагітна дружина ОСОБА_6 Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали вимагати від ОСОБА_5 відвезти їх за вказаною ними адресою. Після того, як ОСОБА_5 відмовився виконувати їх вимоги, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи в групі, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, почали перешкоджати проїзду автомобіля, наносячи удари руками та ногами по кузову автомобіля, вимагаючи, щоб ОСОБА_5 вийшов з салону автомобіля. Намагаючись уникнути конфлікту, ОСОБА_5 розпочав рух автомобілем, однак, в цей же час ОСОБА_3 ногою розбив дзеркало заднього виду автомобіля. Після того, як ОСОБА_5, намагаючись відгородити вагітну дружину від подальших хуліганських дій з боку вказаних осіб, вийшов з салону автомобіля, ОСОБА_3, діючи узгоджено зі ОСОБА_4, наніс декілька ударів руками в область обличчя ОСОБА_5, завдавши тим самим йому тілесних ушкоджень у вигляді «забитої рани лінійної форми в лівій брівній ділянці з нерівними кінцями, довжиною 0,8 см, яка зашита медичними швами. Синець в ділянці лівого ока, який переходить на схил спинки носа, синьо-багряного кольору невизначеної форми, розміром 8x6 см», які згідно висновку експерта №9/1 від 01.02.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, на термін більше 6-ти, але менше 21-го дня.
Вищевказані хуліганські дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжувались приблизно на протязі 5-10 хвилин. Після чого, зрозумівши, що на місце вчинення злочину прибудуть працівники міліції, вони припинили свої хуліганські і з місця вчинення злочину зникли.
Також органами досудовому слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. З ст. 358 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_3, маючи злочинний умисел на підробку посвідчення працівника Національного комітету по боротьбі з корупцією, з метою подальшого використання, у невстановлений слідством час, перебуваючи у невстановленому місці, власноруч, шляхом внесення фіктивних даних, підробив посвідчення працівника Національного комітету по боротьбі з корупцією НОМЕР_2, видане на ім'я ОСОБА_3, в якому зазначено, що він нібито перебуває на посаді Помічника Голови Комітету, а 08 січня 2010 року приблизно о 8 годині 40 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку №1 по вул. Червоноармійській в м. Києві, пред'явив заступнику командира 5 взводу 2 батальйону ДПС полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві старшому лейтенанту міліції ОСОБА_7 завідомо підроблене посвідчення «Національного Комітету по боротьбі з корупцією», видане на імя ОСОБА_3, в якому зазначено, що він нібито перебуває на посаді Помічника Голови Комітету.
Згідно висновку експерта №18/тдд від 12 лютого 2010 року, вилучене у ОСОБА_3 посвідчення Національного комітету по боротьбі з корупцією НОМЕР_2, видане на ім'я ОСОБА_3, не відповідає посвідченням Національного комітету по боротьбі з корупцією, що були надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Зображення бланку посвідчення Національного комітету по боротьбі з корупцією НОМЕР_2, видане на ім'я ОСОБА_3, нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, струменево-крапельним способом.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, з тих підстав, що у справі допущена суттєва неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а саме, що містяться протиріччя в показаннях потерпілого та свідків щодо участі ОСОБА_4 у вчиненні хуліганських дій, а також, що органом досудового слідства не встановлено, чи є вилучене у нього посвідчення офіційним документом, які права воно надає та від яких обов'язків воно звільняє.
Прокурор проти повернення справи на додаткове розслідування послався на думку суду, при цьому вказуючи на те, що дійсно ні потерпілий, ні свідки не підтвердили ступінь участі ОСОБА_4 у вчиненні злочину. Показання цих осіб на досудовому слідстві та в судовому засіданні суттєво відрізняються. Крім того, органом досудового слідства не було з'ясовано, чи є вилучене у ОСОБА_3 посвідчення офіційним документом та відповідно, які воно надає права та від яких обов'язків звільняє, та яким саме чином останній його отримав.
Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.
Як в судовому засіданні, так і на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні 08.01.2010 року ним спільно зі ОСОБА_4 хуліганських дій відносно потерпілого ОСОБА_5 не визнавав, вказуючи на те, що під час їх спільного зі ОСОБА_4 перебування в клубі «Чорний кіт» потерпілий ОСОБА_5, з яким вони познайомились в цьому ж клубі, пообіцяв їм, що в подальшому підвезе їх додому, а коли відмовився це зробити, то в нього виникла неприязнь до потерпілого і він дійсно ногою вдарив та відбив дзеркало в його автомобілі, а також вдарив його в лоб, при цьому про вчинення будь-яких дій зі ОСОБА_4 він не домовлявся і в момент його конфлікту з ОСОБА_5 ОСОБА_4 ніяких дій не вчиняв, не зупиняв автомобіль потерпілого, не наносив ударів по автомобілю, та не бив самого потерпілого.
Аналогічні показання дав в судовому засіданні і підсудний ОСОБА_4, при цьому вказав, що в момент нанесення ОСОБА_3 ударів по автомобілю потерпілого та в момент нанесення ним ударів самому потерпілому він стояв позаду в метрах 3 від ОСОБА_3, і весь цей конфлікт тривав 1-1,5 хвилини.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 також вказав, що коли він автомобілем проїжджав по вул. Пушкінській, везучи свою дружину в лікарню, та проїжджав повз ОСОБА_3 зі ОСОБА_4, ОСОБА_3 почав просити, щоб він їх кудись відвіз, а коли він відмовився, то останній почав стукати по машині. Він хотів здати назад, але в цей момент ОСОБА_3, вдаривши ногою, розбив бокове дзеркало автомобіля. Коли ж він вийшов з автомобіля, то ОСОБА_3 вдарив його кулаком в обличчя. ОСОБА_4 ж ударів не наносив ні по автомобілю, ні йому, та ніяких дій не вчиняв, а стояв позаду них.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 вказала, що в момент цих подій вона сприймала ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як єдине ціле, оскільки вони перешкоджали їх руху та наносили удари по автомобілю, в подальшому ОСОБА_3 розбив дзеркало їх автомобіля та вдарив її чоловіка, ОСОБА_4 ж таких дій вже не вчиняв, він був менш активний. При цьому всі ці події супроводжувались брутальною лайкою в бік її чоловіка. Це було в центрі міста біля готелю «Прем'єр-Палац» і було порушенням громадського порядку та було припинено лише після того, як вона попросила швейцара готелю викликати міліцію.
Таким чином з наведених вище показань потерпілого та свідка вбачається, що ні потерпілий, ні свідок ОСОБА_6 не змогли чітко вказати роль та ступінь участі підсудного ОСОБА_4 у вчиненні хуліганських дій.
Проте, органом досудового слідства дані протиріччя залишились поза увагою, при цьому не взято до уваги, що запис камер відео спостереження містить ряд свідків події, які не були встановленні належним чином та не допитані в якості свідків з різних ракурсів про фактичні обставини події. При наявності такого відеозапису в органів досудового слідства не допитано та не проведено обставини події з підсудним ОСОБА_4, який міг би підтвердити або спростувати вказані події та дати чітку картину тих подій, які відбувалися. З показів ОСОБА_4 вбачається, що останній будь-яких ударів не наносив ні по автомобілю, ні йому, та ніяких дій не вчиняв, а стояв позаду них.
За таких обставин, органу досудового слідства необхідно вжити заходів до встановлення конкретних дій, які вчинялись підсудними, під час вчинення інкримінованого їм злочину за ч. 2 ст. 296 КК України, встановлення, зокрема, ролі та ступеню участі підсудного ОСОБА_4 в цих діях, зокрема, шляхом встановлення всіх осіб, які були на відеозаписі, а також проведенні ретельного допиту підсудного ОСОБА_4 по відеозапису та проведенню зі ОСОБА_4 відтворення обстановки та обставин подій та проведення відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого, свідка ОСОБА_6 та підсудних.
Залежно від отриманих даних вирішити питання про наявність в діях ОСОБА_4 ознак будь-якого злочину.
Крім того, в ході досудового слідства не було з'ясовано питання, чи є вилучене у ОСОБА_3 посвідчення Національного Комітету по боротьбі з корупцією офіційним документом, яке воно надає права та від виконання яких обов'язків воно звільняє, що необхідно зробити шляхом допиту з цього приводу його керівників для з'ясування статусу даної організації, і залежно від отриманих даних також вирішити питання про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину.
Окрім викладеного вище, суд однозначно вважає, що досудовим слідством не було виконано вимоги постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2011 року про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування. Так, згідно даної постанови, органам досудового слідства необхідно було виконати: при наявності відеозапису в органів досудового слідства не допитано та не проведено обставини події з підсудним ОСОБА_4; не з'ясовано природу посвідчення, яке органом досудового слідства інкримінується як підробка та використання підробленого документу, а саме яким способом підробив, де на якій копірувальній техніці та інше. З показів ОСОБА_3, останній вказує на ту обставину, що дане посвідчення він отримав офіційно від представників політичної партії для безперешкодного процесу під час здійснення агітацій та інше на виборах народних депутатів. Однак ці твердження не перевіренні, що унеможливлює суд прийняти рішення по справі.
З урахуванням наведеного суд позбавлений можливості всебічно, повно і об'єктивно дослідити матеріали справи і прийняти обґрунтоване рішення, оскільки виявлені недоліки не можливо усунути у судовому засіданні.
Тому суд приходить до висновку про повернення справи на додаткове розслідування, в ході якого необхідно перевірити показання підсудних, потерпілого, свідків, вжити заходів до усунення протиріч між їх показаннями шляхом проведення між ними очних ставок, проведення відтворення обстановки та обставин події та провести інші необхідні слідчі дії для усунення вказаних в постанові недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.281, 296 КПК України (1960 р.), суд
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 та ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, повернути прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Суддя Є. Сидоров