Головуючий суду 1 інстанції - Чернобривко Л.Б.
Доповідач - Ступіна Я.Ю.
Справа № 2-н/1214/407/2012
Провадження № 22ц/782/1087/13
27 травня 2013 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Ступіної Я.Ю.,
суддів: Темнікової В.І., Коновалової В.А.,
при секретарі Тищенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ПрАТ « МТС Україна» на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 31 липня 2012 року у справі за заявою ПрАТ « МТС Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги з ОСОБА_2,-
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 31 липня 2012 р. було відкрито наказне провадження за заявою ПрАТ « МТС Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПрАТ « МТС Україна» основного боргу за надані телекомунікаційні послуги та одночасно відмовлено у відкритті наказного провадження стосовно стягнення з ОСОБА_2 штрафних санкцій за невиконання умов договору
Не погодившись з ухвалою суду в частині щодо відмови у відкритті провадження, ПрАТ «МТС Україна» звернулось з апеляційною скаргою на неї, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, в якій просило скасувати ухвалу в цій частині та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В іншій частині ухвала суду не оскаржена, тому згідно положень ч.1 ст. 303 ЦПК. апеляційним судом не переглядається.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відмовляючи у прийнятті заяви ПрАТ « МТС Україна» про видачу судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника за невиконання умов договору штрафних санкцій в розмірі 903 грн., суд виходив із того, що ст. 96 ЦПК України не передбачено можливості стягнення суми штрафних санкцій за невиконання умов договору шляхом видачі судового наказу.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що підтверджують правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Заборгованість за надані телекомунікаційні послуги є простроченою, якщо не здійснено плату за фактично надані та отримані послуги, абонентну плату та інші види платежів, встановлених відповідно до Закону України «Про телекомунікації», постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 «Про затвердження Правил про надання телекомунікаційних послуг» тощо.
Додаткова угода - це зміна основного зобов'язання (статті 651, 654 ЦК). Наслідком зміни зобов'язання є обов'язок виконувати договір на нових умовах.
Отже, стягнення сум штрафних санкцій (пені), нарахованих згідно з додатковою угодою про надання послуг, є наслідком порушення зобов'язання споживачем телекомунікаційних послуг і видом відповідальності за порушення такого зобов'язання, яка здійснюється із застосуванням норм цивільного законодавства, що регулюють відповідальність за порушення зобов'язання.
У зв'язку із цим у разі безспірності вимог, наявності документів, що чітко підтверджують розрахунок сум, за умови, що визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами, підстав для відмови у видачі судового наказу немає.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 96 ЦПК з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги (з урахуванням штрафних санкцій) позивач має право звернутися лише у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Таким чином підстав вважати, що ст. 96 ЦПК України не передбачено можливості стягнення суми штрафних санкцій за невиконання умов договору шляхом видачі судового наказу у суду не було.
За таких обставин колегія судів приходить до висновку про те, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі щодо таких вимог суд порушив порядок, встановлений для його вирішення, тому відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню: ухвалу суду необхідно скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 315, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ПрАТ « МТС Україна» задовольнити.
Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 31 липня 2012 р. в частині відмови у відкритті провадження за заявою ПрАТ « МТС Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги з ОСОБА_2 стосовно стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанії для вирішення питання відкриття провадження у справі стосовно цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Cудді: