Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0608/2-95/12 Головуючий у 1-й інст. Зубчук І.В.
Категорія 37 Доповідач Косигіна Л. М.
23 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.
суддів: Жигановської О.С., Кочетова Л.Г.
при секретарі Крижанівській М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Денишівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_2 про встановлення факту належності майна, факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно
за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 січня 2013 року, -
У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вимоги якого неодноразово уточнював та остаточно просив (а.с. 101-105):
- встановити факт володіння ОСОБА_3 ? частиною житлового будинку АДРЕСА_1;
- встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та тітки ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2;
- визнати за ним право власності на спадковий будинок АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову посилався на те, що вищевказаний будинок побудовано його матір'ю та тіткою ОСОБА_3 Матір оформила право власності на ? частину вказаного будинку, а тітка не встигла це зробити, хоча відомості про те, що будинок їй належить на праві власності містяться у погосподарських книгах та підтверджуються довідкою сільради. На час смерті матері він проживав у спадковому будинку, поховав матір та здійснював догляд за будинком, обробляв земельну ділянку, однак до нотаріальної контори в 6-ти місячний строк не звернувся. 17.07.1984 року мати заповіла належну їй частину будинку дочці (його сестрі) ОСОБА_5. Однак, ОСОБА_5 в установлений законом строк спадщину не прийняла, а тому не є спадкоємцем по заповіту. За таких обставин, просив позов задовольнити.
У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, в якому просив:
- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5, (його матір'ю), після смерті ОСОБА_4 (його бабусі);
- визнати за ним право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері.
В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_4 17.07.1984 року заповіла належну їй ? частину спірного будинку його матері. ІНФОРМАЦІЯ_1 бабуся померла, а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати. Факт прийняття матір'ю спадщини підтверджується довідкою сільської ради. За таких обставин, просив позов задовольнити.
Рішенням Житомирського районного суду від 14 січня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, визнано за ним право власності на вказане майно. У задоволенні решти вимог та позову ОСОБА_2 відмовлено.
Додатковим рішенням Житомирського районного суду від 01.02.2013 року встановлено факт володіння ОСОБА_3 ? частиною будинку АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволених вимог ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на ? частину спадкового будинку, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у позові в цій частині. Крім того, просив задовольнити його позов, оскільки факт прийняття матір'ю спадщини після смерті ОСОБА_4 підтверджуються довідкою сільської ради та показами допитаних в суді першої інстанції свідків.
Додаткове рішення суду ніким не оскаржується.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, мати позивача, володіла на праві власності ? частиною будинку АДРЕСА_1, Житомирського району, що підтверджується даними погосподарської книги № 3 (а.с. 108). 01.06.1999 року на її ім'я було видано свідоцтво про право власності на дане майно, яке є чинним (а.с. 8-11)
17.07.1984 року ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого ? частину вищевказаного будинку заповіла своїй дочці ОСОБА_5 (а.с. 78).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с. 65).
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР в редакції закону 1963 року, що діяла на час виникнення даних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв (ст. 548 ЦК УРСР).
Згідно із ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 на час смерті матері була зареєстрована та проживала у м. Житомирі, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася.
Згідно довідки виконкому Денишівської сільради від 04.10.1998 року ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 (а.с. 69).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла (а.с. 64). На час смерті вона була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_2
09.07.2010 року державним нотаріусом Другої Житомирської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1. Зазначено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, зі спадкодавцем не проживав, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав. З такою заявою звернувся лише 09.07.2010 року.
Рішенням Житомирського районного суду від 15.01.2010 року встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 (а.с. 80). Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 19.07.2011 року вищевказане рішення скасовано, заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду (а.с. 82).
Рішенням Житомирського районного суду від 06.10.2010 року визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері (а.с. 45). Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 19.07.2011 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2011 року, вищевказане рішення скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с. 84-85, 86).
Відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі про встановлення факту прийняття спадщини, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в установлений законом строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері та не звертався до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для подання такої заяви (ч. 3 ст. 1272 ЦК України). Оскільки ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняв, тому немає підстав для встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4, т.я. встановлення даного факту не породжує юридичні наслідки.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за ним права власності на спадкове майно.
Крім того, з врахуванням обставин справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4, що підтверджується довідкою Денишівської сільради від 06.12.2012 року (а.с. 157), та поясненнями свідків, а тому має право на спадкування після її смерті, незважаючи на наявність заповіту від 17.07.1984 року. Враховуючи викладене, судом правильно задоволено позов ОСОБА_1 в частині встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, та визнання права власності на вказане майно.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, підстав для скасування судового рішення немає.
Додаткове рішення суду ніким не оскаржується, а тому не є предметом розгляду апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча Судді