11:10год. 08 травня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/807/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковтюк В.О.
секретаря судового засідання Бурковської Ю.Т.
за участю:
представника позивача Гінінгера А.З.
представника відповідача Мешака М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом комунального підприємства МТК «Калинівський ринок»до виконавчої дирекції Чернівецької обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -
Комунальне підприємство МТК «Калинівський ринок» (позивач) звернулося з адміністративним позовом до виконавчої дирекції Чернівецької обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №66 від 21.03.13р. про повернення неправомірно витрачених коштів в розмірі 697,29 грн. та про застосування штрафу в сумі 348,65 грн. за неправомірне використання страхових коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 21 березня 2013 року відповідач виніс рішення №66 (далі - Рішення) про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобов'язано повернути кошти в розмірі 697,29 грн. неправомірно витрачених сум страхових коштів та сплатити штраф в розмірі 348,65 грн. за неправомірне використання страхових коштів.
Рішення було прийнято на підставі акту перевірки правильності та правомірності витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.13р. в якому зазначено, що за результатами перевірки був зроблений висновок про порушення позивачем вимог ч.2 ст.35 та ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01р. №2240 (далі - Закон №2240):
- неправомірно виплачена допомога ОСОБА_3 в сумі 112,80 грн., після встановлення МСЕК інвалідності;
- неправомірно виплачена допомога ОСОБА_4, після встановлення МСЕК інвалідності та за порушення режиму в сумі 584,49 грн.
Так, відповідач вважає, що ОСОБА_3 допомога за 26 січня 2012 року виплачуватися не повинна була, оскільки інвалідність МСЕК встановлена 27.01.12р. Теж, стосується і ОСОБА_4, якому допомога за 23.07.12р. не повинна була виплачуватися, оскільки інвалідність МСЕК встановлена 24.07.12р.
Однак, позивач вважає, що цей висновок не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідно до листка непрацездатності:
- №022934 ОСОБА_3 внаслідок захворювання був звільнений від роботи з 12.01.12р. по 26.01.12р. включно, а 27 січня 2012 року (після закриття листка непрацездатності) ОСОБА_3 був оглянутий комісією МСЕК та цього ж дня йому було встановлено інвалідність;
- №496273 ОСОБА_4 внаслідок захворювання був звільнений від роботи з 10.07.12р. по 23.07.12р. включно, а 24 липня 2012 року (після закриття листка непрацездатності) ОСОБА_4 був оглянутий комісією МСЕК та цього ж дня йому було встановлено інвалідність.
В той же час ч.2 ст.35 Закон №2240 передбачає, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується відповідачем з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності.
Таким, чином позивач вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допомогу необхідно було виплатити за весь час непрацездатності до встановлення МСЕК інвалідності, тобто відповідно до 26.01.12р. та до 23.07.12р. включно, а тому порушень Закону №2240 позивачем при виплаті допомоги не допущено.
Також, відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги ч.2 ст.36 Закону №2240.
Так, ОСОБА_4 допомога за 13.04.12р. не повинна виплачуватися у зв'язку із порушенням режиму (його не явкою на прийом лікаря) (листок непрацездатності №020963).
Однак, позивач з цим не погоджується, так як відповідно до листка непрацездатності №020963 ОСОБА_4 внаслідок захворювання був звільнений від роботи по 13 квітня 2012 року включно та продовжував хворіти. При цьому листок непрацездатності будь-яких відміток чи записів про порушення ОСОБА_4 режиму або нез'явлення на прийом до лікаря не містить, а тому у позивача не було правових підстав для невиплати ОСОБА_4 допомоги за 13 квітня 2012 року.
Також відповідач, вважає, що ОСОБА_4 неправомірно виплачена допомога за 14-16 та 19 квітня 2012 року, оскільки він не являвся на прийом до лікаря (посилання на листок непрацездатності №085773), але це не відповідає дійсності, оскільки відповідно до листків непрацездатності №№020963; 085773; 496273 ОСОБА_4 внаслідок захворювання був звільнений від роботи з 30.03.12р. по 23.07.12р. включно. При цьому, в листках непрацездатності відсутні будь-які данні щодо порушення ОСОБА_4 режиму 19 квітня 2012 року. Твердження відповідача щодо нез'явлення на прийом до лікаря 14 квітня 2012 року та в зв'язку з цим незаконністю виплати допомоги, також є необґрунтованими оскільки день 14 квітня 2012 року був - вихідним. Таким, що не відповідає дійсності є також висновок, що за 15-16 квітня 2012 року ОСОБА_4 не повинна виплачуватись допомога, оскільки останній не з'явився до лікаря, однак листок непрацездатності №085773 ОСОБА_4 був виданий саме 15 квітня 2012 року.
Таким чином, всі твердження відповідача про порушення позивачем ч.2 ст.35 та ч.2 ст.36 Закону №2240 є такими, що не відповідають дійсності, а тому Рішення підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Відповідач заперечував проти позову з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.
Зокрема, записи, які зроблені у листку непрацездатності №022934 свідчать, що ОСОБА_3 направлений до МСЕК 26.01.12р., оглянутий у МСЕК 27.01.12р. та йому встановлено третю групу інвалідності. Викладене свідчить, що оскільки документи ОСОБА_3 надійшли на МСЕК 26.01.12р., то з цього дня йому повинна встановлюватися інвалідність, а тому за 26.01.12р. листок непрацездатності, відповідно до ч.2 ст.35 Закону №2240, не оплачується. З аналогічних підстав позивачем також з порушенням оплачено один день згідно листка непрацездатності ОСОБА_4 №496273 за період хвороби з 10.07.12р. по 23.07.12р., а саме 23.07.12р., оскільки в цей день документи були направлені на МСЕК.
Щодо порушень ч.2 ст.36 Закону №2240 при виплаті допомоги ОСОБА_4, відповідно до листків непрацездатності №020963 від 11.04.12р. та №085773 від 15.04.12р., то застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Крім того, позивач листом 24.05.12р. звертався до відповідача за роз'ясненнями щодо оплати листків непрацездатності ОСОБА_4 №020963 від 11.04.12р. та №085773 від 15.04.12р., на що йому було надано письмову відповідь в якій вказано на порушення допущенні при оформленні листків непрацездатності, в тому числі порушення ОСОБА_4 режиму, призначеного лікарем з 13 по 16, 19 та 23 квітня 2012 року.
Незважаючи на надані відповідачем роз'яснення позивач в порушення вимог ч.2 ст.36 Закону №2240 оплатив ОСОБА_4 допомогу за вказані дні.
Виходячи з наведеного вище, відповідач вважає, що при прийнятті Рішення він діяв в спосіб та в межах визначених законодавством, а тому Рішення є правомірним, а підстави для задоволення позову відсутні.
Під час судового розгляду представник позивача наполягав на задоволені позову, а представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Судом встановлено, що 25 лютого 2012 року за наслідками перевірки відповідача складено акт перевірки правильності та правомірності витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасовою втрати працездатності Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» (а.с.10-14). Перевіркою правильності використання коштів Фонду виявлено порушення ч.2 ст.35 та ч.2 ст.36 Закону №2240, а саме неправомірно виплачено допомогу після встановлення МСЕК інвалідності ОСОБА_3 по лікарняному №022934 за період з 12.01.12р. по 26.01.12р. на суму 112,80 грн. та ОСОБА_4 по лікарняному № 496273 за період з 10.07.12р. по 23.07.12р. на суму 143,14 грн. та неправомірно виплачена допомога ОСОБА_4 при порушенні режиму (не з'явився на прийом до лікаря) за 13 та 14-16, 19 квітня 2012 року).
21 березня 2013 року за наслідками розгляду акту прийнято рішення №66 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (а.с.8), відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкції в такир розмірах - накладено штраф у розмірі 50% за неправомірне використання страхових коштів - 348,65 грн.; загальна сума страхових коштів, які в десятиденний термін від дня отримання рішення підлягають перерахуванню до Чернівецької міської виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасовою втрати працездатності становить 1045,94 грн.
24 травня 2012 року позивач звернувся до відповідача за роз'ясненнями щодо проведення оплати листків тимчасової непрацездатності працівника підприємства ОСОБА_4 (до листа додавалися листки непрацездатності) (а.с.42).
06 червня 2012 року відповідач надав відповідь, якій зазначив, що всі листки непрацездатності видані обґрунтовано та з приводу одного страхового випадку, але в їх оформленні має місце недоотримання лікувально-профілактичними закладами вимог «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» від 03.11.04 №532 - у листку непрацездатності від 15.04.12р. №085773, виданого КМУ «Міська поліклініка №3», у графі «Звільнені від роботи» не зазначені посади лікарів, не зроблені помітки про порушення хворим режиму призначеного лікарем з 13 по 16.04.12 19.04 та 23.04.12р. у вигляді несвоєчасної явки на прийом до лікаря, тому листки непрацездатності повинні бути повернуті у відповідні лікувально-профілактичні установи для проведення виправлень та дооформлення (а.с.31-32).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині неправомірно виплаченої допомоги після встановлення МСЕК інвалідності ОСОБА_3 по лікарняному №022934 за період з 12.01.12р. по 26.01.12р. на суму 112,80 грн. та ОСОБА_4 по лікарняному №496273 за період з 10.07.12р. по 23.07.12р. на суму 143,14 грн. суд виходив з наступного.
Частина 2 ст.35 Закону №2240 передбачає, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Таким чином, Закон №2240 пов'язує припинення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності з такою подією як встановленням МСЕК інвалідності. Однак зазначений Закон не роз'яснює з якою датою пов'язується встановлення інвалідності.
Натомість пункт 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМ України від 03.12.09р. №1317 визначає, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.
В п 4.3. наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» від 13.11.01р. зазначено, що у разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.
В ході розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що ОСОБА_3 був направлений до МСЕК 26 січня 2012 року, а ОСОБА_4 направлений до МСЕК 23 липня 2012 року, що підтверджується листками непрацездатності №022618 та №496273 (а.с.19-20, 26-27).
За таких обставин, суд вважає, що позивач не повинен був оплачувати день тимчасової непрацездатності - 26 січня 2012 року ОСОБА_3 по лікарняному №022934 та 23 липня 2012 року ОСОБА_4 по лікарняному №496273, оскільки саме в ці числа були подані документи до МСЕК ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і саме з цих дат вважається, що останнім встановлена інвалідність, а відтак висновок відповідача в цій частині Акту відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Закону №2240.
Що стосується неправомірно виплаченої допомоги ОСОБА_4 при порушенні режиму (не з'явився на прийом до лікаря) за 13.04.12р. та 14-16, 19 квітня 2012 року, то і тут суд не погоджується з твердженнями позивача.
Частина 2 ст.36 Закону №2240 передбачає, що застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Як вже зазначалось 06 червня 2012 року відповідач на звернення позивача надав відповідь, якій зазначив, що з приводу одного страхового випадку, в оформленні листків непрацездатності має місце недоотримання лікувально-профілактичними закладами вимог «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» від 03.11.04. №532
Зокрема відповідач вказував, що у листку непрацездатності від 15.04.12р. №085773, виданого КМУ «Міська поліклініка №3» не зроблені помітки про порушення хворим режиму призначеного лікарем з 13 по 16.04.12 19.04 та 23.04.12р. у вигляді неприбуття на прийом до лікаря, тому листки непрацездатності повинні бути повернуті у відповідні лікувально-профілактичні установи для проведення виправлень та дооформлення (а.с.31-32).
Такий висновок відповідач зробив на підставі довідок про результати оперативної перевірки правильності та обґрунтованості видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян в КМУ "Міська поліклініка №3" від 30.05.2012р. (долучено в судовому засіданні).
З пояснень представника позивача видно, що ними був повернутий зазначений листок непрацездатності лікувальному закладу, однак виправлені не всі недоліки, виявлені відповідачем.
З наданого позивачем та дослідженого в судовому засіданні листка непрацездатності №085773, виданого на продовження листка №020963, видно, що ОСОБА_4 допущено порушення режиму (не з'явлення на прийом) з 13.04 по 16.04.12р., однак не виправлено зокрема порушення хворим режиму 19.04.12 (а.с.15).
Однак, незважаючи на те, що відповідачем вказувались позивачу на недоліки листка непрацездатності №085773, більше того в даному листку зазначено порушення хворим режиму з 13 по 16.04.12р., позивачем всупереч вимог ст.36 Закону №2240 виплачена допомога за ці дні.
Відтак, суд вважає, що відповідач дійшов правильного висновку щодо неправомірності виплати допомоги ОСОБА_4 позивачем, а тому і в цій частині у задоволені позову також слід відмовити.
Крім того, п.6 ч.1 ст.28 Закону №2240 передбачає, що страховик має право накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.30 Закону №2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Як передбачає ч.2 ст.22 Закону №2240 страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.
Тобто, Рішення №66 відповідачем прийнято у відповідності до вимог Закону №2240.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 КАС України.
У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач в судовому засіданні довів правомірність свого Рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 27 травня 2013 р.
Суддя В.О. Ковтюк