03 березня 2009 р.
№ 22/2
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Разводової С.С.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року
у справі № 22/2
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд"
до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"
про стягнення 71 036,00 грн.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " Техенергобуд"
про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року за нововиявленими обставинами
за участю представників:
позивача - Гринчук О.Ю. -довіреність № 02-1/10 від 02.10.2008 року
відповідача - Соболь М.П. -довіреність № 4-13 від 12.01.2009 року
Михайлюк К.О. -довіреність № 3-13 від 12.01.2009 року
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд" до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" про стягнення 71 036,00 грн. задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2008 року (судді Андрієнко В.В., Студенець В.І., Малетич М.М.) рішення господарського міста Києва від 20 грудня 2007 року у справі № 22/2 скасовано прийнято нове рішення яким у позові відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд" заяву про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року у справі №22/2 за нововиявленими обставинами задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року у справі № 22/2 скасовано, а рішення господарського міста Києва від 20 грудня 2007 року у справі № 22/2 залишено без змін.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду, Відкрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року у справі № 22/2, та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року у справі № 22/2 залишити без змін.
Вимоги касаційної скарги Відкрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" обґрунтовує тим, що постанова Київського апеляційного господарського суду прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права та судом апеляційної інстанції не досліджено істотності нововиявлених обставин.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судом апеляційної інстанції встановлено, 14 березня 2001 року між позивачем (за текстом договору "підрядчик") та відповідачем (за текстом договору "замовник") був укладений договір підряду № 10 (далі - договір № 10).
Предметом договору № 10 є виконання підрядчиком штукатурних та оздоблювальних робіт на об'єкті житлового будинку по вул. Галана, 1, доручених замовником (п. 1.1).
Позовні вимоги позивача обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання по оплаті вартості виконаних штукатурних та оздоблювальних робіт на об'єкті житлового будинку по вул. Галана, 1 відповідно до умов договору № 10.
Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову, посилається на відсутність заборгованості, оскільки вона була погашена шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, а також на пропуск позивачем строку позовної давності.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.07 з відповідача було стягнуто 71036,00 грн. боргу. Рішення мотивовано доведеністю позовних вимог та відсутністю пропуску строку позовної давності.
Непогодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2008 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволені позову.
У згаданій постанові апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач розрахувався з позивачем шляхом поставки автошин; позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності; у суду відсутні підстави вважати причини пропуску строку позовної давності поважними.
Крім того, в процесі розгляду справи по суті в суді першої та апеляційної інстанцій відповідач наголошував, що розрахувався з позивачем за виконані ним роботи по договору № 10 шляхом поставок автошин.
Після прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом від позивача надійшла заява про перегляд зазначеної постанови за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 20.12.07 залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
В якості нововиявлених обставин заявник посилався на лист відповідача від 28 лютого 2008 року, в якому останній стверджує, що протягом 2001-2002 року ним було поставлено позивачеві товари на суму 839297,30 грн. У листі відповідач зазначає, що позивач не розрахувався за поставлені товари, сторонами не проводився взаєморозрахунок та просить сплатити вартість товару в сумі 839297,30 грн.
При цьому в листі зазначені поставки, за які, на думку відповідача, позивач не розрахувався. До заяви додані копії наказів, серед яких є копії наказів від 25.05.01 № 93, від 29.05.01 № 95 та від 03.08.01 № 132.
Судом апеляційної інстанції при перегляді постанови за нововиявленими обставинами встановлено, що поставки товару відповідачем позивачеві відповідно до зазначених вище наказів - це ті ж поставки, які здійснені в рахунок оплати за виконані позивачем підрядні роботи за договором підряду № 10, згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2008 року.
Отже, вимога відповідача про сплату позивачем вартості автошин, які поставлені відповідно до наказів від 25.05.01 № 93, від 29.05.01 № 95 та від 03.08.01 № 132, є фактичними даними, які спростовують факт того, що зазначені поставки були здійснені в якості оплати за виконані підрядні роботи за договором підряду № 10.
Штемпель поштового відділення Київ-67 на опису вкладення у цінний лист та копії поштового конверту, свідчать, що вимога відповідача про сплату заборгованості надіслана останнім 28 лютого 2008 року.
Київський апеляційний господарський суд звернувся до поштового відділення Київ-67 з запитом про фактичну дату позивачеві цінного листа з описом, відправленого відповідачем 28 лютого 2008 року.
Листом від 06 червня 2008 року № 28-3-С-35 Південний вузол поштового зв'язку повідомив, що цінний лист з описом від 28 лютого 2008 року № 6780602 із ВПЗ Київ-57 на адресу: провулок Чугуївський, 21, м. Київ, 03067, одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд", надійшов до ВПЗ Київ-67 01 березня 2008 року. Зазначений лист був виданий 14 березня 2008 року уповноваженій особі Гринчук О.Ю.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що лист-вимога відповідача про сплату позивачем заборгованості за поставку автошин вже існував на час прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом, однак, був виявлений лише після прийняття судового рішення.
Такі обставини дають підстави вважати лист відповідача від 28 лютого 2008 року № 446-13, адресований товариству з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд", нововиявленою обставиною у даній справі.
За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Зазначений вище лист спростовує факт погашення заборгованості відповідачем за договору підряду від 14 березня 2001 року № 10.
Крім того, доводи касатора про те, що він помилково виставив позивачеві вимогу про сплату заборгованості за поставки автошин, листом 08 травня 2008 року про виявлення такої помилки не заслуговують на увагу, оскільки зазначений лист розглянутий судом апеляційної інстанції та судом встановлено, що даний лист датований 08.05.2008, тобто вже після винесення ухвали від 22.04.2008 року про порушення провадження з перегляду постанови за нововиявленими обставинами.
Чинним законодавством не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд правомірно переглянув судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком про задоволення заяви позивача про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2008 року № 22/2 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія вважає, що судом апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи по суті правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Отже, при вирішенні спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року зі справи № 22/2 залишити без змін.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді С. С. Разводова
С. С. Самусенко