83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.03.09 р. Справа № 28/152
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства «Хімтон», м. Київ, код ЄДРПОУ 30223111
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха, код ЄДРПОУ 00957376
про стягнення 152439грн.42коп.
Представники:
від позивача: Годун Г.В. на підставі довіреності від 10.01.2009р.
від відповідача: Маркелова О.П на підстві довіреності № 14 від 23.12.2008 р.
Позивач, Приватне підприємство «Хімтон», м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха про стягнення 152439 грн. 42 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №30/07-08-2 від 31.07.2008р., специфікацію №1 від 31.07.2008р. до даного договору, накладну №32374 від 01.09.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯПД №967133 від 29.08.2008р., претензію №733 від 09.09.2008р.
Крім того, у позовній заяві позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти відповідача.
Судом дана вимога позивача залишена без задоволення як необґрунтована, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 08.01.2009р. порушив провадження у справі № 28/152 та призначив її розгляд на 28.01.2009р.
Відповідач всупереч вимогам суду обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надав, однак 28.01.2009р. надав клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на недотримання позивачем вимог до змісту позовної заяви.
Дане клопотання відповідача залишено судом без задоволення як необґрунтоване, оскільки підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
28.01.2009 р. від позивача надійшло пояснення до суду, в якому позивач зазначив, що в позовній заяві сума заявлена до стягнення з відповідача включає в себе заборгованість, пеню, індекс інфляції.
28.01.2009р. через канцелярію господарського суду позивачем надані пояснення позовних вимог №451 від 22.01.2009р., відповідно з якими останній наполягає на задоволенні позовних вимог.
11.02.2009р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог №456 від 30.01.2009р., в якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 131280грн. 00коп., пеню в сумі 14511грн. 60коп. та індекс інфляції в сумі 14658грн. 56коп. Суд приймає до уваги цю заяву та розглядає збільшені позовні вимоги.
Від відповідача до суду 11.02.2009р. надійшов відзив №181 на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав суму основного боргу 131280грн.00коп. Крім того, відповідач просить суд зменшити штрафні санкції, а також надати можливість сплатити заборгованість частково у зв'язку з тим, що підприємство відповідача має складне становище.
Відповідач в заяві від 02.03.2009р. визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у попередніх судових засіданнях, господарським судом встановлено наступне:
Між позивачем, Приватним підприємством «Хімтон», м. Київ та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м.Волноваха був укладений договір поставки №30/07-08-2 від 31.07.2008р. (договір)
Відповідно до п.1.2 зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупцеві (відповідачу), покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору лізин (надалі - товар) із кількісними та якісними показниками, що визначаються відповідно до умов цього договору.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що поставка здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP (згідно Інкотермс 2000). Місце поставки - Донецька область, м. Волноваха, вул.100 років Червоного Хреста, 2.
Право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатково-прибутковою накладною (транспортним документом) - п.2.3 договору.
Згідно з приписами п.3.1 договору поставки №30/07-08-2 від 31.07.2008р. кількість товарів, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару з ПДВ та загальна вартість товару з ПДВ визначаються у специфікації, підписаною уповноваженими представниками сторін.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р. (п.10.1 договору).
За твердженням позивача, на виконання умов договору та у відповідності до специфікації №1 від 31.07.2008р. до договору поставки №30/07-08-2 від 31.07.2008р., останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції загальною вартістю 250800грн.00коп., що підтверджується накладною №32374 від 01.09.2008р., копія якої наявна в матеріалах справи.
Фактичне отримання відповідачем поставленого позивачем товару підтверджується підписом на вказаній вище накладній представника відповідача в графі «получил» та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯПД №967133 від 29.08.2008р. (копія довіреності додана до матеріалів справи), у зв'язку з чим суд робить висновок, що продукція отримана відповідачем без заперечень.
На сплату отриманого товару позивачем на адресу відповідача виставлений рахунок-фактура №32374 від 29.08.2008р., копія якого залучена до матеріалів справи.
Відповідно до п.7.1 договору оплата за даним договором буде здійснюватися покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості партії товару протягом 30 календарних днів з дати підписання видатково-прибуткової накладної (товарно-транспортної накладної) за кожну окрему партію. Платіж вважається здійсненим з моменту надходження грошових сум на рахунок постачальника (п.7.2 договору).
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму в розмірі 119520грн.00коп. (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів звірки від 01.01.2008р.-31.01.2009р., 01.09.2008р.-06.02.2009р.), у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 131280грн.00коп.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №733 від 09.09.2008р. (докази направлення наявні в матеріалах справи) з вимогою про сплату виниклої заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.01.2009р. підтверджується факт здійснення поставки за накладною №32374 від 01.09.2008р. в розмірі 250800грн.00коп., а також сплата відповідачем частини боргу в розмірі 119520грн.00коп. крім того, зі вказаного акту вбачається, що станом на 31.01.2009р. ВАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» існує заборгованість в розмірі 131280грн.00коп. Акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств, у з в'язку з чим суд вважає, що відповідачем визнано вказану суму боргу.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 131280грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.
Відповідач відзивом на позовну заяву суму основного боргу 131280грн.00коп. визнав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу 131280грн.00коп. підтверджена матеріалами справи та визнана самим відповідачем, тому дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.
За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.4 договору поставки №30/07-08-2 від 31.07.2008р. встановлено, за прострочення строку оплати, передбаченого п.7.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несплаченої суми за кожен день прострочення в оплаті.
На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 14511грн. 60коп. за період прострочення з 01.10.2008р. по 09.02.2009р. (з урахуванням здійснених оплат).
Розглянувши розрахунок позивача, враховуючи прострочення оплати продукції, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 14511грн. 60коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 14658грн. 56коп. за період прострочення з 01.10.2008р. по 30.01.2009р. (з урахуванням здійснених оплат).
Перевіривши арифметично розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що належна до стягнення з відповідача сума інфляційних витрат складає 12776 грн. 75 коп. за період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р. Розрахунок здійснений судом у відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р.
У відзиві №181 від 11.02.2009р. на позовну заяву відповідач просить господарський суд зменшити штрафні санкції, а також надати можливість сплатити заборгованість частково у зв'язку з тим, що підприємство відповідача має складне становище.
Відповідно до п. 3, 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідач не надав суду докази, які підтверджують наявність підстав для зменшення неустойки та розстрочення виконання рішення.
Таким чином, надане клопотання задоволенню не підлягає.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Приватного підприємства «Хімтон», м. Київ до Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів», м. Волноваха про стягнення заборгованості в розмірі 131280грн.00коп., індексу інфляції в розмірі 14658грн. 56коп. та пені в розмірі 14511грн. 60коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» (за адресою: вул.100 років Червоного Хреста, б.2, м. Волноваха, Донецька область, 85700, р/р 260050101054 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива», м. Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 00957376) на користь Приватного підприємства «Хімтон» (за адресою: вул. Богатирська, 3-Г, м. Київ, 04655, р/р 26001130491 в АБ «Діамант» м. Києва, МФО 320854, код ЄДРПОУ 30223111) суму основного боргу в розмірі 131280грн.00коп., інфляційні витрати в розмірі 12776 грн. 75 коп. та пеню в розмірі 14511грн. 60коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1585грн.68коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116грн.62коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Позивачу видати довідку для повернення з державного бюджету держмита в сумі 05грн.50коп., перерахованого згідно платіжного доручення №6619 від 17.12.2008р., в зв'язку із внесенням державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Видати довідку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 02.03.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя