ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 53/81
27.02.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соя-Прогрес»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГ»
про стягнення 131 259,00 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГ»заборгованості за Договором купівлі-продажу товару від 02.06.2008р. в розмірі 131 259 грн., в тому числі: сума основного боргу -79 980,00 грн., збитки від інфляції -800,00, 150 % річних -50 479,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/81, розгляд справи призначено на 09.02.2009р.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31.12.2008р., а також неповним виконанням позивачем вимог ухвали суду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009р. розгляд справи було відкладено на 27.02.2009р.
Представник позивача в судове засідання 27.02.2009р. не з'явився, проте через відділ діловодства суду направив заяву № 1-24/02 від 24.02.2009р. про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 150 % річних та інфляційних втрат. Разом з тим, позивач також просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 79 980,00 грн. та судові витрати.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 31.12.2008р. та 09.02.2009р. не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 17.02.2009р. № 13/705 виданим Головним управлінням статистики у м. Києві.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
02.06.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір б/№ купівлі-продажу товару (далі Договір), відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов'язується продати та передати у власність (повне господарське відання) Покупця (відповідача) комплексні мінерально-вітамінні домішки до комбікормів для свиней різних статевовікових груп, а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.2 Договору право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту фактичної передачі товару першим у володіння, користування та розпорядження останнього.
Відповідно до п. 3.1 Договору ціна на Товар що продається згідно з цим Договором вказується в накладних.
На виконання умов Договору згідно з видатковою накладною № РН-0001-Х від 23.06.2008р., належним чином засвідчена копія якої залучена до матеріалів справи (оригінал оглянутий в судовому засіданні), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 79 980,00 грн.
Факт отримання вказаного товару відповідачем підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином завіреною копією довіреності серія ЯОВ № 986152 від 23.06.2008р. на отримання товарно-матеріальних цінностей (оригінал оглянутий в судовому засіданні).
Відповідно до п. 6.1 Договору до моменту фактичного одержання Товару Покупцем від Продавця, перший зобов'язується сплатити останньому попередню оплату в розмірі 100 % від його вартості, яка вказана у накладній на Товар.
10.11.2008р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію за вих. № 103 з вимогою провести повний розрахунок за отриманий згідно з видатковою накладною № РН-0001-Х товар загальною вартістю 79 980,00 грн. В якості доказу відправки листа-вимоги відповідачеві позивачем надано квитанцію про поштове відправлення з відбитком пошти про прийняття до відправлення. Однак даний лист, відповідно до позовної заяви, залишений відповідачем без відповіді (доказів протилежного до суду не надходило).
Відповідач за отриманий товар не розрахувався, на дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 79 980,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 1-06/02 від 06.02.2009р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, -за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті купленого товару, суду не надав.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 79 980,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 79 980,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Позивач в позовній заяві також просив стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням інфляційних та річних, від стягнення яких згодом відмовився подавши до суду відповідну заяву.
Подана заява позивача про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 150% річних в сумі 50 479,00 грн. та 800,00 грн. -інфляційних втрат підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Соя-Прогрес»Сабадошем В.І., який є повноважною особою на вчинення зазначеної дії.
Відповідно до доручення № 75/1 від 01.04.2008р., яка видана товариством з обмеженою відповідальністю «Соя-Прогрес»в особі директора Галаса С.С., Сабадошу В.І. надано повноваження від імені Товариства вести справи в усіх господарських судах з усіма правами наданими як учаснику господарського процесу без будь-яких обмежень.
Перевіривши повноваження представника позивача на вчинення зазначеної дії, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 150% річних в сумі 50 479,00 грн. та 800,00 грн. -інфляційних втрат.
Згідно з ч. 4 статті 78 ГПК України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Пункт 4 ч.1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до ч.2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГ»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, ідентифікаційний код 24083856 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соя-Прогрес»(8800, м. Ужгород, вул. Станційна, 52, ідентифікаційний код 22075889) основний борг в сумі 79 980 (сімдесят дев'ять дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 80 коп. та 71 (сімдесят одна) грн. 90 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.