ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 39/47
26.01.09
За позовом Державного підприємства “Донецька залізниця»
до Приватного підприємства “ВТБ Лізинг Україна»
про стягнення 36215,52 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Лапко Д.В. (довіреність № Н-01/2841 від 12.08.2008р.)
Від відповідача: Жукова О.Л. (довіреність № 3/2009 від 08.01.2009р.)
Державне підприємство “Донецька залізниця» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства “ВТБ Лізинг Україна» (відповідача) про стягнення 36215,52 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору фінансового лізингу № Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р. Зазначена сума включає в себе суму пені в розмірі 36215,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов вказаного договору передав позивачу предмет лізингу з порушенням графіку передачі предмета лізингу в лізинг. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.01.2009р. порушено провадження у справі № 39/47 та призначено справу до розгляду на 26.01.2009р.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позовну заяву не надав.
В судовому засіданні, призначеному на 26.01.2009р., за згодою представників позивача та відповідача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
05.11.2007 року між Державним підприємством “Донецька залізниця» (позивачем) і Приватним підприємством “ВТБ Лізинг Україна» (відповідачем) укладено договір фінансового лізингу № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ, відповідно до п. 2.1. якого лізингодавець (відповідач) набуває у власність у продавця предмет лізингу, визначений лізингоодержувачем, технічні параметри, гарантія якості, необхідний склад документації яких задовольняють потреби лізингоодержувача, і передає їх лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до умов зазначеного договору предметом лізингу є вантажні автомобілі “ЗІЛ-5301 МЕ “Бичок» виробництва АМТ ЗІЛ (Росія), згідно специфікації -додаток № 1 (п. 1.1. договору).
Пунктом 2.2. договору було встановлено, що кількість, виробник товару, модель та термін передачі предмета лізингу в лізинг визначаються додатком № 2 до цього договору.
Згідно специфікації предметів лізингу (додаток № 1 до договору № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р.) предметом лізингу є автомобілі “ЗІЛ-5301 МЕ “Бичок» у кількості 27 одиниць.
Відповідно до Графіку передачі предмета лізингу (додаток № 2 до зазначеного договору) лізингодавець повинен був передати предмет лізингу у кількості 16 одиниць у кінцевий термін -28.11.2007р. та у кількості 11 одиниць у кінцевий термін -28.12.2007р.
Зібрані у справі докази свідчать, що 12.12.2007р. відповідач передав, а позивач прийняв в тимчасове користування на умовах договору № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р. предмет лізингу (автомобілі “ЗІЛ-5301 МЕ “Бичок») у кількості 17 одиниць, що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі майна в лізинг від 12.12.2007р., Актом приймання-передачі обладнання згідно договору фінансового лізингу № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р., складеним 12.12.2007р.
31.01.2008р. відповідач передав, а позивач прийняв в тимчасове користування на умовах договору № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р. предмет лізингу (автомобілі “ЗІЛ-5301 МЕ “Бичок») у кількості 10 одиниць, що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі майна в лізинг від 31.01.2008р., Актом приймання-передачі обладнання згідно договору фінансового лізингу № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р., складеним 31.01.2008р., а також підтверджується документом передачі майна в фінансовий лізинг-накладною № ПФЛ-000032 від 31.01.2008р.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли та ґрунтуються на договорі № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач поставив позивачу предмет лізингу з порушенням Графіку передачі майна у лізинг, тобто виконав зобов'язання з порушенням умов договору № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р. щодо терміну передачі предмета лізингу.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
На підставі ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 9.3. договору № 254-ФЛ Д/П-072069/НЮ від 05.11.2007р. передбачено, що за несвоєчасну передачу предмета лізингу в лізинг в терміни, встановлені у Додатку № 2, лізингодавець сплачує лізингоодержувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату передачі, за кожний день прострочення.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 36215,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 362,16 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “ВТБ Лізинг Україна» (01010, м. Київ, вул. Гоголівська, 22/24; код ЄДРПОУ № 34356910; рахунок № 26000302008886 у ВАТ “ВТБ Банк» м. Києва, МФО 321767), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного підприємства “Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68; код ЄДРПОУ № 01074957; рахунок № 2600901517249 у Донецькому відділенні Укрексімбанку, МФО 334817) 36215,50 грн. (тридцять шість тисяч двісті п'ятнадцять гривень 50 коп.) пені, 362 (триста шістдесят дві) грн. 16 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 29.01.2009р.