донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.03.2009 р. справа №39/97пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Бєломєстнов О.Ю., за довіреністю б/н від 13.05.2008року,
від відповідачів:
Акінтінова І.М., за довіреністю б/н від 30.10.2008року
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" м.Маріуполь
на рішення
господарського суду
Донецької області
від
04.12.2008 року
по справі
№39/97пд
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс" м.Донецьк
до
Дочірнього підприємства "Приморське автотранспортне підприємство 11483" Відкрите акціонерне товариство "Донецькавтотранс" м.Маріуполь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" м.Маріуполь Донецької області
про
визнання угоди недійсною та витребування з незаконного володіння ТОВ «Магма» на користь ВАТ «Донецькавтотранс» нежитлові приміщення загальною площею 335,5кв.м. у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, за адресою м.
Відкрите акціонерне товариство "Донецькавтотранс", м.Маріуполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства "Приморське автотранспортне підприємство 11483 " Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м.Маріуполь Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" м.Маріуполь Донецької області про визнання договору оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року загальною площею 335,5 кв.м., у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165, укладеного між Дочірнім підприємством “Приморське автотранспортне підприємство 11483» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Магма» недійсним та витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Магма» на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс» м Донецьк нежитлові приміщення загальною площею 335,5 кв.м., у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165./арк. справи 2-4, том1/.
Заявою від 04.08.2008 року позивач просив суд витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Магма» (код ЄДРПОУ 31577458) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс» м Донецьк нежитлові приміщення загальною площею 335,5 кв.м. у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165./арк. справи 96-97, том1/.
Господарський суд Донецької області відмовив у прийнятті даної заяви до розгляду, оскільки у порушення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач змінив і предмет, і підстави позову.
Суд розглядав первісні вимоги позивача.
Рішенням від 04.12.2008року господарський суд Донецької області /головуючий суддя Джарти В.В., судді НовиковаР.Г., Сгара Є.В./ позовні вимоги задовольнив, визнав договір оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року недійсним, зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю “Магма» повернути Відкритому акціонерному товариству “Донецькавтотранс» м Донецьк нежитлові приміщення загальною площею 335,5 кв.м., у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165./арк. справи 49-52, том2/.
Рішення суд першої інстанції мотивував невідповідністю договору оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року, що укладений між відповідачем-1, Дочірнім підприємством “Приморське автотранспортне підприємство 11483» Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс м. Маріуполь, та відповідачем-2, Товариством з обмеженою відповідальністю “Магма» м. Маріуполь, вимогам ст.ст. 793, 794 ЦК України; відсутністю належних доказів у підтвердження легітимності передачі майна позивача до статутного фонду Дочірнього підприємства "Приморське автотранспортне підприємство 11483" Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м.Маріуполь Донецької області.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма" м.Маріуполь Донецької області в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2008року у справі №39/97пд скасувати, прийняти відмову позивача від позову про визнання недійсним договору №80 від 30.08.2007року, відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви про витребування з чужого незаконного володіння відповідача2 нежитлові приміщення загальною площею 335,5кв.м, розташованих за адресою: м.Маріуполь, вул.Червонофлотська,165 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права./арк. справи 58-61, том2/.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач незаконно звернувся з позовом про визнання договору недійсним , так як вибраний позивачем спосіб захисту порушеного права не направлений на захист права власності; суд безпідставно визнав недійсним договір, який не був укладений у нотаріальній формі відповідно до приписів ст. 793 ЦК України, такий договір відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України визнається нікчемним; рішення про створення відповідача 1, а також його статуту у судовому порядку недійсними не визнавались.
Порушення судом норм процесуального права полягає у тому, що у серпні 2008року позивач відмовився від позовної вимоги про визнання договору недійсним внаслідок нікчемності договору; суд безпідставно відмовив позивачу у прийнятті даної заяви внаслідок того, що позивач змінив як предмет позову, так і підставу, оскільки даною заявою позивач лише зменшує свої вимоги; суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача2 про зупинення провадження у справі №39/97пд, оскільки спір у вказаній справі не можливо розглядати самостійно, так як він пов'язаний зі спором у справі №9/125пд у розумінні ч.1 ст. 79 ГПК України.
Представник Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м.Донецьк вважає рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2008року у справі №39/97пд законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки позивач мав право на звернення з позовом, так як договір №80 від 30.08.2007року порушує права позивача; від позовних вимог позивач не відмовлявся; закон не позбавляє права звернутись до суду з вимогами про визнання недійсним нікчемного правочину; висновок суду щодо безпідставності передання майна у статутний фонд відповідача1 позивачем не має наслідком припинення діяльності відповідча1, так як у відповідності з вимогами Закону України “Про господарські товариства» дочірнє підприємство може не мати статутного фонду; встановлення відсутності передбачених законом підстав для передачі майна не вимагає визнання недійсним рішення правління, оскільки наслідки такої недійсності не відновлюють порушеного права позивача.
Представник Дочірнього підприємства "Приморське автотранспортне підприємство 11483" Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м.Маріуполь Донецької області заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2008року у справі №39/97пд залишити без змін враховуючи той факт, що відповідач 1 був позбавлений достатніх повноважень на укладання суперечного договору оренди через встановлену статутними документами обмеженість щодо розпорядження спірним майном та в зв'язку з відсутністю згоди на вчинення таких дій з боку власника -позивача.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" м.Маріуполь Донецької області у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
З огляду на те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, відповідач 1 двічі не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні, сторона належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача1.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України «Про судоустрій» та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено судом першої інстанції, 30.08.2007 року між Дочірнім підприємством “Приморське автотранспортне підприємство 11483» Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс м. Маріуполь та Товариством з обмеженою відповідальністю “Магма» м.Маріуполь укладено договір оренди нежитлових приміщень № 80.
Предмет позовних вимог - визнання договору оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року недійсним та витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Магма» на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс» м Донецьк нежитлові приміщення загальною площею 335,5 кв.м., у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165./арк. справи 2-4, том1/.
Заявою від 04.08.2008 року позивач просив суд, виходячи з того, що спірний договір є неукладеним, витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Магма» на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс» м Донецьк нежитлові приміщення загальною площею 335,5 кв.м. у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165./арк. справи 96-97, том1/.
Господарський суд Донецької області відмовив у прийнятті даної заяви до розгляду, оскільки у порушення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач змінив і предмет, і підстави позову.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника відносно порушення судом першої інстанції приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в частині того, що вказана заява не містила зміни підстав та предмету позову, по своїй суті є зменшенням розміру позовних вимог, а тому повинна бути прийнята судом, безпідставним виходячи з наступного.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.
Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.
За змістом зазначеної норми ГПК України зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.
Отже, у разі подання позивачем клопотання або заяви, направленого на одночасну зміну предмету і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання.
Судом встановлено, що позивач до прийняття рішення по справі подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначено іншу підставу для заявлення позовних вимог та змінено позовні вимоги.
Подана заява обґрунтовано не прийнята до розгляду судом першої інстанції як така, що не відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції підставно розглядав первісно заявлені позовні вимоги.
Ствердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" м.Маріуполь Донецької області щодо неправомірності звернення Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс» м Донецьк з позовом про визнання недійсною угоди, стороною якої він не є, не приймається судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду виходячи з наступного.
Чинне законодавство України не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК України.
Стаття 2 ГПК України передбачає, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Тобто, визначальним фактором при визначенні права підприємства чи організації на звернення до господарського суду з позовом про визнання угоди недійсною є порушення укладанням цієї угоди прав та охоронюваних законом інтересів вказаного підприємства незалежно від того, чи є вказане підприємство стороною договору.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що позивач - Відкрите акціонерне товариство “Донецькавтотранс» м Донецьк мало право на звернення з згадуваним позовом до суду виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 10.08.1995року наказом Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України №3944 державне підприємство «Донецькавтотранс» було перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Донецькавтотранс». /арк. справи 50, том1/.
13.03.1997року розпорядженням Виконавчого комітету Донецької міської ради народних депутатів № 312р зареєстровано Статут ВАТ «Донецькавтотранс», відповідно до п.1.1. якого Позивач утворений внаслідок перетворення державного підприємства «Донецькавтотранс».
21.05.1997року начальником Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України видано свідоцтво про власність ВАТ «Донецькавтотранс».
В процесі приватизації державного майна до статутного фонду ВАТ «Донецькавтотранс» Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України були передані об'єкти нерухомості, в тому числі й спірне майно, про що 25.05.1998року був складаний акт передачі державного майна до статутного фонду./арк. справи 51, том1/.
Належними доказами у справі підтверджено факт, що спірне майно - нежитлові приміщення загальною площею 335,5 кв.м. у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165, є власністю позивача./арк. справи 45-48, том1/.
Сторонами у справі факт знаходження майна у власності позивача не заперечується.
Виходячи із змісту ч.1 ст. 5 Закону України «Про підприємства в Українї» та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про власність» (діяли на момент створення відповідача1), загальною підставою для створення підприємства- є рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, підприємства засновника.
26.02.2001року головою правління ВАТ «Донецькавтотранс» прийнятий наказ № 7 про створення дочірніх підприємств (у тому числі -Відповідача1) на базі відповідних структурних підрозділів з правонаступництвом таких підприємств за цими підрозділами, передачу до статутних фондів дочірніх підприємств майна до статутних фондів та призначення директорів підприємств./арк. справи 7-9, том2/.
29.03.2001року розпорядженням Маріупольського міського голови № 393р було зареєстровано статут відповідача 1, згідно п.п.1.1., 1.2. Дочірнього підприємства “Приморське автотранспортне підприємство 11483» створено у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Донецькавтотранс» від 16.04.1999року та є правонаступником структурного підрозділу Донецького АТП 11483./арк. справи 58-67, том1/.
Як встановлено судом першої інстанції, безпосередньо загальними зборами акціонерів, що відбулися 16.04.1999року, на які міститься посилання у Статуті відповідача, не приймалося рішення ані про ліквідацію структурного підрозділу, на базі якого було утворено відповідача-1, ані про створення відповідача-1, ані про передачу до його статутного фонду спірного майна у якості складової частини внеску./арк. справи 19-26, том2/.
Судом першої інстанції встановлено, що таке рішення прийнято в постанові правління позивача від 22.02.2001року. /арк. справи 10-18, том2/.
Виходячи із змісту п. 8.4.2. Статуту позивача в редакції, діючий на момент прийняття зазначених рішень, питання щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій та представництв було віднесено до компетенції правління позивача.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» від 23.12.1997р. № 769/97-ВР повноваження із створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємства, філій та представництв віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, які не можуть бути передані іншим органам товариства.
Закон набирає чинності з дня його опублікування /п.1 розділу Прикінцеві положення/ , яке відбулось у “Урядовому кур'єрі “ 22.01.1998року.
Таким чином, з 22.01.1998року повноваження із створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємства, філій та представництв віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, які не можуть бути передані іншим органам товариства.
Згідно із п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 23.12.1997р. № 769/97-ВР господарські товариства мали у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести установчі документи у відповідність із цим Законом.
Матеріали справи не місять доказів у підтвердження приведення у встановлений вказаним Законом термін установчих документів позивача у відповідність до вимог Закону в частині виключних повноважень загальних зборів.
Тобто, з моменту набуття чинності Законом України № 769/97-ВР від 23.12.1997року, правління позивача не мало право здійснювати створення, реорганізацію та ліквідації філій, представництв і дочірніх підприємств.
Тоді як, рішення про ліквідацію структурного підрозділу, на базі якого був утворений відповідач-1, про створення відповідача-1, про передачу до його статутного фонду спірного майна у якості складової частини внеску прийнято постановою правління позивача від 22.02.2001року, яке, виходячи з викладеного, права на прийняття такого рішення не мало.
Оскільки спосіб набуття спірного майна Дочірнього підприємства «Приморське автотранспортне підприємство 11483» -внесення позивачем під час створення до статутного фонду на праві повного господарського відання і оперативного управління (п.п. 4.1., 4.4. Статуту відповідача 1), питання порядку створення відповідача1 досліджені судом виключно у розрізі правомірності прийняття рішення щодо передачі майна позивача до статутного фонду відповідача1, законність створення відповідача1 та правомірність його діяльності не є предметом розгляду у справі.
Тому, судова колегія вважає, посилання скаржника на недоцільність дослідження порядку створення відповідча1 та застосування принципу правомірності утворення дочірнього підприємства за відсутності визнання недійсним акту про його створення безпідставним, так як мова йде не про правомірність створення та діяльності відповідчаа1, а про наявність належних правових підстав для передачі майна позивача до статутного фонду відповідча1 та відповідно правомірність розпорядження відповідачем 1 вказаним майном.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.
Виходячи з викладеного, належні правові підстави для передачі майна Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м.Донецьк до статутного фонду Дочірнього підприємства "Приморське автотранспортне підприємство 11483" Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м.Маріуполь Донецької області відсутні, відповідно укладанням договору оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року порушені права позивача, тому позивач, як власник майна, обрав спосіб захисту свого порушеного права у вигляді визнання спірної угоди недійсною та витребування майна з незаконного володіння з метою захисту свого порушеного права.
Предметом договору оренди нежитлових приміщень № 80є зобов'язання Орендодавця /відповідача 1/ передати, та зобов'язання Орендаря /відповідача2/ прийняти у платне володіння та користування строком на 120 місяців приміщення в адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, загальною площею 335,5 кв.м., що розташоване за адресою м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165.
За своєю правовою природою вказаний договір є договором найму будівлі або іншої капітальної споруди /їх окремої частини/.
Особливості правового регулювання відносин з приводу оренди найму будівлі передбачене положеннями норм статей 793-797 ЦК України.
У відповідності зі ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
На виконання умов договору Орендар згідно акту приймання-передачі від 31.08.2007 року, підписаного представниками сторін без зауважень і заперечень, та скріплений печатками обох підприємств, передав, а Орендодавець прийняв визначене п. 1.1 Договору майно - приміщення в адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, загальною площею 335,5 кв.м., що розташоване за адресою м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165./арк. справи 108, том1/.
Тобто, майно за договором передане, що сторонами договору не заперечується.
Відповідно до вимог ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Як вбачається, сторонами у п.4.1 визначений строк дії спірного договору з 01.09.2007року по 01.09.20017року, тобто у 10 років, тому у відповідності зі ст. 793 ЦК України повинен бути нотаріально посвідчений, але даний договір нотаріально не посвідчений.
Відповідно до приписів ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Наслідком нікчемності правочину є, зокрема, відсутність у його сторін обов'язку виконувати умови такого правочину, навіть якщо він не визнавався судом недійсним.
Однак у ряді випадків потреба у визнанні судом нікчемного правочину недійсним може виникати, в тому числі:
- якщо сторони нікчемного правочину виконали його умови повністю або в певній частині;
- якщо нікчемний правочин нотаріально посвідчений;
- якщо зазначений правочин зареєстрований у відповідних державних органах тощо.
У таких випадках суд своїм рішенням може, визнавши нікчемний правочин недійсним, визначити (з урахуванням змісту позовних вимог) правові наслідки такої недійсності, як от зобов'язати передати певне майно, або звільнити приміщення, або ж стягнути кошти, зобов'язати державний орган скасувати реєстрацію правочину тощо.
Оскільки факт виконання договору сторонами у справі не заперечується та підтверджується відповідними доказами, відповідач 2 вважає спірний договір дійсним, у зв'язку з чим звернувся до суду із відповідним позовом (справа №9/125пд) у порядку ч. 2 ст. 220 ЦК України, майно перебуває у володінні відповідача 2, це свідчить про обґрунтованість обраного позивачем способу захисту прав.
Таким чином, за встановлених обставин відсутність у даний момент нотаріального посвідчення спірного договору не позбавляє позивача на звернення до суду із позовом про визнання його недійсним, тому посилання скаржника на невідповідність способу захисту права, що обраний позивачем /визнання договору недійсним/ стосовно нікчемного договору спростовується вищевикладеним.
Матеріали справи містять листування відповідачів відносно нотаріального посвідчення договору до укладання договору оренди №80. /арк. справи 110-115, том1/
Листом №307 від 01.07.2008року відповідч2 звертався до відповідча1 про нотаріальне посвідчення укладеного договору оренди №80 у процесі розгляду судом першої інстанції даного позову у цій справі./арк. справи 116, том1/.
За приписами ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Умовами ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позивач в якості підстави для визнання спірного договору недійсним посилається на той факт, що договір оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року укладено без згоди позивача, тоді як, за вимогами Статуту відповідача1, передача майна підприємства здійснюється з дозволу засновника.
Як встановлено п. 8.1 Статуту підприємство /відповідач1/ має право укладати угоди...найму... за узгодженням з засновником.
Відповідно п.1.1 Статуту відповідча1 засновником Дочірнього підприємства "Приморське автотранспортне підприємство 11483" є Відкрите акціонерне товариство "Донецькавтотранс", м.Донецьк.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року загальною площею 335,5 кв.м., у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165, що укладений між Дочірнім підприємством “Приморське автотранспортне підприємство 11483» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Магма» укладено без дозволу позивача, який є власником спірного майна та обов'язковість дозволу якого при укладанні договору найму передбачена п.8.1 Статуту відповідача1.
З огляду на викладене, договір оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року укладено Дочірнім підприємством “Приморське автотранспортне підприємство 11483» у порушення п.8.1 Статуту без дозволу Засновника, тобто, без достатнього рівня цивільної дієздатності , що є підставою для визнання його недійсним згідно ст. 203 ЦК України .
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку щодо підставності та обґрунтованості позовних вимог щодо визнання договору оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року недійсним.
Позивач на підставі ст. 387 ЦК України просить витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Магма» на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс» м Донецьк нежитлові приміщення загальною площею 335,5 кв.м., у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165.
Посилання скаржника не безпідставність звернення до суду з вимогою про повернення майна саме позивача, оскільки, за твердженням скаржника, майно внесено до статутного фонду відповідча1 та належить йому на праві повного господарського ведення, є хибним, оскільки, як встановлено вище, належні правові підстави для передачі майна Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м.Донецьк до статутного фонду Дочірнього підприємства "Приморське автотранспортне підприємство 11483" Відкритого акціонерного товариства "Донецькавтотранс", м.Маріуполь Донецької області відсутні, відповідно належні докази передачі майна до повного господарського ведення відповідча1 відсутні, що дає підставу стверджувати, що дає підставу позивачу звернутись з вказаною позовною вимогою до суду.
Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Позов, заявлений на підставі ст. 387 ЦК України, є віндикаційним позовом.
Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися річчю, але й вже фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі /як добросовісний , так і недобросовісний/.
Під незаконним володінням варто розуміти усяке фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави; або правова підстава якого відпала;або правова підстава якого недійсна / володіння , встановлене в результаті недійсної угоди/.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірне майно належить позивачеві, даний факт сторонами не заперечується.
Передача спірного майна до статутного фонду відповідча1 на праві повного господарського ведення не підтверджена належними доказами.
Договір оренди №80 між відповідачами 1 та 2 укладений без згоди засновника відповідача1.
На момент розгляду справи спірне майно знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Магма», що підтверджується актом приймання-передачі від 31.08.2007 року, що укладений на виконання умов договору оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року./арк. справи 108, том1/.
Як свідчить вищевикладене, договір оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року є недійсним, оскільки його укладено без дозволу позивача, який є власником спірного майна та обов'язковість дозволу якого при укладанні договору найму передбачена п.8.1 Статуту відповідача1.
Відповідно правова підстава для користування спірним майном Товариством з обмеженою відповідальністю “Магма» відсутня.
Наявність будь-яких інших законних підстав до користування майном на даний момент відповідачем 2 не доведено, будь-яких правочинів з цього приводу між зазначеною особою та позивачем не укладено.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання договору оренди нежитлових приміщень № 80 від 30.08.2007 року недійсним та витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Магма» на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс» м Донецьк нежитлових приміщень загальною площею 335,5 кв.м., у адміністративно-побутовому корпусі Приморського автотранспортного підприємства, який розташовано за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 165.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2008року у справі №39/97пд залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" м.МаріупольДонецької області -без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 6прим.
1-позивачу
2-3відповідачу
4-у справу
5-ДАГС
6-ГСДо