ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34
№ 27/62
27.01.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»
До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг -Дон»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»
Про стягнення 500 384, 41 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Представники:
Від позивача не з'явились
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 заборгованості за договором купівлі-продажу № 0276 від 06.10.2008 року у розмірі 461 500, 00 грн. -основного боргу, 22 322, 00 грн. -інфляційних нарахувань, 1 784, 71 грн. -3% річних, 14 277, 70 грн. -пені та з відповідача 2 за договором поруки № 21 від 13.10.2008 року 500, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27.01.2009 року.
У судове засідання 27.01.2009 року сторони не з'явилися, вимоги ухвали суду від 09.01.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили. Проте, позивач через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про припинення провадження у справі та повернення йому державного мита у зв'язку з тим, що 16.01.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг -Дон»уклали угоду про припинення зобов'язань методом зарахування взаємних вимог. На підтвердження вищезазначеного факту позивач додав копію угоди від 16.01.2009 року, підписану сторонами.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до ч.2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Згідно ч.3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішенні питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; 2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;
3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; 4) скасування в установленому порядку рішення суду; 5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Враховуючи те, що позивач відмовився від позову, посилаючись на те, що сторони, уклавши угоду про припинення зобов'язань, вирішили всі спірні питання, то суд, згідно ст.49 ГПК України, вирішив покласти на позивача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для повернення державного мита позивачу.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1, ч.2, 3, ст. 80, ст. 49, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Припинити провадження у справі № 27/62.
Суддя Дідиченко М.А.