79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.02.09 Справа№ 32/2
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Прокурора м.Львова в інтересах держави: уповноважений орган - Львівська міська рада в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м.Львів.
до відповідача Дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ» ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м.Львів.
про стягнення 1 101,95 грн.
За участю представників сторін:
від прокуратури: Нагребний І.Я. - помічник прокурора м.Львова (посвідчення №23 від 06.02.2009р.).
від позивача: Охріменко В.В. -начальник юридичного відділу (довіреність №1 від 02.01.2008р.).
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Прокурор м.Львова подав позов в інтересах держави - уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м.Львів до Дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ» ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м.Львів про стягнення 1 101,95 грн., з яких: 1 048,10 грн. сума основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді, 21,81 грн. інфляційні нарахування, 3,51 грн. три відсотки річних, 28,53 грн. пеня.
Ухвалою суду від 08.01.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 27.01.2009р. Ухвалою суду від 27.01.2009р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 17.02.2009р.
Представниками прокуратури та позивача в судовому засіданні від 27.01.2009р. подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічний запис судового процесу.
Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №3967303 від 28.01.2009р. - вручено 30.01.2009р.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд встановив:
01.10.2002р. між ЛКП «Залізничнетеплоенерго» (енергопостачальна організація) та ДП «ЛАНТ-ЖКВ», житловий будинок по вул.Бортнянського, 17 (покупець) було укладено договір № 4428 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту -договір). За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Розрахунки за теплову енергію проводяться згідно п.6.1 договору виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Згідно п.6.2. та 6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав.
Дочірнє підприємство «ЛАНТ-ЖКВ» ВАТ «Львівський завод автонавантажувач» має заборгованість перед ЛКП «Залізничнетеплоенерго» за період: з 01.09.2008 року по 01.11.2008 року, в сумі 1 048,10 грн.
Однак, відповідач оплати за спожиту теплову енергію в гарячій воді згідно виставлених йому позивачем рахунків не провів.
Позивач, за невиконання відповідачем грошового зобов»язання, на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 3,51 грн. та збитки від інфляції в сумі 21,81 грн.
Крім того, позивач керуючись умовами договору, у зв'язку із несвоєчасним виконанням розрахунків за спожиту теплову енергію простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 28,53 грн.
Відтак заборгованість відповідача становить 1 101,95 грн. з яких 1 048,10 грн. основний борг, 21,81 грн. інфляційні нарахування, 3,51 грн. три відсотки річних та 28,53 грн. пеня.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та позивача, суд прийшов до висновку підставності позову до задоволення повністю, при цьому суд виходив з наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами реалізації теплової енергії за вересень, жовтень 2008р., які підписані сторонами та скріплені печатками.
З вищенаведеного, випливає вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 1 048,10 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 21,81 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 3,51 грн. - три проценти річних.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне: у відповідності із ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п.7.2.3. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді за несвоєчасне виконання рахунків за теплову енергію -нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 28,53 грн. пені.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 1 048,10 грн. основний борг, 21,81 грн. збитків, завданих ростом інфляції, 3,51 грн. - три проценти річних та 28,53 грн. пені.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету, згідно вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 526, 549, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 230, 174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115,116 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ» ВАТ «Львівський завод автонавантажувач» (79069, м.Львів, вул. Шевченка, 392а; р/р 26001302413788 у Ряснянському БВФ «ЛЦВ ПІБ»; МФО 325633, ЄДРПОУ 30275752) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, м.Львів, вул. С.Петлюри, 4а; р/р 260038680 в ЛОД «Райффайзен банк Аваль»; МФО 325570, код ЄДРПОУ 20784943) 1 048,10 грн. основного боргу, 21,81 грн. інфляційних нарахувань, 3,51 грн. три відсотки річних, 28,53 грн. пені.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ» ВАТ «Львівський завод автонавантажувач» (79069, м.Львів, вул. Шевченка, 392а; р/р 26001302413788 у Ряснянському БВФ «ЛЦВ ПІБ»; МФО 325633, ЄДРПОУ 30275752) в доход Державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя