79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.02.09 Справа № 16/60
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Мельник М. В.
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта) -Герула З. Й. -юрист
від відповідача -Тугай І. М. -представник
розглянув апеляційну скаргу ВАТ «Івано-Франківськторф», м. Івано-Франківськ № 261 від 16.12.2008 р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2008 р.
у справі № 16/60
за позовом ВАТ «Івано-Франківськторф», м. Івано-Франківськ
до відповідача Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Івано-Франківськ
про стягнення 36 474, 12 грн. страхового відшкодування
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2008 р. у справі № 16/60 відмовлено в позові ВАТ «Івано-Франківськторф», м. Івано-Франківськ до АТ «Українська пожежно-страхова компанія», м. Івано-Франківськ про стягнення 36 474, 12 грн. страхового відшкодування.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки страховий платіж, в порушення вимог договору, сплачувався частинами і остання його частина в розмірі 1 035 грн. сплачена 27.09.2007 р., після настання ДТП, то відповідач правомірно не кваліфікував ДТП, яке мало місце 26.09.2007 р., як страховий випадок і відмовив у виплаті страхового відшкодування.
У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що враховуючи, що відповідальність страховика настає з моменту зарахування страхового платежу (його частини) на поточний рахунок страховика, а на момент настання страхового випадку позивачем сплачено 4 435 грн., що становить 81 % від всієї суми страхового платежу, то, на думку скаржника, із врахуванням франшизи, сума страхового відшкодування становить 36 474, 12 грн. Крім цього, апелянт вважає, що договір страхування № 0041867 від 05.07.2007 р. є чинним і діє, а відповідач повинен виконувати свої зобов'язання за договором з огляду на відсутність вимог з його сторони про припинення дії договору.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначену у договорі страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Матеріалами справи встановлено, що 05.07.2007 р. між ВАТ «Івано-Франківськторф»(страхувальник) та АТ «Українська пожежно-страхова компанія»(страховик) укладено договір страхування № 0041867, відповідно до розділу 1 якого об'єктами страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом (MITSUBISHI GRANDIS 2, 4, номер кузова JMBLRNA 4 W 62001966, реєстраційний номер АТ 9558 АБ, 2006 року випуску) згідно обраної програми страхування «класична», за умовами якої страхування здійснюється відповідно до Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного), затверджених рішенням правління страхової компанії від 19.01.2004 р. № 19.
Розділом 2 договору серед страхових випадків передбачено страхування автомобіля від пошкоджень або знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Дійсна вартість об'єкта страхування (страхова сума) становить в розмірі 135 878 грн.
Згідно ст. 983 ЦК України, договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Страховий платіж встановлено в сумі 5 435, 12 грн., який згідно розділу 3 договору страхування, повинен бути внесений позивачем одноразово до 05.07.2007 р.
Термін дії договору передбачений з 06.07.2007 р. по 05.07.2008 р.
Відповідно до п. 4.2.2 договору страхування, страхувальник зобов'язаний вносити страхові платежі у розмірах та в терміни, передбачені договором страхування. Страховик, в свою чергу, згідно п. 4.1.2 договору, зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 30 робочих днів після отримання всіх необхідних документів.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював оплату страхового платежу не одноразово, а частинами, що підтверджується платіжними дорученнями № 31 від 10.07.2007 р. -на суму 1 235 грн. (а. с. 6), № 45 від 18.07.2007 р. -на суму 500 грн., № 51 від 19.07.2007 р. - на суму 500 грн. (а. с. 7), № 12 від 06.07.2007 р. -на суму 1 200 грн. (а. с. 8), № 323 від 13.07.2007 р. -на суму 1 000 грн. (а. с. 8), № 373 від 27.09.2007 р. -на суму 1 035 грн. (а. с. 6)
Тобто, вся сума страхового платежу -5 470 грн., яку слід вважати першим страховим платежем (оскільки договором визначена його одноразова сплата), фактично внесена 27.09.2007 р. і згідно ст. 983 ЦК України, договір страхування набрав чинності саме з цієї дати.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, 26 09.2007 р. о 23 год. 45 хв. на перехресті вул. Червоноармійської та вул. Гурова в м. Донецьку мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля страхувальника (позивача).
З метою відшкодування збитків позивач звернувся з листом № 115 від 31.10.2007 р. до відповідача про виплату страхового відшкодування, однак страхова компанія відмовила, про що повідомила страхувальника листом № 3692 від 03.12.2007 р. (а. с. 11). Відмову у виплаті страхового відшкодування відповідач мотивував тим, що остання частина страхового платежу сплачена 27.09.2007 р., тобто після настання ДТП 26.09.2007 р.
За даними акту авто товарознавчого дослідження автомобіля від 15.03.2008 р. (а. с. 12 -17), вартість відновлювального ремонту автомобіля страхувальника становить 45 255, 97 грн., а вартість матеріального збитку з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 36 725, 93 грн.
Позивач (апелянт) вважає, що страхове відшкодування повинно бути виплачене у відсотковому відношенню до суми сплаченого ним страхового платежу, тобто 81 % від вартості відновлювального ремонту, що становить суму позову.
Проте, апеляційна інстанція не погоджується з такими вимогами позивача, підтримуючи позицію місцевого господарського суду, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 5.10 Правил страхування, договір страхування набирає чинності не раніше 00.00 год. Київського часу з дня, наступного за днем надходження страхового платежу на рахунок страховика.
Як зазначалося вище, остання частина страхового платежу в розмірі 1 035 грн. позивачем була внесена 27.09.2007 р., тобто після 26.09.2007 р., коли мав місце страховий випадок -дорожньо-транспортна пригода. А отже, даний випадок не можна віднести до страхових випадків, які підпадають під дію договору страхування, укладеного сторонами у справі.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2008 р. у справі № 16/60 залишити без змін, апеляційну скаргу ВАТ «Івано-Франківськторф», м. Івано-Франківськ -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.