79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.02.09 Справа № 10/223
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Мельник М. В.
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта) -Софяк В. В. -представник; Поліщук П. М. - директор
від відповідача -Власова Т. В. -представник
розглянув апеляційну скаргу ЗАТ «Укртранс-Чернівці», м. Чернівці б/н і б/д
на рішення господарського суду Чернівецької області від 08.12.2008 р.
у справі № 10/223
за позовом ЗАТ «Укртранс-Чернівці», м. Чернівці
до відповідача Чернівецької міської ради
про стягнення 122 795, 84 грн.
рішенням господарського суду Чернівецької області від 08.12.2008 р. у справі № 10/223 відмовлено в задоволенні позову ЗАТ «Укртранс-Чернівці», м. Чернівці до Чернівецької міської ради про стягнення шкоди в сумі 122 795, 84 грн., заподіяної протиправною бездіяльністю відповідача під час розгляду заяви про продаж земельної ділянки, розташованої за адресою: 3-ій пров. М. Тореза, 4, м. Чернівці.
Рішення суду мотивоване тим, що вина органу місцевого самоврядування в заподіянні шкоди не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує обов'язок останнього відшкодувати заподіяну шкоду. Суд зазначив, що додаткові витрати позивача у зв'язку із підвищенням ціни продажу земельної ділянки протягом періоду, коли відповідачем не було розглянуто заяву позивача про продаж цієї земельної ділянки, не є шкодою в розумінні ст.ст. 22, 1166 ЦК України.
У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що протиправні дії (бездіяльність) відповідача призвели до того, що позивач не зміг скористатися своїм правом на купівлю земельної ділянки в місячний термін з дня подачі відповідної заяви і, як наслідок, сплатити за вказану земельну ділянку діючу на той момент на ринку ціну. Апелянт вважає, що розмір заподіяної позивачу шкоди дорівнює різниці між вартістю земельної ділянки, яка визначена експертами на момент подачі позивачем заяви про її продаж, та вартістю, яку підприємство було змушене сплатити в результаті неправомірних дій відповідача, тобто 122 795, 84 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду Чернівецької області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що міською радою дійсно було порушено строк розгляду заяви позивача, але не на 8 місяців, як вказує позивач, а лише на 11 днів. При цьому, п. 1 додатку 3 рішення 21 сесії міської ради IV скликання від 29.04.2004 р. № 448 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, що не оскаржувалося позивачем в установленому законом порядку.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 18.03.2004 р. позивач подав до Чернівецької міської ради заяву про продаж земельної ділянки площею 2, 8 га, що знаходиться за адресою: 3-ій пров. М. Тореза, 4, м. Чернівці, кадастровий № 7310136600:41:0012, яка знаходилась у нього в користуванні (а. с. 13 -17).
Відповідно до ч. 3 ст. 128 ЗК України, орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Однак, як вбачається із матеріалів даної справи, Чернівецькою міською радою було прийнято рішення № 810 про продаж земельної ділянки позивачеві лише 25.08.2005 р., тобто з порушенням передбаченого законодавством терміну розгляду таких заяв (а. с. 40).
Як встановлено судом першої інстанції, протиправність бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача про продаж йому земельної ділянки, що розташована за адресою: 3-ій пров. М. Тореза, 4, м. Чернівці, була предметом розгляду господарського суду Чернівецької області у справі № 3/131. Постановою від 14.02.2007 р., яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради щодо несвоєчасного розгляду заяви ЗАТ «Укртранс-Чернівці»від 18.04.2004 р. № 44 про продаж земельної ділянки площею 2, 8 га, розташованої за адресою: 3-ій пров. М. Тореза, 4, м. Чернівці (а. с. 10 -12).
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За даними звіту № 57, складеного СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр», оціночна вартість земельної ділянки площею 2, 8 га, розташованої за адресою: 3-ій пров. М. Тореза, 4, м. Чернівці, станом на 31.12.2004 р. становила 876 779, 16 грн. (а. с. 64 -85). При цьому, на день прийняття відповідачем рішення № 810 від 25.08.2005 р. про продаж позивачеві земельної ділянки, згідно висновку № 1612 державної землевпорядної експертизи від 11.08.2008 р., експертна грошова оцінка земельної ділянки, визначена станом на 31.12.2004 р., з врахуванням поправки, від дати оцінки до подання на експертизу повинна збільшитися приблизно на 14 % (а. с. 39).
Як зазначалося вище, рішенням 35 сесії IV скликання Чернівецької міської ради від 25.08.2005 р. № 810 затверджено перелік фізичних та юридичних осіб, яким затверджуються проекти відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення та продаються земельні ділянки. Зокрема, ЗАТ «Укртанс-Чернівці»(відповідачу) вирішено продати земельну ділянку площею 2, 8 га, розташованої за адресою: 3-ій пров. М. Тореза, 4, м. Чернівці, по рекомендованій ціні продажу 999 575 грн. (а. с. 40).
Матеріалами справи підтверджено, що 14.10.2005 р. сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2, 8 га, розташованої за адресою: 3-ій пров. М. Тореза, 4, м. Чернівці, за ціною 999 575 грн., яка сплачена позивачем згідно платіжних доручень № 321 від 25.10.2005 р., № 351 від 18.11.2005 р. та № 382 від 14.12.2005 р. (а. с. 87 -88).
Так, різниця між експертною грошовою оцінкою земельної ділянки станом на 31.12.2004 р. та грошовою оцінкою станом на 11.08.2005 р., становить 122 795, 84 грн. Цю суму апелянт вважає шкодою, яка завдана йому внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).
Беручи до уваги наведені законодавчі норми, апеляційна інстанція дійшла висновку, що вина органу місцевого самоврядування в заподіянні шкоди не є тією обставиною, з якою пов'язано відшкодування останнім заподіяної шкоди, а додаткові витрати позивача у зв'язку з підвищенням ціни продажу земельної ділянки протягом періоду, коли відповідачем не була розглянута заява позивача про продаж цієї земельної ділянки, не є шкодою в розумінні ст.ст. 22, 1166 ЦК України.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) зменшення його немайнового блага (життя, здоров'я тощо). В даному випадку у відносинах, що виникли між позивачем та відповідачем, шкода -це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
Апеляційний суд, як і господарський суд першої інстанції, не вбачає зменшення майна позивача в результаті протиправної бездіяльності відповідача, оскільки за грошові кошти 999 575 грн. (ціна продажу земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 14.10.2005 р.) позивач придбав майновий актив такою ж ринковою вартістю. Крім цього, договір купівлі-продажу із зазначенням ціни земельної ділянки укладений сторонами добровільно та не оскаржувався позивачем.
Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як доцільно зазначено господарським судом Чернівецької області, ризик прибутковості господарських операцій, у тому числі й у зв'язку із впливом ринкових відносин, несе суб'єкт підприємництва.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 08.12.2008 р. у справі № 10/223 залишити без змін, апеляційну скаргу ЗАТ «Укртранс-Чернівці», м. Чернівці -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.