ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
04 березня 2009 р.
Справа № П-9/133
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Надвірнянського району в інтересах держави в особі Делятинської селищної ради, вул. 16 липня, 273, с.м.т. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78442
до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства "Делятинський лісокомбінат", вул. 16 Липня,11, с.м.т. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Серін", вул.16 Липня,11, с.м.т. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78442
про визнання торгів по продажу майна ВАТ "Делятинський лісокомбінат", які мали місце 20.08.08 року на Прикарпатський універсальній товарній біржі, такими, що не відбулися, а договору купівлі-продажу, укладеного за результатами даних торгів, недійсним.
За участю представників сторін:
Від відповідача 2: Луковкіна Уляна Юріївна - представник, (довіреність № 51 від 15.10.2008 року)
Присутній в судовому засіданні: Ткачук Олег Васильович, (довіреність №3 від 09.01.2009 року)
Від відповідача 1: Сидорак Олексій Олексійович - арбітражний керуючий відповідача 1, (пенсійне посвідчення №б/н від 26.09.2005 року, ліцензія АБ № 271609 від 22.12.2005 року)
СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про визнання біржових торгів, які мали місце 20.08.08 року на Прикарпатський універсальній торговій біржі по продажу майна ВАТ "Делятинський лісокомбінат", такими, що не відбулися, а договору купівлі-продажу майна між ВАТ "Делятинський лісокомбінат" та ТзОВ "Серін", укладеного за результатами даних торгів, недійсним.
19.02.09 року ухвалою голови господарського суду Івано-Франківської області продовжено строк розгляду даної справи на один місяць з 23.02.09 року.
Представник прокуратури та позивача в судове засідання не з"явились, хоча про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Явка представника в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою.
Позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог в позовній заяві зазначив наступне. Прокуратурою Надвірнянського району проведено перевірку дотримання законності при проведенні процедури ліквідації банкрута ВАТ "Делятинський лісокомбінат".
За результатами перевірки встановлено, що 20.08.08 року ліквідатором ВАТ "Делятинський лісокомбінат" на біржових торгах на Прикарпатській універсальній торговій біржі було продано ТзОВ "Серін" майно ВАТ "Делятинський лісокомбінат", в тому числі було продано трансформаторну підстанцію ТП-540 з обладнанням.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.06 року ВАТ "Делятинський лісокмбінат" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Позивач зазначив, що трансформаторна підстанція ТП-540 з обладнанням є об"єктом комунальної інфраструктури, оскільки від неї заживлені електроустановки населення с.м.т. Делятин, в тому числі багатоквартирні житлові будинки, які були збудовані Делятинським лісокомбінатом як власнмй житловий фонд, а також котельня Надвірнянського теплокомуненерго. Крім того, ТзОВ "Серін" по даний час не провело оплату в повному обсязі за придбане майно.
Представник відповідача 1 ВАТ "Делятинський лісокомбінат" позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в їх задоволенні відмовити. В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача 1 зазначив наступне.
Законодавством України не встановлено обмежень щодо спірного майна ( трансформаторної підстанції). Ліквідатором ВАТ "Делятинський лісокомбінат" пропонувалось Делятинській селищній раді безоплатно прийняти у комунальну власність трансформаторну підстанцію ТП-540. Однак, згідно листа Делятинської селищної ради від 10.07.08 року остання відмовиласть приймати у власність вказане майно. Крім того, як зазначив представник, законодавством не передбачено обов"язок для органів місцевого самоврядування приймати вищезазначене майно у комунальну власність навіть при наявності відмови таких органів.
Із посиланням на Закон України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності" представник відповідача 1 зазначив, що вказаним законом встановлено вичерпний перелік майна, яке може передаватись до комунальної форми власності і транформаторна підстанція до цього переліку не входить.
Представник відповідача 2 ТзОВ "Серін" позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в їх задоволенні відмовити. В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача 2 зазначив наступне. За рішенням господарського суду івано-Франківської області питання включення або невключення ТП № 540 до ліквідаційної маси передано на розгляд зборів кредиторів.
Представник відповідача 2 також зазначив, що жодних прав Делятинської селищної ради не порушено, оскільки саме вона відмовилась від отримання спірного об"єкту у комунальну власність.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне. Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.06 року ВАТ "Делятинський лісокмбінат" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
20.08.08 року ліквідатором ВАТ "Делятинський лісокомбінат" Сидорак О.О. на біржових торгах на Прикарпатській універсальній торговій біржі було продано залишки майна ВАТ "Делятинський лісокомбінат", в тому числі було продано трансформаторну підстанцію ТП-540 з обладнанням, яка включена в ліквідаційну масу підприємства-банкрута і за рішенням комітету кредиторів ВАТ "Делятинський лісокомбінат" 10.07.08 року та від 14.07.08 року.
Відповідно до ч.1 ст.26 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
Стаття 1 Закону України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності" передбачає, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність. Передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.
В спірному випадку ліквідатор ВАТ "Делятинський лісокомбінат" пропонував Делятинській селищній раді безоплатно прийняти у комунальну власність трансформаторну підстанцію ТП-540. Однак, згідно листа Делятинської селищної ради від 10.07.08 року за № 2-18/470 остання відмовилась приймати у власність трансорматорну підстанцію ТП-540.
Пунктом 2 ст. 4 Закону України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності" встановлено, що ініціатива щодо передачі об"єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації ( корпоратизації).
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності" рішення щодо передачі об"єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад.
Тобто чинним законодавством України не передбачено обов"язок для органів місцевого самоврядування приймати вищезазначене майно у комунальну власність за наявності відмови таких органів за відсутності відповідного рішення.
В цій частині позову слід відмовити.
Отже прокурором та позивачем не наведено жодної підстави з якими чинне законодавство пов"язує можливість визнання торгів такими, що не відбулись.
Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна між ВАТ "Делятинський лісокомбінат" та ТзОВ "Серін", укладеного за результатами торгів, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України встановлює, що 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Суду не подано доказів недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України. В цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України “Про судоустрій України» усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
Згідно з п. 5 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.
Частина 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту визначені цієюж нормою Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позивачем не доведена наявність у нього суб"єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також не доведено факт його порушення або оспорювання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За наведених обставин в суду відсутні правові підстави для задоволення позову. В позові слід відмовити.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, 203 , ч. 1 ст. 215 ЦК України,
ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 4 ЗУ "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності"суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Фанда Оксана Михайлівна
рішення виготовлено та підписано 06.03.09 року
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.