Рішення від 26.02.2009 по справі 4/002-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"26" лютого 2009 р. Справа № 4/002-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

За позовом Приватного підприємства «Експортер», м. Кременчук

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», с. Морозівка

про стягнення 381 292, 97 грн.

за участю представників:

від позивача: Коваль І.В. -предст., дов. від 14.01.2009р.

від відповідача: Юрченко О.І. -предст., дов. Від 12.02.2009р.;

Обставини справи:

Приватним підприємством «Експортер»(далі-позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(далі-відповідач) про стягнення 381 292, 97 грн., які складають 265 248, 11 грн. заборгованості за договором № 08/07 від 08.07.2008р., 14 532, 78 грн. плату за користування чужими коштами, 13 140, 68 грн. інфляційних втрат, 88 371, 40 грн. -пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором поставки, а саме: не оплатив вартість поставленого йому товару.

26.02.2009р. представником позивача через канцелярію суду (вх. номер 2176) в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути 437 651, 61 грн., які складають 265 248, 11 грн. заборгованості за договором, 125 506, 14 грн. пені, 20 637, 12 грн. за користування чужими коштами, 26 260, 24 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

встановив:

08.07.2008 року між Приватним підприємством «Експортер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»було укладено договір № 08/07 (далі -Договір), відповідно до якого, позивач (постачальник), зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставляти покупцю (відповідач) монокальцій-фосфат, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати й оплачувати товар.

Відповідно до п.4.1 Договору постачальник відвантажує товар покупцю за цінами, що визначені чинними прейскурантами постачальника та узгодженими з покупцем в специфікації.

На виконання зазначеного Договору позивачем була проведена поставка відповідачу товару, що підтверджується специфікацією№1 від 08.07.2008р., специфікацією№2 від 16.07.2008р., специфікацією №3 від 28.07.2008р. та видатковими накладними на їх отримання № РН-08/07 від 09.07.2008р. на суму 193 000 грн., № РН-16/07 від 16.07.2008р. на суму 178 522, 32 грн., № РН-28/07 від 28.07.2008р. на суму 179 600 грн.

Факт отримання товару підтверджується належним чином оформленими довіреністями Серії НБЖ № 320924 від 09.07.2008р. оформленою на ім'я Гурбика Олександра Миколайовича, Серії НБЖ № 320988 від 16.07.2008р. та Серії НБЖ № 321078 від 29.07.2008р. на ім'я Квітки Сергія Володимировича.

За взаємною домовленістю сторін, частково борг відповідач погасив також шляхом передачі позивачу у власність м'ясо бройлера 1 категорії, про свідчить видаткова накладна № РН-010440 від 06.12.2008р. на суму 10 874,21 грн.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на ст. 180 ГПК України, а саме на те, що сторонами не була погоджена ціна товару.

Судом дані заперечення до уваги не беруться, оскільки відповідно до пункту 6.1 договору, оплата товару здійснюється безготівково в національній валюті України в строк зазначений в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

В специфікаціях, наданих позивачем, копії яких знаходяться в матеріалах справи, чітко зазначена загальна вартість товару та термін оплати.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань (п. 4.1, 6.1 договору) відповідач не оплатив вартість отриманого ним товару.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приймаючи до уваги вищезазначене, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати вартості поставленого товару становить 265 248,11 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3 Специфікацій при порушенні у разі прострочення оплати переданого товару покупцем сплачується постачальнику пеня в розмірі 0,2% від вартості заборгованості за поставлений товар за кожнен день прострочення. Розмір пені за уточненим розрахунком позивача становить 125 506, 14 грн.

Частиною 4 ст. 232 ГК України передбачено, що за неправомірне користування чужими коштами справляються відсотки по день сплати цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсоткін інший строк.

Загальна сума за користування чужими коштами становить 20 637, 12 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розрахунок позивача інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 26260,24 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9, код 30467889) на користь Приватного підприємства «Експортер»(39600, Полтавська обл., м. Кременчук, пр-т Героїв Бреста, 79, кв. 134, код 31130587) 265 248 (двісті шістдесят п'ять тисяч двісті сорок вісім) грн. 11 коп. основного боргу, 20 637 (двадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 12 коп. -заборгованості за користування чужими коштами, 26 260 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 125 506 (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 14 коп. пені, 4 376 (чотири тисячі триста сімдесят шість) грн. 52 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.

Попередній документ
3143037
Наступний документ
3143039
Інформація про рішення:
№ рішення: 3143038
№ справи: 4/002-09
Дата рішення: 26.02.2009
Дата публікації: 19.03.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію