21 травня 2013 р.Справа № 2а/1570/6648/2011
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Диском» - Конев К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Диском» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Диском» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій щодо складання акту від 08.04.2011 року за №609/23-1 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року» та зобов'язання виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості щодо нікчемності усіх правочинів, відображених у декларації з ПДВ ТОВ за грудень 2010 року.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що з отриманого 29.07.2011 року від свого контрагента ТОВ «Десса плюс» листа йому стало відомо, що 23.06.2011 року Чугуївською ОДПІ у Харківській області було складено акт перевірки ТОВ « Десса плюс», з якого вбачається, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси 08.04.2011 року було складено акт №609/23-1 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року». На підставі вказаного акту відповідачем були внесені до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості щодо нікчемності усіх правочинів, відображених у декларації з ПДВ ТОВ за грудень 2010 року, на підставі яких Чугуївською ОДПІ у Харківській області були визнані нікчемними правочини ТОВ «Диском» та ТОВ «Десса плюс» у грудні 2010 року, а останньому були донараховані податкові зобов'язання по цим правовідносинам на загальну суму 201578 гривень. Тому, перевірка від 08.04.2011 року є незаконною, оскільки вона була проведена з грубим порушенням діючого законодавства, а її висновки не відповідають дійсним обставинам.
12.03.2012 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позов задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо складання акту від 08.04.2011 року №609/23-1 «Про неможливість проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Диском», код ЄДРПОУ 33060098, з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості щодо нікчемності правочинів, відображених у деклараціях з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Диском» за грудень 2010 року.
Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.
В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так судом першої інстанції встановлено, що ТОВ зареєстроване 17.08.2004 року та перебуває на обліку, як платник податків, в ДПІ (т.1 а.с. 21-24).
08.04.2011 року працівниками ДПІ була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ, за наслідками якої було складено акт №609/23-1 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року», в якому зазначено, що ТОВ не знаходиться за місцезнаходженням, у нього відсутні основні засоби, складські приміщення, транспортні засоби, технічний персонал, на підставі чого ДПІ прийшла до висновку про нікчемність усіх угод позивача з контрагентами за грудень 2010 року (т.1 а.с. 125-134).
Вказані висновки цієї перевірки були внесені ДПІ до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що не оспорював в судовому засіданні представник відповідача та підтверджується актом перевірки контрагента позивача - ТОВ «Десса плюс»від 23.06.2011 року (т.1 а.с.25-44).
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що здійснюючи спірну перевірку та складаючи спірний акт №609/23-1 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року», відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення цих дій, без врахування права позивача на прийняття участі в здійсненні перевірки, у зв'язку з чим заявлені ТОВ вимоги про визнання протиправними дій ДПІ щодо складання акту спірної перевірки є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, згідно ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п.1 ч.1 ст.11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
З аналізу вказаних норм вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена лише за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Однак з матеріалів справи та пояснення сторін колегією суддів не вбачається доказів того, що направлення або вручення позивачу копії наказу про призначення перевірки та повідомлення його про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Також колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що перевірка була проведена за один день і саме в день видання наказу про її проведення, що фактично унеможливлювало своєчасне повідомлення ТОВ про проведення цієї перевірки, та свідчить і про відсутність наміру ДПІ повідомляти позивача відповідно до вимог п.79.2 ст.79 ПК
Відповідно до п.75.1.2. ст.75 ПК та п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі Порядок), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно п.83.1. ст.83 ПК для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: - 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до ст.85 ПК 85.2. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Наказом ДПА України від 27.05.08 № 355 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, в яких зазначено, що невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), та документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку (п.2.4).
Згідно Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року під час проведення документальної невиїзної перевірки працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб мають право: одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства (п. 4.2).
Згідно п. 4.9 Методичних рекомендацій працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), що не подає податкову звітність, та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ з метою одержання пояснення та їх документальні підтвердження щодо здійснення господарських операцій постачання товарів, послуг та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ (отримувачем).
Якщо платник ПДВ (постачальник) подає податкову звітність, орган ДПС діє відповідно до цих Методичних рекомендацій (після прийняття, обробки податкової звітності, передачі її на центральний рівень, автоматизованої перевірки розшифровок податкової звітності, отримання таких результатів проводиться перевірка такої звітності підрозділами органу ДПС) (п. 4.10.).
Якщо платник ПДВ (постачальник) не подає податкову звітність та пояснення (передбачені пунктом 4.2 Методичних рекомендацій) на звернення органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб: складає Акт про неподання податкової декларації з податку на додану вартість та готує матеріали для прийняття повідомлення-рішення відповідно до Наказу ДПА України № 253 від 21.06.2001 року (п.п. 4.11; 4.11.1).
З аналізу зазначених норм вбачається, що невиїзні документальні перевірки проводяться податковим органом на підставі наданих платником податків не тільки декларацій, а й шляхом витребування у платника та вивчення інших документів, в тому числі регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а висновок такої перевірки є наслідком аналізу вказаних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що відповідачем при здійсненні спірної перевірки взагалі не витребовувалися від ТОВ, та відповідно і не вивчалися, будь-які бухгалтерські та інші первинні документи по його господарським операціям у грудні 2010 року, що підтверджується і актом спірної перевірки.
В ході розгляду справи представником відповідача не було надано і жодного доказу намагання ДПІ отримати від ТОВ вказані бухгалтерські та інші первинні документи, а також неможливості їх отримання.
Таким чином колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що спірна позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року, за наслідками якої було складено акт №609/23-1 від 08.04.2011 року, була проведена відповідачем з грубим порушенням встановленого законом порядку її проведення, у зв'язку з чим ця перевірка не може вважатися законною.
Зі спірного акту перевірки колегія суддів вбачає, що ТОВ не знаходиться за місцезнаходженням, у нього відсутні основні засоби, складські приміщення, транспортні засоби, технічний персонал, що викликало сумнів щодо товарності правочинів позивача, на підставі якого ДПІ прийшла до висновку про нікчемність усіх угод позивача з контрагентами за грудень 2010 року.
Відповідно до п.п.4, 5, 6 розділу 1 Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до п.5.2. розділу 2 цього Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Зі спірного акту перевірки колегія суддів не вбачає жодного встановленого перевіряючими факту порушення позивачем податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та будь-яких посилань в обґрунтування висновків перевірки на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Крім цього, висновки спірного акту перевірки щодо не знаходження ТОВ за місцезнаходженням, відсутність основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів та технічного персоналу, спростовуються як матеріалами справи, а саме балансом підприємства, договорами оренди офісних приміщень, надання послуг по зберіганню товарів на складах та транспортних послуг, подорожними листами на перевезення вантажів, актами приймання-передачі товарів по договору зберігання, договором поставки товарів між ТОВ та ТОВ «Десса плюс», видатковими та податковими накладними, платіжними документами, так і актом спірної перевірки, відповідно до якого у ТОВ працює 37 осіб та 6 осіб за сумісництвом, а також довідкою ЄДР про місцезнаходження ТОВ, матеріалами переписки між ТОВ та ДПІ та актом позапланової виїзної перевірки ТОВ, яка була проведена ДПІ у грудні 2010 року саме за місцем реєстрації позивача.
Також колегія суддів наголошує на тому, що у матеріалах справи не містяться докази того, що угоди за грудень 2010 року між позивачем та його контрагентами є нікчемними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Диском» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 23 травня 2013 року
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.