20 травня 2013 року 16 год. 30 хв.Справа № 808/4298/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Лазько Д.В.
представника позивача Сілецького Ю.І.
представника відповідача Чернікової В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «АРТЕМІЯ»
до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне підприємство «АРТЕМІЯ» (далі - позивач або ПП «АРТЕМІЯ») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2013 №0000042221, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2234 грн., у тому числі за основним платежем 2234 грн., та податкового повідомлення-рішення від 28.02.2013 №0000052221, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1944 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1943 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн.
Позивач вважає висновки акту перевірки про нереальність господарської операції з ТОВ «ЮККА-ТРЕЙД», які обґрунтовані відсутністю товарно-транспортних накладних та посиланнями на матеріали кримінальної справи, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим, на його думку, зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі, вважає оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, які прийняті внаслідок виявлених порушень податкового законодавства, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що в період з 31.01.2013 по 06.02.2013 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «АРТЕМІЯ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, про що складено акт №382/2221/32626366 від 13.02.2013.
Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась з відома (в присутності) директора ПП «АРТЕМІЯ» Яценко Т.М.
Також як зазначено в акті перевірки, перевірка проведена на підставі наданих ПП «АРТЕМІЯ» первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, а також з урахуванням отриманих додаткових матеріалів, отриманих в ході досудового слідства, а саме: постанови про порушення кримінальної справи від 06.09.2012 відносно директора ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України; протоколу допиту підозрюваного від 27.11.2012; висновку експерта від 06.12.2012 №423 щодо проведення почеркознавчої експертизи, а також з урахуванням висновків акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27.09.2011 №2470/23-5/34802073 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень-травень 2011 року.
В акті перевірки зазначено, що основним видом діяльності ПП «АРТЕМІЯ» є оптова торгівля металами та металевими рудами, що також підтверджується довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області АА №658290, (копія якої міститься в матеріалах справи).
Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлено, що:
- в порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI, (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП «АРТЕМІЯ» занижено податок на прибуток на загальну суму 2 234 грн., у т.ч.:
- ІІ квартал 2011 року в сумі 2 234 грн.;
- ІІ - ІІІ квартал 2011 року в сумі 2 234 грн.;
- ІІ - ІV квартал 2011 року в сумі 2 234 грн.
- в порушення п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI, (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП «АРТЕМІЯ» занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 943 грн., у т.ч.:
- за травень 2011 року в сумі 1 117 грн.;
- за червень 2011 року в сумі 826 грн.
Зазначені висновки про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток обґрунтовані недійсністю укладеного між ПП «АРТЕМІЯ» та ТОВ «ЮККА-ТРЕЙД» договору поставки металопродукції від 24.05.2011, та відсутністю первинних документів, які підтверджують транспортування товару.
На підставі даного акту відповідачем 28.02.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000052221, яким ПП «АРТЕМІЯ» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 944 грн., у тому числі 1 943 грн. основний платіж, 1 грн. штрафні (фінансові) санкції;
- №0000042221, яким ПП «АРТЕМІЯ» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 234 грн., у тому числі 2 234 грн. основний платіж, 0 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Запорізькій області, згідно з рішення якої від 11.04.2013 №2893/7/10-420 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС від 28.02.2013 №0000052221 і №0000042221 залишені без змін, скарга - без задоволення.
Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень з наступних підстав.
24.05.2011 між позивачем та ТОВ «ЮККА-ТРЕЙД» укладено договір поставки металопродукції, відповідно до якого ТОВ «ЮККА-ТРЕЙД» в травні - червні 2011 року поставлено ПП «АРТЕМІЯ» 5 ХНМ поковка 110*220*750 на суму ПДВ 1 116 грн. 50 коп., згідно видаткової накладної №Ю250502 від 25.05.2011 і податкової накладеної №250502 від 25.05.2011 та на суму ПДВ 826 грн. 50 коп. згідно видаткової накладної №Ю-170603 від 17.06.2011 і податкової накладної №170602 від 17.06.2011, перелік яких наведений в додатку №3 до акту перевірки та які надані позивачем і містяться в матеріалах справи. Транспортування товару відповідно умов укладеного договору здійснено автомобільним транспортом силами та за рахунок постачальника ТОВ «ЮККА-ТРЕЙД» на склад покупця - ПП «АРТЕМІЯ». Отриманий товар оприбуткований ПП «АРТЕМІЯ» та використаний за його призначенням у власній господарській діяльності підприємства. За отриману металоконструкцію ПП «АРТЕМІЯ» розрахувалося з ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» у безготівковій формі в повному обсязі на загальну суму 6 699 грн., у т.ч. ПДВ 1 116 грн. 50 коп. згідно платіжного доручення №68 від 03.06.2011 та на загальну суму 4 959 грн., у т.ч. ПДВ 826 грн. 50 коп. згідно платіжного доручення №69 від 17.06.2011 (копії міститься в матеріалах справи).
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника податку сум ПДВ.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до пунктів 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» призначалися для використання ПП «АРТЕМІЯ» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.
Як встановлено судом, безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник ПДВ, що підтверджується відповідним актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень - червень 2011 року №2470/23-5/34802073 від 27.09.2011, копія якого була надана представником відповідача в судовому засіданні та який долучений судом до матеріалів справи.
При цьому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, будь-які рішення про скасування реєстрації свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» податковим органом не приймались, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.
Таким чином, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначений постачальник у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а ПП «АРТЕМІЯ» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержані від такого постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.
Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.
Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п.180.1 ст. 180 ПКУ, платник податку це особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.
Згідно зі ст. 180 цього ж Кодексу, платники податку, визначені у п. 180.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
З урахуванням вимог ст. 198 ПКУ покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету. Відповідно до абзацу першого підпункту 201.8 п. 201 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету в Податковому кодексі України не передбачено.
Окрім того, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Оскільки контрагент позивача (ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД») на момент укладання угод та складання податкових накладних мав свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), а також враховуючи, що самі акти перевірок не містять будь - якої інформації щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, а тому і немає підстав для визнання недійсними виписаних цим контрагентом податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.
Таким чином, зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.
Що стосується твердження відповідача про відсутність ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» за юридичною адресою, то відсутність платника податку на додану вартість у місці його знаходження на час проведення податковим органом перевірки не є підставою для застосування штрафних санкцій та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для позивача.
Твердження відповідача про відсутність у ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» достатньої кількості засобів для виконання умов договору, суд вважає необґрунтованими, оскільки відсутність у постачальника основних фондів, складських та торгівельних приміщень, які б підтверджували факт використання останніх в здійсненні поставок на ПП «АРТЕМІЯ» металоконструкції, не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ПП «АРТЕМІЯ», знаходяться поза межами податкового обліку позивача, не підтверджуються первинними документами, що відображені у бухгалтерському та податковому обліку ПП «АРТЕМІЯ».
Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.
Пунктом 14.1.36 Податкового кодексу України, передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати операційної діяльності та інші витрати.
Витрати операційної діяльності включають собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Витрати, що формують собівартість виготовленої продукції (робіт, послуг), складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
- прямих матеріальних витрат;
- прямих витрат на оплату праці;
- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів0 бухгалтерського обліку;
- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інших прямих витрат.
Згідно з підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, які створюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.
Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому відбувся перехід права власності на товар покупцеві.
При цьому, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Таким чином, за правилами Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.
Як свідчать матеріали перевірки, на підставі укладеного договору поставки металоконструкції від 24.05.2011 ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» було поставлено ПП «АРТЕМІЯ» 5 ХНМ поковка 110*220*750 в травні 2011 року на загальну суму 6 699 грн., в т.ч. ПДВ 1 116 грн. 50 коп. та в червні 2011 року на загальну суму 4 959 грн., у т.ч. ПДВ 826 грн. 50 коп., згідно видаткових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки та копії яких надані позивачем в судовому засіданні. Вказаний товар оприбуткований ПП «АРТЕМІЯ» та використаний за його призначенням у власній господарській діяльності підприємства. За отриману металоконструкцію ПП «АРТЕМІЯ» розрахувалося з ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» у безготівковій формі в повному обсязі.
Актом перевірки не заперечується, що позивачем на прохання ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС до перевірки були надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій ПП «АРТЕМІЯ» з отримання товарів у ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» за період з 01.04.2011 по 31.12.2011, підприємством надані завірені копії наступних документів:
- договір поставки від 24.05.2011;
- видаткові та податкові накладні;
- рахунки - фактури;
- первинні банківські документи;
- реєстри отриманих та виданих податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД»;
- реєстри бухгалтерського обліку, які відображають бухгалтерські проводки по отриманню ПП «АРТЕМІЯ» товарів від ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД».
Вищезазначений перелік документів був наданий представником позивача до суду, копії яких містяться в матеріалах справи.
Крім того, як встановлено матеріалами справи факт поставки товару від ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» на склад позивача підтверджується, також договором суборенди складського приміщення №66 від 01.01.2011, відповідно до умов якого ТОВ «ЮРНИК» (орендодавець) передає, а ПП «АРТЕМІЯ» (суборендатор) приймає у тимчасове користування за обумовлену даним договором плату в оренду: нежиле складське приміщення загальною площею: 160 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 8, у стані, яке дозволяє його нормальну експлуатацію. Факт оренди позивачем вищезазначеного складського приміщення підтверджується актом здачі - прийму від 01.01.2011 (копія міститься в матеріалах справи).
При цьому, придбаний ПП «АРТЕМІЯ» у ТОВ «ЮККА-ТРЕЙД» у подальшому реалізований ТОВ «ТД «СТАЛЬПРОМСЕРВІС» та ТОВ «Новокаховське інструментальне виробництво», що підтверджується відповідним договором, видатковими та податковими накладними.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки, так само як і реальність господарських операцій.
Отже, реальність придбання товарів підтверджується первинними документами з отримання товару - податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, а витрати ПП «АРТЕМІЯ» на оплату товару ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» підтверджені відповідними розрахунковими та платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.
Зазначені обставини свідчать про дотримання ПП «АРТЕМІЯ» встановлених вимог Податкового кодексу України, як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів у ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» та для формування податкового кредиту.
Стосовно твердження відповідача про те, що ПП «АРТЕМІЯ» не підтверджено факт поставки металоконструкції від ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» та висновки акту перевірки про нереальність господарських операцій та відсутність поставки товарів від ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД», які обґрунтовані відсутністю товарно-транспортних накладних, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
При цьому, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.
Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового рішення не є переконливими.
Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також актом перевірки, та підтверджує реальність господарських операцій.
Акт перевірки податкового органу не містить посилань щодо встановлених порушень стосовно форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з постачання товарів.
Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.
При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, як платника податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
Крім того, посилання представника відповідача на наявність кримінальної справи, яка порушена відносно директора ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України, та наявність експертного висновку від 06.12.2012 №423 про те, що підписи від імені ОСОБА_4 в установчих документах товариства та документах бухгалтерського обліку і грошових чеках ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» виконані не ОСОБА_4, а іншою особою чи особами, суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують реальність здійснених господарських операцій, в межах яких відбулась поставка металоконструкції, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувальний вирок відносно ОСОБА_4 відсутній, а експертний висновок, на який посилається відповідач, не містить категоричного висновку про те що підписи від імені ОСОБА_4 виконані іншої особою.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи, що господарські операції позивача з ТОВ «ЮККА - ТРЕЙД» щодо поставки товарів, мали реальний зміст, що підтверджується сукупністю наданими позивачем та дослідженими судом доказами, придбані товари призначені та використані ПП «АРТЕМІЯ»» у власній господарської діяльності, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 28.02.2013 №0000052221, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1943 грн. та штрафними санкціями 1 грн. та податкове повідомлення - рішення від 28.02.2013 №0000042221, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 2 234 грн. та штрафними санкціями 0 грн., прийняті протиправно, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.
Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.02.2013 № 0000042221 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.02.2013 № 0000052221.
Присудити на користь Приватного підприємства «АРТЕМІЯ» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 114 грн. (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша