73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
25 квітня 2013 р. Справа № 821/295/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа ЛТА" до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій по складанню акту перевірки та висновків, зобов'язання здійснити дії,
встановив:
09 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа ЛТА" (далі - позивач, ТОВ "Альфа ЛТА") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області ( далі - відповідач, МДПІ), в якому з урахуванням заяви від 21.02.2013 року про збільшення позовних вимог просить -
- визнати протиправними дії МДПІ по складанню акту №164/23/37261607 від 21.12.2011 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Альфа ЛТА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.08.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 10.08.2010 року по 30.09.2011 року " та висновки зроблені в даному акті;
- зобов'язати МДПІ поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" відомості щодо декларованих ТОВ "Альфа ЛТА" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі - 1159980,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі - 1159980,00 грн.;
- зобов'язати МДПІ внести зміни в облікову картку платника податку на прибуток, а саме: по особовому рахунку позивача здійснити поновлення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток: доходи в розмірі - 5799900,00 грн. та збільшити витрати в розмірі - 5799900,00 грн.
В ході розгляду апеляційної скарги ТОВ "Альфа ЛТА" на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року у справі № 2а - 478/12/2170 щодо відмови у відкритті провадження у справі, Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.08.2012 року здійснив заміну відповідача - Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області на його правонаступника - Бериславську міжрайонну державну податкову інспекцію Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ).
В обґрунтування вказаних вимог позивач вважає, що системний аналіз ст. ст. 75, 84 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 не дає право посадовим особам суб'єкту владних повноважень підстав для висновків про визнання нікчемними угод, укладених ТОВ "Альфа ЛТА" з його контрагентами постачальникамипокупцями, оскільки документальна перевірка проводиться на підставі первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, проте не відображення посадовими особами державної податкової служби в акті перевірки фактичних даних на підставі досліджених первинних бухгалтерських та податкових документів є прямим порушенням норм Податкового кодексу України та ст. 19 Конституції України. При цьому, позивач вказує, що оскільки висновок щодо нікчемності угод став підставою для визнання недійсними даних, задекларованих позивачем в деклараціях з ПДВ та даних, задекларованих в деклараціях з податку на прибуток за серпень 2010 року - вересень 2011 року внаслідок взаємовідносин TOB «Альфа ЛТА» з контрагентами-постачальниками: МПП «ПРОМТЕХРЕСУРС» та TOB «Компанія КВІК ДАН» та з контрагентами-покупцями: TOB НВП «МИЛИТЕКС», ПП «НІК ПРОВАЙД» та TOB «Побужський феронікелевий комбінат», то в протиріччя з вимогами приписів пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України МДПІ не визначено суму грошових зобов'язань, та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та податкове повідомлення - рішення не винесено. Таким чином, на думку позивача, вищевказані висновки акту перевірки та не прийняття податковим органом податкового повідомленні - рішення встановлюють не тільки певні факти, але й створюють певні правові наслідки як для конкретної особи, так і в межах податкових правовідносин, оскільки є підставою для внесення змін в автоматизовану систему - особовий рахунок платника податку.
Відповідач свою позицію щодо вказаних вимог ніяким чином не висловив, проте на виконання ухвали суду від 21.02.2013 р. надав супровідним листом від 15.04.2013 р. за №284/10/10 витребувані судом додаткові докази.
25 квітня 2013 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання від 25.04.2013 року не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 28.03.2013 р.
Частиною 4 ст.128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 78.2 ст.78 Податкового кодексу України, наказу Нововоронцовської МДПІ № 36-КП від 06.12.2011 року та на підставі направлень від 07.12.2011 року за № 140, 142 уповноваженими представниками МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка TOB «Альфа ЛТА» з питань дотримання податкового законодавства за період з 10.08.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 10.08.2010 року по 30.09.2011 року, про що було складено акт від 21.12.2011 року за № 164/23/37261607.
В ході проведення даної перевірки, МДПІ було встановлено, що по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників: МПП «ПРОМТЕХРЕСУРС» та TOB «Компанія КВІК ДАН» на адресу TOB «Альфа ЛТА» та в подальшому на контрагентам-покупцям: TOB НВП «МИЛИТЕКС», ПП «НІК ПРОВАЙД» та TOB «Побужський феронікелевий комбінат» не встановлено фактичного руху товару та операцій з даним товаром, оскільки відповідно наданим TOB «Альфа ЛТА» до перевірки документам, господарські операції по навантаженню, транспортуванню та розвантаженню товарів не могли фактично здійснюватися з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, що свідчить про відсутність самого товару та з урахуванням того, що не надано до перевірки документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Отже, на підставі викладених обставин МДПІ вважає, що відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України укладені між TOB «Альфа ЛТА» та його контрагентами постачальникамипокупцями договори є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Таким чином, висновком МДПІ по даному акту перевірки є встановлені порушення -
- п.135.4 ст. 135, п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. Дані наведені в деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2010 року - вересень 2011 року, про обсяги продажу та податкового зобов'язання щодо взаємовідносин з TOB «НВП «МИЛИТЕКС», ПП «НІК ПРОВАЙД», 34610384) та TOB «Побужський феронікелевий комбінат» є недійсними в сумі 1159980,00 грн. та зменшено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 5799900,00 грн.;
- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України. TOB «Альфа JITA» безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з МПП «Промтехресурс» та TOB «Компанія Квік Дан» в рамках укладених угод, які визнані недійсними за серпень 2010 року - вересень 2011 року в сумі 1159 980,00 грн. та зменшено валові витрати на суму 5799 900,00 грн.
З досліджених документів судом встановлено, що на підставі вищевикладених висновків керівником МДПІ податкові повідомлення-рішення не приймались.
Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 цього Порядку акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дані, які містяться в акті перевірки від 21.12.2011 року за № 164/23/37261607 щодо нікчемності укладених ним правочинів за період, який перевірявся. Позивач ці висновки вважає передчасними і немотивованими, а доводи щодо нікчемності правочинів такими, що ґрунтуються на припущеннях та не можуть бути покладені в основу висновків акту перевірки. Іншого обґрунтування своїх доводів та позовних вимог позивачем суду не надавалось.
Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою жодних юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.
З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, оскільки дії податкового органу по складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дії МДПІ по складанню акту №164/23/37261607 від 21.12.2011 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Альфа ЛТА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.08.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 10.08.2010 року по 30.09.2011 року " та висновки зроблені в даному акті, не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.
Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З наявних у справі документів вбачається, що в ході перевірки МДПІ взаємовідносин ТОВ "Альфа ЛТА" з контрагентами-постачальниками МПП «Промтехресурс» та TOB «Компанія Квік Дан» було встановлено завищення за період з серпня 2010 р. по вересень 2010 р. податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1159980,00 грн. та завищення валових витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на суму 5799900,00 грн., а також в ході перевірки взаємовідносин ТОВ "Альфа ЛТА" з контрагентами-покупцями TOB «НВП «МИЛИТЕКС», ПП «НІК ПРОВАЙД» та TOB «Побужський феронікелевий комбінат» було встановлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 1159980,00 грн. за той же період та завищення валових доходів, що враховувалось при визначені об'єкта оподаткування у розмірі 5799900,00 грн.
Отже, вказані обставини свідчать про те, що встановлені у ході перевірки вище перелічені порушення ТОВ "Альфа ЛТА" вимог податкового законодавства не призвели до нарахування податкових зобов'язань або зменшення від'ємного значення суми з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а тому у податкового органу не було підстав для винесення податкового повідомлення рішення на підставі висновків акту перевірки від 21.12.2011 року за № 164/23/37261607.
Згідно статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (надалі Порядок № 266).
Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.
Пунктом 2.8 Порядку №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.
Згідно наданим МДПІ на вимогу суду даних витягу з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" щодо внесення інформації про результати перевірки ТОВ "Альфа ЛТА" судом встановлено, що податковим органом здійснено дії щодо коригування та внесення змін відносно податкової звітності позивача з податку на додану вартість, які знайшли своє відображення в "Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", зокрема з якого вбачається фіксування податковим органом суми відхилень податкових зобов'язань та податкового кредиту, які були задекларовані позивачем по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками МПП «Промтехресурс» та TOB «Компанія Квік Дан» та з контрагентами-покупцями TOB «НВП «МИЛИТЕКС», ПП «НІК ПРОВАЙД» та TOB «Побужський феронікелевий комбінат» за період з серпня 2010 р. по вересень 2010 р. у сумі 1159980,00 грн. на підставі висновків акту перевірки від 21.12.2011 року за №164/23/37261607.
Відповідно до п. 2.21 Порядку №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було анульовано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з серпня 2010 р. по вересень 2010 р., а тому позовні вимоги в частині зобов'язання МДПІ поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" відомості щодо декларованих ТОВ "Альфа ЛТА" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі - 1159980,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі - 1159980,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, з урахуванням положень частини 2 статті 11 КАС України суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки саме ці дії призвели до порушення прав позивача.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання МДПІ внести зміни в облікову картку платника податку на прибуток, а саме: по особовому рахунку позивача здійснити поновлення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток: доходи в розмірі - 5799900,00 грн. та збільшити витрати в розмірі - 5799900,00 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання і обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
З вказаної норми випливає, що обов'язок по сплаті податку або збору виникає, змінюється і та припиняється за наявності підстав, установлених податковим законодавством. Важливо враховувати, що в податкових правовідносинах діє розширювальний принцип, принцип дозволеної поведінки, тобто, йдеться про сукупність дій, прямо закріплених Податковим кодексом України.
У ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань, є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган.
Визначення грошового зобов'язання податковим органом застосовується лише у випадках, прямо передбачених Кодексом та іншими нормами податкового права.
Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276), встановлено порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).
Пунктом 1.4 Інструкції № 276 встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.
Згідно п. 11.4. Інструкції № 276, сума податкового боргу (його частини), яка виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, підлягає скасуванню у разі, якщо судом змінено або скасовано відповідне рішення такого податкового органу.
В даному випадку таких підстав немає, оскільки, за результатами проведеної перевірки ТОВ "Альфа ЛТА" податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось та відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, тому податковим органом не вносились зміни до показників показники відповідної податкової звітності позивача з податку на прибуток, що також підтверджується наданим МДПІ витягом з облікової картки платника податку на прибуток, з якого не вбачається зменшення податковим органом доходів та зменшення валових витрат позивача на підставі на підставі висновків акту перевірки від 21.12.2011 року за № 164/23/37261607.
Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Бериславської МДПІ щодо внесення змін до Автоматизованої системи « Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані ТОВ "Альфа ЛТА" податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість.
Зобов'язати Бериславську МДПІ поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" відомості щодо декларованих ТОВ "Альфа ЛТА" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1159980,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 1159980,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8