Запорізької області
04.09.08 Справа № 7/279/08
Суддя Кутищева Н.С.
Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
Відповідач Приватне підприємство “Бізнес Офіс № 10», м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
позивача: Сакало П.А., дов. № 76 від 28.09.2007р.
відповідача: Штабовенко Д.В., дов. б/н від 07.05.2008р.
Петренко А.С. - ліквідатор
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 264130 грн. 20 коп. повної вартості майна соціальної сфери “Водної станція»
Позивач обґрунтував позовні вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування посилається на ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, п. 4.2, 4.3 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорі купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2004р. № 372.
Ухвалою суду від 13.06.2008р. позовна заява прийнята судом до розгляду, судове засідання призначено на 06.08.2008р.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Пунктом 1.1 "Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна" № 372 від 27.02.2004 (надалі Порядок) визначено, що контроль за виконанням умов договорів здійснюється шляхом проведення органами приватизації перевірок реалізації покупцями державного майна зобов'язань, взятих на себе за результатами конкурсів з продажу об'єктів приватизації та відображених у договорах.
В п. 1.2 Порядку зазначено: при здійсненні контролю за виконанням умов договорів органи приватизації мають керуватися законодавчими документами та нормативними документами Кабінету Міністрів України, організаційно-розпорядчими, методичними та інструктивними документами Фонду державного майна України (далі - Фонд) і цим Порядком.
Підпункт 2.2.6 Порядку визначає, що під час перевірки виконання умов договору щодо забезпечення екологічної безпеки (збереження навколишнього середовища) слід ознайомитися із складом спрямованих на це заходів, які зобов'язався здійснити покупець. Склад цих заходів зазначається безпосередньо в договорі або в концепції розвитку підприємства, іншому документі. Стан виконання заходів перевіряється згідно з цим Порядком.
Згідно п.п. 2.2.7 Порядку, для перевірки виконання умов договору щодо утримання та збереження об'єктів соціальної сфери рекомендується використовувати дані інвентаризаційних описів цих об'єктів, дані форми № 5 (річна) "Примітки до річної фінансової звітності" (розділ 5, рядок 480), затвердженої наказом Мінфіну від 29.11.2000 № 302, листа-розшифровки по субрахунку 94-9 "Витрати на утримання об'єктів соціально-побутової та житлової сфери" і журналу-ордеру № 5. Зі змісту акту перевірки від 09.11.2007 року не вбачається, що перевірка проводилася у відповідності до вимог Порядку, а саме те, що Фонд використовував при перевірці вищезазначені документи.
В акті не зазначено, які заходи щодо виконання умов договору не виконані, що саме порушено, міститься лише посилання на те, що якісь документи не надані.
У відповідності до п. 7 Порядку, якщо покупець не надав під час перевірки виконання умов договору купівлі-продажу необхідних документів, то представник органу приватизації повинен:
- з найближчого поштового відділення відправити телеграму керівнику підприємства з текстом: "У зв'язку з ненаданням документів буде складено акт про ненадання документів"; взяти квитанцію про відправку;
- скласти акт про ненадання документів;
- акт разом з квитанцією передати до юридичної служби органу приватизації для вжиття нею заходів згідно з законодавством.
Якщо представник органу приватизації не виконав вищевказаних дій, які передбачаються Порядком і обов'язкові до виконання, то вважаємо, що порушення умов приватизації не відбувалося.
Крім того, зокрема, у п.п. 3.6 акту зазначено, що для перевірки виконання п.п.5.7 договору "Подальше відчуження об'єкта може здійснюватися тільки після повної сплати за об'єкт приватизації..." приватним підприємством "Бізнес-Офіс № 10" не надані документи. Але, у п. 3.1. акту зазначено, що вартість об'єкту сплачена за договором, та надається перелік платіжних доручень, якими виконувалася сплата.
Крім того, Порядок розроблено відповідно до положень статей 7 і 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо здійснення державними органами приватизації (далі - орган приватизації) контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.
Згідно ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" при повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців: пеня, штраф. Також відшкодовуються збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, у порядку передбаченому законодавством України. Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" також встановлюється відповідальність за невиконання умов договорів купівлі-продажу у вигляді пені, штрафу. Органи приватизації можуть, у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору. Отже, ці Закони України передбачають санкції за невиконання умов договору у вигляді штрафів, пені та можливості розірвання договору, але вони не містять положень, щодо відшкодування покупцем державі вартості об'єкта приватизації.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ст. 224 ГПК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Отже, норми законодавства України передбачають відшкодування збитків особі, якої завдано цих збитків. Виходячи з цього, особа, яка не зазнала збитків не має право на їх відшкодування. Позовна заява не містить доказів того, що відповідач своїми діями завдав збитки позивачу.
Також, постановою від 21.01.07 господарського суду Запорізької області ПП "Бізнес-Офіс № 10" визнано банкрутом. Відповідно до положень статті 23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом»(далі - Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. З чого випливає, що обмеження щодо відчуження майна накладені договором чи будь-яким іншим нормативним актом також скасовуються, а накладення нових - не допускається. Згідно статті 26 вищевказаного закону до ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Таким чином, ліквідатор правомірно та дотримуючись всіх положень Закону включив все майно банкрута в ліквідаційну масу, в тому числі об'єкта соціальної сфери "Водна станція", розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Озерний, 30. До того ж, відповідно до ст. 30 Закону ліквідатор здійснив продаж майна банкрута, в тому числі об'єкта соціальної сфери "Водна станція", розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Озерний, 30 , про що в засобах масової інформації було зроблене оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Про цей факт регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області було повідомлене листом від 26.11.07р. №26-09/07 про відчуження майна - об'єкту приватизації «Водна станція»(майно), обтяженого зобов'язаннями.
Крім того, Порядок, на який посилається в заяві позивач, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України. Згідно з Указом Президента України № 493/92 від 03.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Судовий процес завершено 06.09.2008р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд находить позовні вимоги, такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровський області та ПП “БІЗНЕС-ОФІС №10» було укладено договір купівлі-продажу від 04.01.2006р. № 15 об'єкта соціальної сфери “Водна станція», розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, пров. Озерний, 30.
У відповідності з п. 1.6 договору вартість продажу зазначеного у договорі об'єкту приватизації склала 264130 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ 20%, що складає 44021 грн. 70 коп.
Актом приймання-передачі від 06.11.2006р. зазначений об'єкт було передано покупцю.
Вартість даного об'єкту відповідачем була відшкодована в повному об'ємі згідно з вимогами договору, що підтверджує також представник позивача в судовому засіданні.
09.11.2007р. позивачем була проведена перевірка щодо контролю за виконанням вимог договору купівлі-продажу, про що складено акт.
Але зі змісту акту перевірки від 09.11.2007р. не вбачається, які заходи виконання вимог договору не виконані, що саме порушено відповідачем, містіться тільки посилання на ненадання документів.
Крім того, Порядок, на який посилається в заяві позивач, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України. Згідно з Указом Президента України № 493/92 від 03.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади", нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Виходячи з вищевикладеного, Порядок на який посилається позивач, не є нормативним актом і не може буди належним обґрунтуванням позовних вимог.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Виходячи з вищевикладеного, у задоволені позову слід відмовити, так як позивач не довів правомірності заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 3, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева