Справа № 411/2007/12 22-ц/774/959/К/13
Справа № 411/2007/2012 Головуючий в першій інстанції
Провадження № 22-ц/774/959/К/13 суддя Сарат Н.О.
Категорія - 41 (ІV) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
Іменем України
21 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Турік В.П., Грищенко Н.М.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ОСОБА_4, треті особи відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Криворізького міського Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області ( на теперішній час - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області), Орган опіки та піклування Довгинцівської районної ради в м.Кривому Розі, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення в квартиру, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №45», про розподіл особового рахунку, -
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5,
відповідач ОСОБА_4,
У лютому 2012 року ОСОБА_2, діючи від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення в квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона та донька - ОСОБА_3 зареєстровані у вказаній квартирі, але не мають змоги в ній проживати, оскільки відповідач чинить в цьому їм перешкоди.
У грудні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про розподіл особового рахунку, посилаючись на те, що реєстрація відповідачки у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1 призводить до утворення боргів по комунальним послугам, які нараховуються на його ім'я.
Неодноразово уточнюючи позовні вимоги, в останній редакції позовної заяви від 23.01.2013р., просив суд: змінити договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - квартири АДРЕСА_1; зобов'язати КП «ЖЕО №45» укласти з ОСОБА_2, яка зареєстрована у квартирі, та з ОСОБА_4, який є власником цієї квартири, окремий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та відкрити на кожного окремий особовий рахунок на жиле приміщення розміром 16,55 кв.м. на кожного з них, залишивши ванну, кухню, балкон і інші підсобні приміщення площею 12,7 кв.м. в спільному утриманні.
Ухвалою суду від 11 грудня 2012 року позови об'єднано в одне провадження.
Ухвалою суду від 17 грудня 2012 року до участі у справі залучено у якості третьої особи ВГІРФО Криворізького міського Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2013 року, описки у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 06 березня 2013 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користування житловим приміщенням та вселення в квартиру відмовлено.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл особового рахунку відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2012 року, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації, яким встановлено її відсутність у спірній квартирі з поважних причин, що згідно ст. 61 ЦПК України звільняє від доказування цих обставин.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2013 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл особового рахунку, ОСОБА_2 не оскаржується, а тому апеляційний суд, згідно ст. 303 ЦПК України, не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, відповідача ОСОБА_4, який просив відхилити апеляційну скаргу посилаючись на підстави, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.02.2005 р. є власником квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 колишнє подружжя, від спільного проживання у шлюбі мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. Шлюб між подружжям розі рвано 11 березня 2010 р. рішенням суду.
ОСОБА_2 та неповнолітня дитина сторін зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, однак з липня 2007 р. в ній не проживають.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що причини, з яких остання разом з дитиною не проживають у квартирі з липня 2007 року є не поважними.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.
Права власника житлового будинку (квартири), визначені ст. 383 ЦК України, та ст. 150 Житлового Кодексу України, які передбачають право власника користуватися житлом для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, тобто дружина власника квартири, їхні діти і батьки, а також інші особи.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 вселилися у квартиру АДРЕСА_1 як члени сім'ї ОСОБА_4 та були зареєстровані у квартирі з його згоди, а тому вони у встановленому законом порядку набули права користування вказаною квартирою.
Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишніх членів сім'ї права користування займаним приміщенням.
Відповідно до положень ст.156 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку(квартири) користуються жилим приміщенням нарівні з власником. Припинення сімейних відносин з власником будинку(квартири) не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням.
Згідно ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», з наступними змінами, зазначено, що суд вправі відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ тощо), якщо член сім'ї наймача (власника) був відсутній понад встановлений законом строк без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини щодо причин не проживання ОСОБА_2 та її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у спірній квартирі вже були предметом дослідження судом під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, що підтверджується наявною в матеріалах справи ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2012 року, якою залишено без змін рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2012 року (а.с. 128), яким встановлено, що причини відсутності ОСОБА_2 та її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у спірній квартирі понад встановлені законом строки є поважними. Цим же рішенням суду встановлено наявність між сторонами неприязних стосунків та перешкод з боку ОСОБА_4 для вселення ОСОБА_2 до квартири.
Тобто, на момент ухвалення рішення по справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення в квартиру - 13 лютого 2013 року, набрало законної сили рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2012 року по цивільній справі між тими ж самими сторонами щодо наявності у ОСОБА_2 права користування квартирою АДРЕСА_1
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ухвалюючи ж рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 та її неповнолітньої дитини про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення, суд першої інстанції виходив з втрати останніми права на користування спірним житловим приміщенням, не врахувавши обставин, встановлених рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2012 року, та не звернувши уваги на те, що право користування останніх оспорюється ОСОБА_4, який й чинять їм перешкоди в користуванні квартирою, перешкоджаючи вселенню, що свідчить про відсутність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі з причин об'єктивного та суб'єктивного характеру, зумовлених поведінкою самого відповідача.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що право ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3, як колишніх членів сім'ї власника, на користування квартирою АДРЕСА_1 підлягають захисту судом шляхом задоволення їх позову про вселення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ОСОБА_4, треті особи ВГІРФО Криворізького міського Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Довгинцівської районної ради в м.Кривому Розі, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення в квартиру - скасуванню на підставі п.2, п.4 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог.
Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалою нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно частини першої цієї статті, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другою сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки, позивачем ОСОБА_2 понесені судові витрати на оплату судового збору за звернення з позовом до суду першої інстанції у сумі 107,30 грн. (а.с. 1,9) та за подачу апеляційної скарги на рішення суду у сумі 57,35 грн. (а.с. 140) у межах розмірів передбачених Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI, з відповідача ОСОБА_4 на її користь підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 164,65 грн. ( 107,30 грн. + 57,35 грн.).
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ОСОБА_4, треті особи відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Криворізького міського Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області ( на теперішній час - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області), Орган опіки та піклування Довгинцівської районної ради в м.Кривому Розі, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення в квартиру - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ОСОБА_4, треті особи відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Криворізького міського Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області ( на теперішній час - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області), Орган опіки та піклування Довгинцівської районної ради в м.Кривому Розі, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення в квартиру - задовольнити.
Усунути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, вселивши ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 164, 65 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: