Справа № 0413/11103/2012 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження №22-ц/74/1051/к/13 суддя Ваврушак Н.М.
Категорія - 26 ( І ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
Іменем України
21 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Турік В.П., Грищенко Н.М.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_4, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» (далі - ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він, працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 05.01.2012 року йому було первинно встановлено 15% стійкої втрати професійної працездатності з наступним переоглядом у січні 2013 року.
Вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він визначив у 90 000 грн. та просив суд стягнути цю суму з відповідача на свою користь.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 березня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_4 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом помилково до врегулювання спірних правовідносин застосовано положення загальних норм діючого законодавства ст.ст. 237-1, 153, 173 КЗпП України ст. 1167 ЦК України замість спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» є неналежним відповідачем по даній справі; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований та позивачем пропущено тримісячний процесуальний строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Крім того, позивач при працевлаштування був поінформований про шкідливі умови праці та добровільно виконував такі роботи.
В судове засідання представник відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином та до початку розгляду справи клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, працюючи протягом тривалого часу, впродовж 25 років 8 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони, що перевищувала ГДК, та рівня шуму, що перевищував ГДР, на посадах підземного гірничого робітника, підземного кріпильника, підземного елекстросюсаря чергового з ремонту на шахті «Ювілейна» рудоуправління ім. ХХ Партз'їзду, рудника «Суха Балка», ВАТ «Суха Балка», ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», отримав професійне захворювання.
24.02.2012р. позивач звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, згідно зі ст. 38 КЗпП України (а.с. 5-7)
Рішенням ЛЕК НДІ Промислової медицини від 17.11.1011 року у ОСОБА_4 встановлена наявність професійного захворювання з основним діагнозом - 1) хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. ( пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.). ЛН першого-другого ст.; 2) нейросенсорна приглухуватість нульового ст. (початкові явища).
Актом № 109 розслідування хронічного професійного захворювання від 02 грудня 2011 року встановлена причина зазначеного професійного захворювання - робота в умовах запиленості повітря робочої зони та шуму, параметри яких перевищували норми, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Висновком МСЕК від 05.01.2012 року позивачу первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності з 03 січня 2012 року, який при наступному переогляді 05.12.2012 року залишився незмінним із визначенням дати наступного переогляду - 01.02.2014 року.
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_4 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту розслідування професійного захворювання №109 від 02 грудня 2011 року (а.с. 8-9) причиною професійного захворювання позивача є запиленість повітря робочої зони та перевищення гранично допустимого рівня шуму, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємства, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному.
Доводи представника відповідача про відсутність обов'язку ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2011 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Отже, враховуючи викладене й те, що, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_4, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з січня 2012 року, тобто з моменту встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності, питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України «Про охорону праці», а не відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», норми якого є спеціальними.
Доводи представника відповідача про те, що судом не взято до уваги пропущення позивачем тримісячного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Також, спростовуються й доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманням ним професійного захворювання встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача про необґрунтованість розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: