24.05.2013
Справа № 482/632/13-к В И Р О К
Іменем України
24 травня 2013 року
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Гажі О.П.
при секретарі Шведовій Я.О.
з участю сторін кримінального провадження: прокурора Федірчик Н.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу кримінального провадження №12013160280000084 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобов'язаного через судимість, не інваліда, не працюючого, розведеного, має малолітнього сина віком 11 років, раніше судимого: 1. 12.04.2003 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ст.ст.307ч.2,309ч.2,317ч.2,70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна. Звільнився 19.07.2007 року з Казанківської ВК №93 на підставі постанови Казанківського районного суду Миколаївської області умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 23 дні; 2. 23.06.2009 року Новоодеським районним судом Миколаївської області за ст.185ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. Ухвалою колегії судів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Миколаївської області від 22.09.2009 року вирок суду змінено, з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Звільнився 18.03.2011 року з Казанківської ВК №93 по відбуттю строку покарання, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185ч.2, 395ч.1 КК України, -
Раніше судимий за вчинення корисливих злочинів ОСОБА_1, у відношенні якого постановою від 12.07.2012 року Новоодеського районного суду Миколаївської області було встановлено адміністративний нагляд на один рік, з дозволу ОСОБА_3, який є сином потерпілої ОСОБА_2, проживав в будинку потерпілої, що розташований по вул. Хомченка, 124 в с. Михайлівка Новоодеського району Миколаївської області.
18 вересня 2012 року, близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи в будинку потерпілої ОСОБА_2, по вул. Хомченка, 124 в с. Михайлівка Новоодеського району Миколаївської області у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_2
Тоді ж, 18.09.2012 року, близько 19 години, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою з іншою особою, справа у відношенні якого слідчим виділена в окреме провадження, таємно викрав з помешкання потерпілої ОСОБА_2 її майно, а саме: килим червоного кольору, розміром 3х4 метри, вартістю 500 гривень та електричний трьохфазний двигун, потужністю 4500 обертів за хвилину, вартістю 50 гривень.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 разом з іншою особою, з якою він діяв у змові, в подальшому, викраденим майном розпорядився на власний розгляд, а саме викрадені речі продав, а виручені від реалізації гроші використав на власні потреби, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 550 гривень.
Крім того, 01 жовтня 2012 року, в обідній час, більш тоочного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1, перебував в будинку потерпілої, що розташований по вул. Хомченка, 124 в с. Михайлівка Новоодеського району Миколаївської області, де у нього виник умисел на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_2
Тоді ж, 01.10.2012 року, в обідній час, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно та протиправно, за попередньою змовою з іншою особою, справа у відношенні якого слідчим виділена в окреме провадження, таємно викрав з помешкання потерпілої ОСОБА_2 її майно, а саме: старе крісло, бувше у користуванні, вартістю 300 гривень, килим зеленого кольору, розміром 2,5х3 метри, вартістю 500 гривень та водяний насос марки «Малиш», вартістю 100 гривень.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 разом з іншою особою, з якою він діяв у змові, в подальшому, викраденим майном розпорядився на власний розгляд, а саме викрадені речі продав, а виручені від їх реалізації гроші використав на власні потреби, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 900 гривень.
Також, 04 жовтня 2012 року, точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, за попередньою змовою з іншою особою, справа у відношенні якої слідчим виділена в окреме провадження, перебував в приміщені домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване по вул. Хомченка, 124 в с. Михайлівка Новоодеського району Миколаївської області.
В цей же час, 04.10.2012 року, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно та протиправно, ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншою особою, таємно викрав з помешкання потерпілої ОСОБА_2 її майно, а саме: електричний обігрівач марки «УФО», потужністю 2 кВт, вартістю 435 гривень та пилосос марки «LG», вартістю 400 гривень.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 разом з іншою особою, з якою він діяв у змові, в подальшому, викраденим майном розпорядився на власний розгляд, а саме викрадені речі продав, а виручені від їх реалізації гроші використав на власні потреби, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 835 гривень.
Крім того, ОСОБА_1В, перебуваючи під адміністративним наглядом, який йому було встановлено постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 12.07.2012 року на строк 12 місяців і, знаючи про це, умисно порушуючи встановлену судом заборону виїзду за межі Новоодеського району Миколаївської області без дозволу органів міліції, діючи свідомо, самовільно і протиправно, залишив своє місце проживання, а саме будинок по вул. Хомченка, 139 в с. Михайлівка Новоодеського району Миколаївської області та перейшов проживати в будинок потерпілої ОСОБА_2 по вул. Хомченка, 124 в с. Михайлівна Новоодеського району Миколаївської області.
Після скоєння крадіжок, тобто після 04.10.2012 року, ОСОБА_1, з метою ухилення від адміністративного нагляду, без дозволу органів внутрішніх справ, взагалі залишив своє місце проживання - будинок по вул. Хомченка, 139 в с. Михайлівка Новоодеського району Миколаївської області та переїхав до м. Миколаєва, де проживав певний час до моменту затримання працівниками міліції по даній кримінальній справі.
Цивільний позов по справі потерпілою не заявлявся.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, повністю визнав свою вину у скоєні інкримінованих йому в провину злочинах, що передбачені ч.2 ст.185 та ч.1 ст.395 КК України і по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що він, після того, як посварився зі своєю матір'ю, будучи під адміністративним наглядом, без дозволу органів внутрішніх справ, не повідомляючи їм про це, переїхав на проживання від своєї матері до свого знайомого ОСОБА_3 в будинок матері останнього, що розташований по вул. Хомченка, 124 в с. Михайлівка Новоодеського району Миколаївської області. Визнав те, що у відсутність ОСОБА_4, він за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою забезпечення свого існування, а саме харчування, викрадали з цього будинку речі та майно потерпілої, якими розпоряджались на свій розсуд, а саме продавали, а виручені від реалізації гроші, використовували на свої потреби, в тому числі, на придбання продуктів харчування, цигарок та випивки. Обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав всі епізоди інкримінованих йому в провину викрадань майна з будинку потерпілої, як по датам, часу, місцю та обставинам їх вчинення, так і по переліку майна та його вартості, а також розміру заподіяної шкоди та визнав всі обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого та доведеності його вини.
Вислухавши признательні покази обвинуваченого та дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що крім визнання обвинуваченим своєї провини в скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.395 КК України, його вина в скоєні цих злочинів повністю доведена в судовому засіданні дослідженими фактичними даними і, крім його признательних показів про обставини їх вчинення, підтверджується також всіма іншими фактичними даними, які в порядку ст.349ч.3 КПК України, в судовому засіданні не досліджувались.
В зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини та визнанням сторонами кримінального провадження всіх фактичних обставин справи щодо суті пред'явленого обвинувачення, за клопотанням прокурора, проти якого не заперечував обвинувачений і потерпіла, суд з'ясувавши, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів у добровільності та істинності позицій учасників судового розгляду, роз'яснивши їм наслідки цих дій, а саме, що в даному випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці визнані ними фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним подальше дослідження доказів по кримінальній справі, стосовно пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення.
За таких обставин, дослідивши в судовому засіданні покази обвинуваченого та всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку що вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому в провину злочинах повністю доведена дослідженими доказами, які відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, являються належними і допустимими, а тому його покази слід покласти в основу обвинувального вироку суду.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за ст.ст.185ч.2 та 395ч.1 КК України.
Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд, відповідно до ст.94 КПК України, приходить до висновку, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України та за ст.395 КК України.
Так, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна(крадіжку), кваліфікуючими ознаками якої являються як повторність, так і попередня змова групою осіб, тобто злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України.
Крім того, ОСОБА_1 вчинив порушення правил адміністративного нагляду, а саме самовільне залишення особою місця проживання, з метою ухилення від адміністративного нагляду, що передбачене ст.395 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, розведений і має сина 11 років, який проживає окремо від нього. Обвинувачений звільнений від військового обов'язку через попередні судимості.
Тому, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєних ним злочинів, так і його особу, в тому числі його матеріальний та сімейний стан, а також обставини, що обтяжують і пом'якшують йому покарання, а також враховує думку потерпілої і прокурора щодо призначення обвинуваченому можливого покарання, з метою його виправлення.
Так, суд враховує, що скоєні обвинуваченим злочини відноситься до категорії невеликої і середньої тяжкості і вчинені ним без обставин, що обтяжують його покарання.
Серед обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує повне визнання ним своєї провини, його каяття, активне сприяння слідству у встановлені об'єктивної істини по справі та у розкритті злочинів..
Також суд враховує, як характеристику особи, попередні непогашені судимості обвинуваченого, його посередню характеристику за місцем проживання та всі інші обставини, що характеризують його особу та пом'якшують йому покарання.
За таких вищевказаних обставин, із врахуванням ступеню тяжкості скоєних злочинів та з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст.65-68 КК України, ОСОБА_1 має бути призначене для відбування покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, а за ст.395 КК України у виді арешту, із застосуванням принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим, що передбачено ч.1 ст.70 КК України, з відбуванням покарання у виді позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі, що на думку суду, буде необхідною і достатньою мірою для його виправлення і попередження нових злочинів.
Враховуючи, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, а судимості не зняті і не погашені і, що він знову вчинив ряд злочинів, серед яких є корисливі середньої тяжкості, а також враховуючи його характеристику, суд не вбачає підстав для застосування до призначеного покарання ОСОБА_1 вимог ст.ст.75,76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст.368-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні, у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ст.395 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- за ст.395 КК України у виді арешту на строк 5 місяців.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши йому в строк відбування покарання, весь час перебування під вартою, з моменту затримання, тобто з 23 лютого 2013 року.
Речові докази по справі, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2, залишити у її власності.
Запобіжний захід у відношенні засудженого до набранням вироком законної сили залишити без зміни, у вигляді тримання під вартою, в СІЗО м. Миколаєва.
До набрання вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а засудженим в той же строк з моменту одержання копії вироку.
Головуючий: