29 квітня 2013 року (о 09 год. 30 хв.) Справа № 808/2733/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря Батечко М.Д.
за участю представника позивача Горбачевського О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція»
до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії
07.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція» (далі позивач, або ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі - відповідач або Відділ ДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області) про визнання дій державного виконавця незаконними тазобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язати зупинити виконавче провадження №35769289 від 24.12.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Кузнецовою Ганною Геннадіївною 24.12.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вимоги УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області №Ю-30-У від 03.12.2012.
Позивач вважає, що оскільки стосовно ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція» порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, виконавче провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області підлягає обов'язковому зупиненню, у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача, надсилав повідомлення про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, але будь-якої відповіді не отримав, що стало підставою для звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у адміністративному позові. Також пояснив, що відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України від 14.05.1992 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дана правова позиція відображена у Листі №06-10/272 від 11.04.2003 Комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності «Щодо незастосування пені та штрафних санкцій боржнику за період з дати початку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів до дня його закінчення».
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду 25.04.2013 надіслав заяву (вх. № 18245) про розгляд справи без участі представника відповідача. Адміністративний позов не визнає, вважає його не обґрунтованим, та підтримує надані заперечення, посилаючись на те, що заборгованість про стягнення якої подано вимогу є поточною, та не підпадає під дію мораторію. Також зазначає про те, що на повідомлення позивача щодо виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження державним виконавцем за вих. №3948 на адресу позивача було направлено відповідь, у зв'язку з чим просить у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2010 по справі №25/124/10 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція», введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
24.12.2012 на підставі вимоги про сплату боргу від 03.12.2012 № Ю-30-У Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Кузнецовою Г.Г. винесено постанову про відкриття виконавче провадження № ВП 35769289 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ю-30-У, виданої 03.12.2012 Управлінням Пенсійного фонду України м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області щодо стягнення з ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція» на користь Управління Пенсійного фонду України суми заборгованості у розмірі 54918,67 грн.
20.02.2013 позивачем на адресу Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області направлено повідомлення про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження №3576289, на яке державним виконавцем на адресу позивача було направлено відповідь, згідно з якою директора ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція» повідомлено про те, що на виконання до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області пред'явлено виконавчий документ - вимога №Ю-30-У видана 03.12.2012 УПФУ в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області про стягнення з ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція» на користь УПФУ 54918,67, яка є поточною заборгованістю та не підпадає під дію мораторію.
Вищевказана відповідь відповідача на повідомлення позивача від 20.02.2013 про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження №35769289 була направлена на адресу позивача 14.03.2013 за № 3945.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до абзацу другого частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та згідно з пунктом восьмим частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
При цьому, згідно з частинами 5 - 6 статті 19 вищевказаного закону, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Згідно з пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що провадження у справі про банкрутство позивача порушено 25.06.2010, положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про те, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою Господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, у даному випадку не застосовуються та безпосередньо виконанню державною виконавчою службою підлягає вимога УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області про сплату боргу від 03.12.2012 № Ю-30-У, яка є виконавчим документом.
Приймаючи до уваги, що вимога УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області про сплату боргу від 03.12.2012 № Ю-30-У, яка після її узгодження подана на виконання на суму зростання боргу, стосується стягнення поточних зобов'язань ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція», на які відповідно до статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію не поширюється, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження та правомірність дій щодо відмови у зупиненні виконавчого провадження.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного та враховуючи те, що заборгованість позивача перед бюджетом УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області по єдиному внеску у сумі 54918,67 грн. за вимогою УПФУ від 03.12.2012 № Ю-30-У є поточною заборгованістю, на яку не поширюється дія мораторію, суд приходить до висновку, що передбачені статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для зупинення виконавчого провадження від 24.12.2012 №35769289 відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція» щодо визнання дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області щодо не зупинення виконавчого провадження незаконними та зобов'язання зупинити виконавче провадження є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак