Справа № 1505/1499/2012
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
16 травня 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі - Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угод недійсними, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угод недійсними, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: визнати недійсною довіреність від 28.05.2010 року, видану ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_4, реєстраційний №310; визнати недійсним договір дарування від 27.04.2011 року, реєстраційний №326 земельної ділянки площею 0,048 га за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та всі надані докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла дружина позивача - ОСОБА_5, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом РАЦС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №21. (а.с.4)
Факт родинних відносин між ОСОБА_5 та позивачем підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 31.08.1991 року, виданим Малиновським відділом ЗАГС м. Одеси. (а.с.5)
Згідно листа Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №1418/01-29/6 від 17.10.2011 року, на підставі рішення Затоківської селищної ради №85 від 21.10.1999 року ОСОБА_5 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,048 га розташовану в АДРЕСА_1 зареєстрований за №1713 від 17.03.2000 року. (а.с.8)
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на вищевказану земельну ділянку.
28.05.2010 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси у відповідних уповноважених органах нотаріату України щодо оформлення його спадкових прав на майно, що залишилося після смерті дружини - ОСОБА_5, згідно довіреності серії ВМР №405192, зареєстрованої в реєстрі за №310, посвідченої приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 (а.с.55-56)
27.04.2011 року позивач ОСОБА_1 безоплатно передав у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,048 гектарів, розташовану в АДРЕСА_1, згідно договору дарування земельної ділянки серії ВРІ №645556 від 27.04.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №326, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с. 51-52)
Позивач вказує, що на момент укладення вказаних договорів та реєстрації права власності за відповідачами, він знаходився у вкрай хворобливому стані та не усвідомлював значення своїх дій, не міг керувати ними, у звязку з чим зазначені правочини не відповідають його волевиявленню та є недійними.
Згідно ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом даний правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У відповідності до ч.1 ст.225 ЦК України, правочин яким дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
У відповідності до п. 16 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правила статті 225 ЦК поширюються на ті
випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).
Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.
Згідно акту №54 колегіальної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 01.02.2013 року, призначеної ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.10.2012 року, ОСОБА_1, 1937 р.н. не був здатний розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент оформлення довіреності на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстровий №310 у приватного нотаріуса ОСОБА_7; ОСОБА_1 не був здатний розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент оформлення договору дарування від 27.04.2011 року, реєстровий №326 земельної ділянки площею 0,048 гектарів за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 В момент вчинення вказаних правочинів ОСОБА_1 страждав хронічним стійким психічним розладом у вигляді мультиінфарктної деменції.
Таким чином, посилання позивача на неможливість розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент укладення оспорюваних правочинів підтверджується висновком відповідної експертизи.
З огляду на викладене, враховуючи, що доводи позивача знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 203, 215, 225 ЦК України; п. 16 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 10, 11, 60, 169, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угод недійсними - задовольнити.
Визнати недійсною довіреність від 28.05.2010 року, видану ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_4, реєстраційний №310.
Визнати недійсним договір дарування від 27.04.2011 року, реєстраційний №326 земельної ділянки площею 0,048 га за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його увалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: