Справа № 121/1584/13-ц
2/121/877/13
16 травня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Горідько Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування власністю та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до відповідача з позовом, в якому просять суд усунути їм перешкоди у загальному користуванні кухнею « 24-1» та заскленою верандою літ. « 24-2», зобов'язав ОСОБА_3 здійснити за свій рахунок зніс самовільно встановленої перегородки на кухні загального користування літ. « 24-1» та заскленій веранді літ. « 24-2» в будинку АДРЕСА_3 та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їм у подальшому перешкод у загальному користуванні кухнею літ. « 24-1» та заскленою верандою літ. « 24-2» в будинку АДРЕСА_3. Також, стягнути з ОСОБА_3 на їх користь моральну шкоду у розмірі по 3000 гривень, кожному.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4. Для обслуговування даниж житлових приміщень наданий ряд нежитлових, а саме: умивальник (24-4), убиральня (24-3), заскленна веранда (24-2) й кухня (24-1), коридор (XIV), котрі находяться в загальному користуванні № 4, № 6 (по 1/3 частки за кожним із квартир). В свою чергу відповідачка ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3. Але, відповідачка самовільно зробила перепланування приміщень кухні та заскленої веранди шляхом встановлення капітальної перегородки в особисте користування найбільшу частину вказаного майна, де розташувала свої меблі, при цьому не маючи до них ніякого відношення. За вказані самовільні дії відповідачка була притягнута до адміністративної відповідності та на підставі рішення суду остання зобов'язана її знести, котре було виконано. Але, відповідачка у подальшому знов зробила перепланування вказаних приміщень та встановила перегородку, чим позбавила їх права користування вказаними приміщеннями за призначенням. Крім того, вважають, що протиправними діями відповідачки їм була заподіяна моральна шкода, яку вони оцінюють в 3000 гривень. У зв'язку з чим вони змушені звернутися до суду з подібним позовом.
Разом з тим, відповідачка ОСОБА_3 пред'явила до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зустрічний позов, в якому просить суд зобов'язати останніх не чинити їй перешкоди у користуванні належній їй на праві власності 1/3 частки кухні, розташованої в будинку АДРЕСА_3 залишити за нею виділену 1/3 частку та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду у розмірі 1680 гривень та матеріальну шкоду у розмірі 3320 гривень, а у сього 5000 гривень, з кожного.
Позов мотивовано тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_3 та також має право на користування спірними нежилим приміщеннями. Але, позивачі перешкоджають їй в користуванні ними. Також, вважає, що своїми незаконними діями позивачі викликали погіршення її здоров'я, у неї підвищилося артеріальний тиск, із-за переживань та душевних страждань почастішали серцеві приступи, а також вимушені, не заплановані поїздки з вини відповідачів із Росії до Криму та назад наносять їй значну матеріальну та моральну шкоду.
Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 по первісному позову та відповідачка по зустрічному позову у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечували.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 по первісному позову та відповідача по зустрічному позову у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечувала.
Відповідачка ОСОБА_3 по первісному позову та позивачка за зустрічним позовом у судовому засіданні з позовом не погодилися, оскільки вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Свій зустрічний позов підтримала у повному обсязі.
Заслухавши сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи № 2-2719/2011, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а також зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав:
У відповідності ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_7. Згідно цього договору, ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_2 купив вказану квартиру загальною площею 17,9 кв.м., в тому числі житловою площею 17,9 кв.м.. Місцями загального користування є 1/5 умивальника, 1/5 вбиральні, 1/3 кухні, 1/3 заскленої веранди, 1/9 приміщення - XVІІ, 1/9 приміщення - XVІІІ, 1/6 приміщення ХІV (а.с.7;8).
Позивач по первісному позову та відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 липня 2002 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 у реєстрі № 3-1905. Згідно цього договору ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_1 купила вказану квартиру у літері «Б», ІІ поверх: жила кімната № 4-1 площею 19,2 кв.м., 1/3 частка кухні № 24-1 площею 15,2 кв.м., 1/5 частка уборної № 24-3 площею 4,5 кв.м., 1/5 частка вмивальника № 24-2 площею 2,7 кв.м., 1/6 коридору № XVІ площею 31,5 кв.м.. На ділянці 1/13 частка сараю літер «З» (а.с.9;10).
Разом з тим, відповідачка по первісному позову та позивачка по зустрічному позову ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом є власником квартири АДРЕСА_3. Після смерті її матері ОСОБА_11 у власність ОСОБА_3 перешли 2-/100 частки жилого будинку, позначеного в плані під літ. «Б», зокрема квартира № 26, яка мала жилу кімнату 26-1 площею 14,9 кв.м., веранду 29-2 площею 7,7кв.м., 1/3 кухні під. літ. 24-1 площею 15,2 кв.м., 1/5 убиральні 24-3, 1/5 вмивальника площею 2,7 кв.м., 1/6 коридору XVІ площею 31,5 кв.м., у підвалі сарай ХІХ площею 5,2 кв.м. (а.с.32-33).
При дослідження у судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-2719/11 судом встановлено, що в серпні 2011 року виконавчий комітет Ялтинської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про знесення самовільно зведеної перегородки.
Під час розгляду судом вказаної вище цивільної справи, було встановлено факт самовільного встановлення ОСОБА_3 перегородки на кухні загального користування в літері 24-1 по АДРЕСА_3
Відтак, рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 21 грудня 20111 року, котре набрало законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду АР Крим від 18 липня 2012 року, було зобов'язано ОСОБА_3 знести самовільно зведену перегородку на кухні загального користування в літері 24-1 по АДРЕСА_3. Зазначене рішення було виконано ОСОБА_3 самостійному у повному обсязі (справа №2-2719, а.с.76).
Судом також встановлено, що 17 грудня 2012 року в ході перевірки представниками Комунального підприємства «Ремонтно-експулатаційна організація № 3» було виявлено самовільне встановлення відповідачкою ОСОБА_3 дерев'яної перегородки, що відділяє приміщення літ. 24-1 від приміщення літ. 24-5 в будинку АДРЕСА_3 про що було складено відповідний акт від 17 грудня 2012 року (а.с.15).
У відповідності до ч. 2,3 ст. 386 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди
Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво-або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України, - власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Положеннями статті 100 Житлового кодексу України передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення проводяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускається за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зо бов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В судовому засіданні ОСОБА_3 визнала факт того, що вона знову встановила перегородку без дозволу на кухні.
Таким чином, в ході судового розгляду, судом безспірно встановлений факт здійснення перешкод ОСОБА_1 у загальному користуванні кухнею літ. «24-1» в будинку АДРЕСА_3, котрі здійснює відповідачка. Тому це порушення прав позивача ОСОБА_1, як співвласника спірної кухні, підлягає захисту та повинно бути усунуто шляхом зобов'язання відповідачки ОСОБА_3 здійснити за свій рахунок зніс самовільно встановленої перегородки на кухні загального користування літ. « 24-1» в будинку АДРЕСА_3 та її зобов'язання не чинити їй у подальшому перешкод у загальному користуванні кухнею літ. « 24-1» за вказаною адресою. Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо усунення їй перешкод у загальному користуванні заскленою верандою літ. « 24-2» та зобов'язання ОСОБА_3 здійснити за свій рахунок зніс самовільно встановленої перегородки на заскленій веранді літ. « 24-2» в будинку АДРЕСА_3 та зобов'язав останню не чинити їй у подальшому перешкод у загальному користуванні заскленою верандою літ. « 24-2» за вказною адресою, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є не обґрунтованими та не доведеними. Самі сторони підтвердили суду про те, що на веранді ОСОБА_3 перегородку не ставила.
Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_2 про усунення йому перешкод у користуванні кухнею « 24-1» та заскленою верандою літ. « 24-2», зобов'язав ОСОБА_3 здійснити за свій рахунок зніс самовільно встановленої перегородки на кухні літ. « 24-1» та заскленій веранді літ. « 24-2» в будинку АДРЕСА_3 та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому у подальшому перешкод у користуванні кухнею літ. « 24-1» та заскленою верандою літ. « 24-2» в вказаному будинку, то суд вважає, що в задоволені вказаних позовних вимог необхідно відмовити, оскільки вони не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Судом встановлено, що ОСОБА_2 у своєї квартирі № 6 не проживає та не проживав, це підтвердила в судовому засіданні і його представник, а отже йому ніяких перешкод у користуванні спірними приміщеннями відповідачкою не чиниться. Вони взагалі ніколи не зустрічались, ніяких конфліктів між ними не було.
Також, що стосуються позовних вимог позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_3 на їх користь моральної шкоди у розмірі по 3000 гривень, кожному, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню з наступних підстав:
У силу ст. 23 ЦК України, - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної .
Однак, позивачі не надали суду належних доказів щодо настання будь-яких тяжких наслідків для них чи здоров'ю, або душевних страждань, яких вони зазнали у зв'язку із знищенням чи пошкодженням їх майна, з вини відповідачці. Судом встановлено, що між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та представником ОСОБА_2 встановилися тривалі конфліктні сусідські відношення, пов'язані з порядком користування місцями загального користування. Ці обставини підтвердили сторони, а також копії кількох рішень Ялтинського міського суду на протязі кількох років.
Тому, на думку суду, сторонам необхідно налагодити добросусідські відношення та визначити порядок користування між собою загальною спірною кухнею, виключаючи конфлікти на грунті користування цією кухнею сторонніми особами, у тому числі і відпочиваючими, яких сторони у літній період приймають у себе у жилих кімнатах.
Крім того, не може бути задоволений зустрічний позов ОСОБА_3, оскільки у суду нема ніяких законних підстав для «закріплення» за нею, 1/3 частки загальної кухні літ. « 24-1», площею 5 кв.м., розташованої в будинку АДРЕСА_3, як просить позивачка, оскільки вказане спірне приміщення є місцем загального користування власників квартир у вказаному будинку, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, окрема 1/3 частки кухні ОСОБА_3 в натурі не виділялась. Рішеннями судів та письмовими доказами було вже неодноразово доказано, що ця кухня загального користування.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 щодо зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у користуванні належній їй на праві власності 1/3 частки кухні, розташованої в будинку АДРЕСА_3, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки остання не надала суду ніяких доказів самовільного зайняття відповідачами спірного приміщення, а також того, що вони чинять їй перешкоди у користуванні нею.
Що стосується вимог позивачки по зустрічному позову та відповідачки по первісному позову ОСОБА_12 щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної та матеріальної шкоди в розмірі 5000 гривень, з кожного, то в цій частині також вони не підлягають задоволенню, оскільки підстав, установлених законом для задоволення вказаних вимог позивач ОСОБА_13 не навела, зокрема доказів цього суду не надала.
Всі інші доводи сторін та їх представників не мають ніякого правового значення для вирішення спору по суті.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-218 ЦПК України, ст. ст. 16, 382, 383, 386,391 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у загальному користуванні кухнею " 24-1", зобов'язав ОСОБА_3 здійснити за свій рахунок зніс самовільно встановленої перегородки на кухні загального користування літ. " 24-1" в будинку АДРЕСА_3.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 у подальшому перешкод у загальному користуванні кухнею літ. " 24-1" в будинку АДРЕСА_3.
В іншій частині позову ОСОБА_1 та в позові ОСОБА_2 - відмовити.
В зустрічному позові ОСОБА_3 про закріплення за ОСОБА_3, 1/3 частку загальної кухні літ. "24-1", площею 5 кв.м., розташованої в будинку АДРЕСА_3;
про зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у користуванні належній їй на праві власності 1/3 частки кухні, розташованої в будинку АДРЕСА_3;
про стягнення з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок та матеріальної шкоди у розмірі 3320 (три тисячі триста двадцять) гривень 00 копійок, а у сього 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок;
про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок та матеріальної шкоди розмірі 3320 (три тисячі триста двадцять) гривень 00 копійок, а у сього 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційному суду АРК через Ялтинський міський суд в порядки та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.