Справа № 405/2080/13-а
2-а/405/185/13
22 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого Циганаш І.А.
при секретарі Притула О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Оболонського РУ Вовк Ігоря Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови серії АС1 №168252 в справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн., -
07 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 02 березня 2013р. вона рухалася по Оболонському проспекту в м. Києві на автомобілі марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_1. Приблизно о 18:00 год. її зупинив інспектор ДПС Вовк І.В. Підставою зупинки була перевірка документів, після пред'явлення інспектору реєстраційних документів на автомобіль, а також водійського посвідчення, вона запитала причину зупинки автомобіля, після чого інспектор почав вигадувати безпідставні приводи, а саме невідповідність протектора шин, невідповідність та неповний комплект реєстраційних документів. Після пред'явлення всіх документів на автомобіль, інспектор заявив, що вона порушила правила дорожнього руху України, а саме п. 12.4, після чого відносно неї склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 255 грн. Проте, складений протокол та постанова не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону, не є обґрунтованими та не підтверджуються доказами, встановленими ст. 251 КУпАП. Дійсно 02.03.2013 року на автомобілі марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_1 вона рухалася по Оболонському проспекті в м. Києві. Приблизно о 18:00 год. біля перехрестя Оболонського проспекту та вул. Маршала Тимошенка її зупинив інспектор ДПС Вовк І.В., який показав прилад, що схожий на фен, на екрані якого були цифри « 085». Після чого інспектор пояснив, що даний прилад це радар « Візир », а цифри на екрані - це її швидкість руху. На її заперечення стосовно того, що це не її швидкість руху, що вона рухалася в щільному потоці автомобілів і з показів даного приладу неможливо встановити якому транспортному засобу належить дана швидкість, інспектор не реагував. Інспектор не відповів на її запитання стосовно того чи сертифікований даний прилад в Україні, і чому він не встановлений на штативі, а знаходиться в руках у інспектора. Інспектор ДПС поводився зухвало, склав відносно неї протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АС 1 №168252 без належної оцінки її пояснень, дорожньої обстановки, дійсних обставин. Все це відбулося без присутності свідків, фіксації технічними засобами, що мають функції фото та відео зйомки. На її зауваження щодо присутності з її боку адвоката або фахівця у галузі права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор не реагував та залишив поза увагою. Просить постанову серії АС 1 №168252 від 02.03.2013р. про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 255 грн. визнати незаконною та скасувати; провадження по адміністративній справі закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач інспектор ДПС ВДАІ Оболонського РУ Вовк І.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду надав заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити. Зазначив, що 02 березня 2013 року приблизно о 17:45 год. він спільно з старшим інспектором СОМДТП та дізнання ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Духотою А.М. ніс службу відповідно до затвердженої дислокації несення служби поблизу будинку №2 по пр. Оболонському в м. Києві. На вказаній ділянці вулиці ( автодороги ) існуюча схема організації дорожнього руху має наступні обмеження: встановлено обмеження швидкості руху у відповідності до п. 12.4 правил дорожнього руху ( у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км./год. ). У цей час позивач керуючи автомобілем Фольксваген, номерний знак НОМЕР_1, скоїла порушення вимог п. 12.4 ПДР, що підтверджується відеоматеріалом, записаним за допомогою відео записуючого приладу « Візир » №0812495, який має свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної технічки №22-2/1221318 від 22.02.2013 року і дійсне до 22.02.2014р. Після зупинки ним вказаного транспортного засобу згідно положень п. 21-1 ст. 11 Закону України « Про міліцію » та роз'яснення позивачу суті скоєного нею правопорушення, він відповідно до вимог ст. 254-256 КУпАП склав протокол про адміністративне правопорушення. У подальшому згідно положень ст. ст. 222, 276 КУпАП ним прийнято рішення про розгляд вказаного адміністративного протоколу на місці вчинення правопорушення. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ним розпочато та проведено відповідно до вимог ст. ст. 278 - 280 КУпАП. За результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача ним винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АС1 №168252, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., винесену постанову було негайно на місці розгляду справи оголошено правопорушнику та вручено їй її копію. Вважає, що винесена ним постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є правомірною ( законною ), а її зміст не суперечить нормам законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 №399249 від 02 березня 2013 року вбачається, що 02 березня 2013 року о 17:55 год. ОСОБА_1, 1975 року народження, керуючи автомобілем марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_1 по пр. Оболонському, 2 в м. Києві рухалася зі швидкістю 85 км./год., чим перевищила встановлену в населеному пункті швидкість руху на 25 кв./год., швидкість руху вимірювалася приладом « Візир » №0812495, чим порушила вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП ( а.с. 5 ).
Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АС1 №168252 від 02 березня 2013 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та керуючись положеннями ст. 283 зазначеного Кодексу інспектор постановив визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. ( а.с. 4 ).
Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті " встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП.
В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається порушник, чи встановлених останнім доводів.
Крім того, після внесених змін в КУпАП статтями 14-1, 251 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, а доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані, крім всього іншого, встановлюються також і показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідачем надано до суду відеозапис вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, з якого вбачається, що позивач рухаючись на автомобілі марки Фольксваген, номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті рухалася зі швидкістю 85 км./год. Судом встановлено, що правопорушення було зафіксовано вимірювачем швидкості радіолокаційним відеозаписуючим « Візир » №0812495, який пройшов повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що підтверджується відповідним свідоцтвом, яке чинне до 22 лютого 2014 року ( а.с. 24 ).
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини та доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що не має підстав для скасування постанови серії АС1 №168252 в справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 порушила вимоги Правил дорожнього руху, а саме п. 12.4 ПДР України, що повністю підтверджується матеріалами справи, тому на позивача правомірно працівником ДАІ накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. в межах ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, ст. ст. 9, 11, 71, 86, 104, 158 ч.1 - 163, 167, 171-2 КАС України, суд ,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Оболонського РУ Вовк Ігоря Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови серії АС1 №168252 в справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн. - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Циганаш І.А.