САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №206/3067/13-ц
2/206/760/13
21.05.2013 року
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Мірошниченко Н.В.
при секретарі - Попова Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (відповідач) про розірвання шлюбу. У позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилається на те, що шлюб з відповідачем було зареєстровано 05.06.2009 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 143; від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сімейне життя з відповідачем не склалось, між подружжям виникали постійні сварки. Позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена, просив шлюб розірвати (а.с.2).
В судових засіданнях позивач наполягав на розірванні шлюбу, оскільки вважає збереження сім'ї неможливим та таким, що суперечить його інтересам.
Відповідач у судовому засіданні 21.05.2013р. позовні вимоги визнала (а.с.11).
Вислухавши пояснення сторін в судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 05.06.2009р., який було зареєстровано Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 143 (а.с.3). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з відповідачем.
Сторони тривалий час не ведуть сумісне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Їх сім'я розпалася з причини несумісності характерів, постійних сварок, які виникали між подружжям, що в результаті послужило підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги і призвело у підсумку до остаточного розпаду сім'ї.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін у судовому засіданні.
Статтями 21, 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушувати жінку та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Дотримуючись ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що між сторонами втрачене взаєморозуміння та почуття любові, примирення та збереження шлюбно-сімейних стосунків між сторонами не можливе і суперечить інтересам подружжя, враховуючи, що позивач по справі наполягала на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку про те, що сім'я сторін розпалася остаточно, примирення бути не може і шлюб підлягає розірванню.
Норма ст.113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Згідно із положеннями ст.235 ч.8 ЦПК України, які на підставі ст.8 ч.8 ЦПК України застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем не заявлено суду про намір зміни свого прізвище на попереднє, яке вона змінила під час укладення та реєстрації шлюбу з відповідачем, суд приходить до висновку про необхідність залишення прізвища відповідача без змін - «ОСОБА_2».
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8,10, 11, 31, 57, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 05.06.2009 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 143, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від шлюбу є малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2, яке було обрано нею у зв'язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_1, залишити без змін - «ОСОБА_2».
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: Н.В.Мірошниченко
родний засідатель: