Постанова від 16.05.2013 по справі 2а-11433/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11433/11 Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко О.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Степанюка А.Г.,

суддів: - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Ірпіньського міського суду Київської області від 28.11.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області про перерахунок пенсії, передбаченої ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також здійснення перерахунку та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою суду від 28.11.2011 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Відповідача та зобов'язано останнього провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 14.01.2011 року з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та віднесена до категорії 4, що підтверджується наявною у матерілах справи копією посвідчення та отримує пенсію у Відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон).

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ від 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМУ від 26.07.1996 року №836, Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 Закону.

Що стосується позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплатити щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії то слід зазначити наступне.

Згідно ст. 6 Закону особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідачем не здійснено нарахування доплати до пенсії Позивача в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.

У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, стаття 6 Закону залишається чинною в редакції, що діяла до моменту внесення до неї змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновками суду щодо зобов'язання Відповідача провести перерахунок та виплату Позивачу відповідних доплати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за період після 22.07.2011 року у розмірі, визначеному ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

З огляду на те, що на реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 6 липня 2011 прийнята постанова № 745, якою в п. 1, 4 та 6 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується громадянам віднесеним до 4 категорії у розмірі 5% до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється у розмірі 5,2 грн. тим, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривнісудова колегія приходить до висновку про правомірність дій Відповідача щодо виплати зазначених додаткової пенсії та допомоги у відповідному розмірі з 23.07.2011 року - дати набрання наведеною постановою уряду законної сили.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції у ході розгляду справи не було з'ясовано всі фактичні обставини справи, у зв'язку з чим останній допустив порушення норм матеріального права.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте ухвалив рішення без додержання норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 11, 160, 167, 183-2, 195, 198, 202, 205, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області - задовольнити частково.

ПостановуІрпіньського міського суду Київської області від 28.11.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області про перерахунок пенсії, передбаченої ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області щодо невиплати ОСОБА_4 доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах визначених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 14.01.2011 року по 22.07.2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.01.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених коштів.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської областіпровести перерахунок та виплату ОСОБА_4 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 14.01.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених коштів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.

Попередній документ
31335477
Наступний документ
31335479
Інформація про рішення:
№ рішення: 31335478
№ справи: 2а-11433/11
Дата рішення: 16.05.2013
Дата публікації: 22.05.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: