Справа № 192/576/13-ц
Провадження № 2/192/250/13
17 травня 2013 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої - судді Омелюх В.М.
при секретарі - Короті Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Солоне цивільну справу за позовом Солонянської районної державної адміністрації (як орган опіки та піклування) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Солонянська районна державна адміністрація в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 2006 року є вихованцем Василівської школи-інтернату, а з 27 травня 2010 року перебуває на обліку в службі у справах дітей, як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах у зв'язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків. Після влаштування до школи - інтернату неповнолітній відвідував домівку лише на канікулах, оскільки не знаходив спільної мови з матір'ю, яка не займалась його вихованням та утриманням, а батько неповнолітнього з сином не проживав.
Мати неповнолітнього ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, після чого було прийнято міри для встановлення місця проживання батька дитини та вирішення питання щодо повернення дитини до батька, з яким було проведено профілактичну бесіду службою у справах дітей за місцем проживання останнього. Відповідач надав письмові пояснення, за якими він винаймає житло, працює без офіційного оформлення та має іншу дружину, з якою проживає без реєстрації шлюбу та яка має власних двох дітей. Син ОСОБА_1 в травні 2012 року приїздив до нього в гості, але виник конфлікт з його громадянською дружиною, оскільки в однокімнатній квартирі, яку вони винаймають, було мало місця для проживання всіх членів сім'ї.
Оскільки не було вирішено питання про повернення неповнолітнього на проживання до батька, надійшли письмові клопотання дирекції Василівської школи-інтернату та відділу освіти Солонянської районної державної адміністрації, які прохали визначити статус неповнолітньої дитини, яка знаходиться на навчанні у школі-інтернаті, а органом опіки та піклування за місцем проживання відповідача було надано висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав, оскільки неповнолітній категорично відмовився повертатися проживати до батька, який багато років не займається вихованням дитини, не дбає про його духовний та моральний розвиток, не забезпечує необхідним для життя та розвитку, в зв'язку з чим відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України та з метою захисту прав неповнолітнього прохали позбавити його батьківських прав та стягнути з відповідача на користь органу опіки та піклування чи осіб, які будуть опікуватися дитиною, аліменти на утримання малолітньої дитини з урахуванням встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, оскільки позбавлення батьківських прав не звільняє його від обов'язку утримувати дитину до її повноліття.
В судовому засіданні представник позивача - Солонянської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування позов підтримав та пояснив, що неповнолітній з 2006 року ще за життя матері, яка належним чином не займалась вихованням сина, є вихованцем Василівської школи - інтернату, де ні мати до дня своєї смерті, ні батько дитину не відвідували та участі у його вихованні не брали, в зв'язку з чим дитина з 27 травня 2010 року перебуває на обліку в службі у справах дітей Солонянської райдержадміністрації як дитина, яка опинилась в складаних життєвих обставинах в зв'язку з ухиленням батьків від виховання своєї дитини. Відповідач з дитиною не проживає багато років, а після смерті матері не ставив питання щодо повернення йому дитини на виховання, в зв'язку з чим згідно висновку органу опіки та піклування є доцільним позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітнього сина внаслідок ухиленням від виконання батьківських обов'язків. В разі прийняття рішення суду про позбавлення батьківських прав, прохали стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, оскільки позбавлення батьківських прав не звільняє батьків він обов'язку утримувати своїх дітей, а відповідач на має постійної роботи та сталих прибутків.
Неповнолітній ОСОБА_1 в судовому засіданні позов про позбавлення відповідача батьківських прав підтримав та пояснив, що батьки з 2001 року не проживають однією сім'єю, після чого батько взагалі не приймав участі у його вихованні та утриманні. Він декілька разів намагався спілкуватися з батьком, а після смерті матері їздив до нього в гості, але це привело до конфлікту з громадянською дружиною батька і він був змушений поїхати від батька. На даний час батько також будь-якої участі в його житті не приймає, навіть на його прохання не допоміг оформити паспорт після досягнення ним 16 років, а також до даного часу не оформлена пенсія по втраті годувальника в зв'язку зі смертю матері.
Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи згідно поштового повідомлення (а.с.23) в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим суд ухвалив розгляди справу за згодою представника позивача та неповнолітнього ОСОБА_1 за відсутності відповідача в порядку заочного провадження відповідно до вимог ст.224 ЦПК України по наявним у справі доказах.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, неповнолітнього ОСОБА_1, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), державна реєстрація народження якого проведена відповідно до ст.13 Сімейного Кодексу України ( а.с.8).
У судовому засіданні встановлено, що відповідач як батько багато років не спілкується з сином, оскільки з 2001 року не проживав з сім'єю, не приймає належної участі в його вихованні та утриманні, не дбає про його моральний та фізичний розвиток, не приділяє уваги його фізичному, духовному, інтелектуальному та культурному розвитку, не турбується про його здоров'я та не утримує. Неповнолітній ОСОБА_1 ще за життя матері в 2006 році став вихованцем Василівської школи-інтернату Солонянського району Дніпропетровської області в зв'язку з неналежним виконанням батьками своїх батьківських обов'язків(а.с.10). Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері неповнолітнього ОСОБА_3 батько дитини не забрав сина зі школи-інтернату на виховання та продовжував ухилятися від утримання та виховання свого неповнолітнього сина, в зв'язку з чим неповнолітній ОСОБА_1 з 27 травня 2010 року був поставлений на облік в службі у справах дітей як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах (а.с.9), а прийнятими мірами питання повернення дитини на проживання до батька вирішено не було (а.с.11-17). Відповідач фактично проживає не за місцем реєстрації свого місця проживання (а.с.17,21), не має ні власного житла, яке винаймає, ні постійного місяця роботи та заробітку, а відповідно і належних матеріально-побутових умов для проживання та виховання неповнолітньої дитини урахуванням його віку та розвитку.
В зв'язку з тим, що звернення до відповідача з приводу необхідності повернення дитини в сім'ю та ставлення до дитини, він висновків не зробив і на протязі тривалого часу продовжує ухилятися від виховання та утримання сина, не забезпечує відповідно до її віку та розвитку його побутові умови, харчування, медичний огляд та лікування, не цікавиться його життям та не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює будь-яких умов для отримання ним засвоєння загальновизнаних норм моралі, суд приходить до висновку, що його необхідно позбавити відповідно до вимог ст. 164 СК України батьківських прав, оскільки невиконання або ухилення від виконання обов'язку по вихованню дитини може бути відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України підставою до застосування наслідків, передбачених Сімейним кодексом України, в тому числі і позбавлення батьківських прав, що вбачається і з висновку виконкому Довгинцевської районної в м.Кривий Ріг ради Дніпропетровської області як органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини (а.с.18-19).
Згідно ст.ст.180-184 СК України батьки зобов'язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей, а позбавлення батьківських прав відповідно до ст.164 ч.2 Сімейного кодексу України не звільняє від обов'язку по утриманню дітей .
З урахуванням зазначеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 400 гривень щомісяця, починаючи з дня звернення з позовом до суду до досягнення дитиною повноліття, з урахуванням встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, матеріального стану та стану здоров'я як дитини, так і платника аліментів, який є працездатним, має мінливий нерегулярний дохід, так як офіційно не працює, а отримує прибутки від періодичного виконання роботи по найму у громадян, зобов'язаний та має можливість сплачувати аліменти у такому розмірі.
Також, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по справі, оскільки позивач при зверненні з позовом до суду звільнений від цих витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 15, 150-155, 157-159, п.2 ч.1 ст.ст. 164-166, 169, 180-182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-228, 367 ЦПК України,
Позов Солонянської районної державної адміністрації (як орган опіки та піклування) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Старе Сафоновського району Смоленської області, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1, відносно неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Казарма-303 Солонянського району Дніпропетровської області, батьком якого він є.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Старе Сафоновського району Смоленської області, на користь органу опіки та піклування чи осіб, які будуть опікуватися дитиною, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 (чотириста) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з 26 березня 2013 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок в частині позову про позбавлення батьківських прав та 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок в частині позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
ГОЛОВУЮЧА: суддя