Справа №167/579/13-ц
Провадження №2/167/194/2013
15.05.2013 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Хитрика Р.І.,
при секретарі - Форсюк Т.М.,
представника позивача - Міщука Ю.І.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Дільниця благоустрою" Рожищенської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків,
Позивач Комунальне підприємство "Дільниця благоустрою" Рожищенської міської ради звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків. В обґрунтування своїх вимог вказує, що у січні-лютому 2012 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства, власником якого є Рожищенська міська рада та результати якої викладені в акті ревізії від 14.02.2012 року. За результатами проведеної ревізії виявлено окремі фінансові порушення, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів. Порушення допущені з вини відповідача, який на час ревізії працював керівником підприємства. Внаслідок допущених порушень позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 3138,88 грн., тому просять стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану ним під час виконання трудових обов'язків в сумі 3138.88 грн. та оплачений судовий збір.
Представник позивача Міщук Ю.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, в обґрунтування своїх письмових заперечень від 18.04.2013 р. на позовну заяву позивача, просить відмовити Комунальному підприємству "Дільниця благоустрою" Рожищенської міської ради у задоволенні його позову на підставі ч.4 ст.267 КЗпП України в зв'язку зі спливом річного строку позовної давності, передбаченого ч.3 ст.233 КЗпП України, ч.1 ст.258 ЦК України.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно розпорядження № 73-рв від 01.10.2009 року відповідача ОСОБА_2 призначено з 01.10.2009 року на посаду начальника Комунального підприємства "Дільниця благоустрою" Рожищенської міської ради і укладено контракт № 3 від 08.10.2010 року ( а.с. 9, 11-13) та розпорядженням № 36-ро від 07.10.2011 року останнього з 10.10.2011 року звільнено з даної посади в зв'язку з закінченням контракту (а.с.10).
Згідно статуту Комунального підприємства "Дільниця благоустрою" Рожищенської міської ради керівник підприємства несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємтства. (а.с.14-15).
З копії акта ревізії від 14.02.2012 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 перебуваючи в трудових відносинах з комунальним підприємством допустив за період з 03.10.2009 року по 09.10.2011 року використання палива за завищеною нормою на суму 3138.88 грн. (а.с. 16-22).
Відповідно до претензії № 4 від 19.03.2012 року позивач звертався до відповідача із вимогою провести відшкодування збитків понесених підприємством в сумі 3138.88 грн. (а.с. 4), отримання відповідачем 20.03.2012 року претензії стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.5).
Державна фінансова інспекція у Волинській області звернулася до начальника КП "Дільниці благоустрою" Міщука Ю.І. та голови Рожищенської міської ради Алієва А.А. про усунення порушень виявлених ревізією та вжиття заходів по забезпеченню відшкодування порушень, що стверджується листом № 03-060-14-14/1686 від 27.02.2012 року, № 03-060-14-14/1491 від 18.03.2014 року. (а.с. 6, 7-8).
Як вбачається із заперечень відповідача, днем виявлення шкоди, встановленої в результаті ревізії при перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства є день підписання відповідного акту. Акт перевірки було підписано 14 лютого 2012 року, тому позовна давність вимоги сплинула 14.02.2013 року. (а.с.30-31).
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 3 ст.233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
За положеннями ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.2 п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками " із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28.03.97 р. , N 12 від 03.12.97 р., днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.
Позивач про порушення свого права довідався 14 лютого 2012 року, тобто з часу проведення ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства, результати якої викладені в акті ревізії від 14.02.2012 року, звернувся до суду з даним позовом 08.04.2013 року, тобто після спливу строку позовної давності, який встановлений в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди, що визначений ч. 3 ст.233 КЗпП України та ЦК України.
Відповідач подав до суду заперечення щодо застосування положень ст.267 ЦК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності, про застосування зазначеного строку відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України заявив відповідач, підстав для продовження строку немає, тому в позові слід відмовити.
На підставі ст.ст. 256, 258, 261, 267 ЦК України, ч.3 ст.233 КЗпП України, ч.2 п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками " із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28.03.97 р. , N 12 від 03.12.97 р., керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
В позові Комунального підприємства "Дільниця благоустрою" Рожищенської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддяпідпис Р.І.Хитрик
Оригіналу відповідає:
Суддя Рожищенського районного суду Р.І.Хитрик