Провадження № 22-ц/774/5137/13 Головуючий в 1 інстанції Остапенко Н.Г.
Категорія 33 Доповідач Бараннік О.П.
2013 рік травень 21 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лисичної Н.М.,
при секретарі - Качур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, прокуратури міста Дніпропетровська на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа прокуратура м. Дніпропетровська, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства та прокуратури, -
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства та прокуратури, яку в послідуючому уточнила і посилаючись на те, що оскільки порушені відносно неї 14 вересня 2001 року СУ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та 10 вересня 2003 року РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області кримінальні справи за ознаками частини 3 статті 190 КК України, спочатку 28 грудня 2006 року, відносно шахрайства ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а потім 13 жовтня 2008 року і в частині шахрайства відносно ОСОБА_4, були закриті на підставі п.2 статті 2 КПК України ; та пункту 2 статті 6, пункту 2 статті 213 КПК України за відсутністю ознак злочину, просила стягнути за рахунок державного бюджету в особі Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на її користь моральну шкоду у сумі 350 000 гривень.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що будучи незаконно притягнутою до кримінальної відповідальності, перебувала під слідством більш ніж 7 років, з яких більш ніж 6 років і 3 місяці, тобто з 25.03.2002 року по 04.04.2002 року, та з 26.06.2002 року по 13.10.2008 року, її свобода була обмеженою, обраним відносно неї запобіжним заходом - підпискою про невиїзд, що негативно впливало, як на нею саму, так і на її близьких родичів.
Справа розглядалася двічі.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Головного управління державної казначейської служби України, третя особа прокуратура міста Дніпропетровська, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства та прокуратури - задоволені частково. За рахунок державного бюджету в особі Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 23 862 гривні. В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року в рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2013 року виправлена допущена арифметична помилка, в результаті якої розмір стягнутої на користь позивачки моральної шкоди замість помилково вказаного «23 862 гривні», виправлений на «97 456 гривень 70 копійок».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на не повне та не всебічне дослідження судом першої інстанції наявних в матеріалах справи доказів, просила рішення суду в частині відмовлення у задоволенні її позовних вимог скасувати та додатково стягнути за рахунок державного бюджету в особі Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 252 543 гривні 30 копійок.
Дніпропетровське міське управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, посилаючись на неповне з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасувати і у скасованій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, посилаючись на неправильно застосовані судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права і невідповідність висновків обставинам справи, просило рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Прокуратура міста Дніпропетровська також посилаючись на неправильно застосовані судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставини справи, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та прокуратури міста Дніпропетровська підлягають задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з послідуючим ухваленням по справі нового рішення, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивачки моральної шкоди за рахунок Державного бюджету в особі Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, суд першої інстанції виходив з Положення про Державну Казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011.
Однак, з таким висновком суду погодитись повністю не можливо, оскільки відповідно до пункту 5 зазначеного положення не Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, а саме Державне Казначейство України, яке не було залучено до участі у справі, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
За таких обставин, а також з огляду на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення вирішив питання про права та обов'язки Державного казначейства України, не залучивши його до участі у справі, а апеляційний суд не має права залучити Державне казначейство України до участі у справі на стадії апеляційного провадження, навіть зі згоди осіб, які беруть участь у справі, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п.п. 1, 3 ст. 309, ст.ст. 313 - 314, 316, 317, 319 ЦПК; України, колегія суддів -
Апеляційну скарги ОСОБА_1, Дніпропетровського міського управління ГУ УМВС України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, прокуратури міста Дніпропетровська задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2013 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа прокуратура м. Дніпропетровська, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства та прокуратури - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: