Провадження №22-ц/774/2031/13 Головуючий 1-ої інстанції - Багрова А.Г.
Категорія - 30 Доповідач - Макаров М.О.
26 квітня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів -Красвітної Т.П. ,Міхеєвої В.Ю.
при секретарі - Савчук Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетрвоської області від 11 грудня 2012 року
по справі за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних державі,-
У серпні 2012 року Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі-Нікопольська ОДПІ) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних державі, в якому просив стягнути збитки завдані державі внаслідок скоєння злочину у розмірі 60569,37 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 працюючи в.о директора КП «Міське будівництво» скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 367 КК України - неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов'язків через необережне та недобросовісне відношення до них, що потягло тяжкі наслідки для державних інтересів, тобто підписав акт приймання-передачі на відповідальне зберігання майна КП «Міське будівництво» балансовою вартістю 94505,61 грн. на баланс КП «Міські автомобільні дороги», тобто здійснив відчуження майна, яке знаходилось у податковій заставі, в результаті чого до бюджету держави не надійшли кошти у сумі 60569 грн. 37 коп.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2012 року в задоволенні позов відмовлено.
В апеляційній скарзі Нікопольска ОДПІ просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.12.2010 року кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1 провадженням закрито, звільнено його від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст.1 п. в) Закону України „Про амністію" від 12.12.2008 року (а.с.5)
Відповідно до постанови Дніпропетровського окрудного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року звернуто стягнення на активи КП «Міське будівництво» в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану ватрість у розмірі 31529 грн. 03 коп., з податку на прибуток у розмірі 339 грн., з податку з власників транспортних засобів у розмірі 2960 грн. 16 коп., з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 168 грн. 96 коп. (а.с.19), а згідно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2010 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора КП «Міське будівництво Нікопольської міської ради» та ліквідовано цю юридичну особу (а.с. 25), з яких вбачається, що частина податкового боргу у сумі 50997,52 грн сплачено підприємством, а інші суми погашені у зв'язку з ліквідацією КП «Міське будівництво».
Як вбачається з постанови суду органами досудового слідства ОСОБА_1 звинувачувався в тому, що він будучи посадовою особою, працюючи в.о директора КП „Міське будівництво" скоїв злочин передбачений ч.2 статті 367 КК України - неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов'язків через необережне та недобросовісне відношення до них, що потягло тяжкі наслідки для державних інтересів: підписав акт приймання-передачі на відповідальне зберігання майна КП "Міське будівництво" балансовою вартістю 94505,61 грн. на баланс КП „Міські автомобільні дороги", тобто здійснив відчуження майна, яке знаходилось у податковій заставі, в результаті чого до бюджету держави не надійшли кошти у сумі 60569 грн. 37 коп.
Відповідно до статті 124 Податкового кодексу України передбачено, що у випадку відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
Як вбачається з позову позивач посилається на статтю 1166 ЦК як на підставу для стягнення з відповідача суми податкового боргу в розмірі 60569 грн. 37 коп. яка передбачає відносини щодо відшкодування шкоди, хоча як вбачається з змісту позову між сторонами справи наявні правовідносини, які врегульовані Податковим кодексом, а саме статтею 124, яка передбачає відповідальність суб'єкта господарювання та посадової особи у випадку відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби .
У позовній заяві зазначено, що КП «Міське будівництво» станом на 01 травня 2007 року мало податковий борг перед бюджетом, у зв'язку з чим всі активи (майно) підприємства перебували у податковій заставі, про що в Єдиному реєстрі обтяжень зроблено відповідний запис за № 973-2282, а оскільки ОСОБА_1 це майно передав за актом приймання-передачі до КП «Міські автомобільні дороги» без попередньої згоди органу державної податково служби, то позивач вважає, що державі завдано збитки на суму 60569 грн. 37 коп.
Однак в обгрунтування цих обставин позивачем не надав суду належних доказів про наявність на час розгляду справи податкового боргу у розмірі 60569 грн. 37 коп., а відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки заявлена сума до стягнення є податковим боргом підприємства і не є майновою шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України, а за вчинення правопорушення щодо відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби передбачена відповідальність за статтею 124 ПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що заявлена сума для стягнення з відповідача не випливає з пред'явленого обвинувачення, до того ж позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між вчиненим ОСОБА_1 і наявністю податкового боргу перед бюджетом у розмірі 60569 грн. 37 коп.
Доводи апеляційної скарги Нікопольської ОДПІ про те, що відповідно до ст. 1166 ЦК України відповідач зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду державі, колегія суддів вважає необгрунтвоаними, оскільки ці правідносини врегульовані, як зазначалося вище, ст. 124 ПК України, а тому підстав для застосування в даному випадку вимог ст. 1166 ЦК України немає.
Крім того, доводи апеляційної скарги Нікопольської ОДПІ, як на підставу задоволення своїх вимог на те, що постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2010 року по справі №1п-1184/10 встановлено суму недоотриманих бюджетом коштів в розмірі 60569 грн. 37 коп., а тому ці вимоги не підлягали доказуванню, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ці обставини в судовому засіданні по вказаній кримінальній справі не вирішувалися, оскільки судом в даному випадку розглядалося подання органу досудового слідства щодо застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію», а також відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, проте такі судові рішення відсутні.
Доводи апеляційної скраги Нікопольської ОДПІ про те, що КП «Міське будівництво» ліквідовано, а вимоги Нікопольської ОДПІ незадоволенні за недостатністю майна, яке було відсутнє в тому числі у зв'язку із вчиненням ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, у зв'язку з чим не задоволені вимоги Нікопольської ОДПІ становили 105409 грн. 02 коп., з яких 60569 грн. 37 коп. могла бути погашена в доход державного бюджету, колегія суддів також вважає необгрунтованими, оскільки ці суми погашені.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування або його зміни.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетрвоської області від 11 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді