.
САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 206/3303/13-ц
Провадження № 2/206/780/13
"21" травня 2013 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Поштаренко О.В.
при секретарі: Богатирьовій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про розірвання шлюбу -
16 травня 2013 року ОСОБА_2 (позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (відповідач) про розірвання шлюбу.
У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що шлюб з відповідачем було зареєстровано 21.02.2001 року відділом РАГС адміністрації Ленінського району м. Ростова-на-Дону, актовий запис № 59; від шлюбу дітей не мають; сімейне життя з відповідачем не склалось, спільним побутом вони не пов'язані, з відповідачем фактично не проживають; позивач вважає, що шлюбні відносини припинились та подальше перебування у шлюбі не має жодного сенсу; просила шлюб розірвати.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, 21.05.2013 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву, засвідчену нотаріусом Брянського нотаріального округу Брянскої області, про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає та просить розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_2 (а.с. 9).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 21.02.2001 року. Від шлюбу дітей не мають, про що зазначає позивач в позовній заяві. Сторони тривалий час не ведуть сумісне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Їх сім'я розпалася з причини несумісності характерів, постійних сварок, які виникали між подружжям, що в результаті послужило підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги та призвело у підсумку до остаточного розпаду сім'ї. Вказані обставини підтверджуються поясненнями у позовній заяві.
Відповідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Дотримуючись ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
При постановлені рішення, суд враховує те, що сторони наполягали на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім'я сторін розпалася остаточно та примирення бути не може.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8,10, 11, 31, 57, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 21.02.2001 року відділом РАГС адміністрації Ленінського району м. Ростов-на-Дону, актовий запис № 59, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: О.В.Поштаренко