Справа: № 2-а-2207/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
30 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання перерахування та виплати основної та додаткової пенсії, -
ОСОБА_3 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області (далі - УПФУ в м. Білій Церкві) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування та виплати основної пенсії із розрахунку не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання здійснити такі виплати з 01.03.2011.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2011 року позов було задоволено частково, визнано протиправними дії УПФУ в м. Білій Церкві щодо не нездійснення нарахування і виплати позивачу основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано здійснити такі виплати з 15.03.2011 по 22.07.2011, з урахуванням вже проведених виплат.
На вказану постанову УПФУ в м. Білій Церкві подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, позивач належить до осіб, які є інвалідами 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до постраждалих осіб 1 категорії.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, а розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсійні виплати здійснювались позивачу в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 № 654.
Проте, з огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами Закон України має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, а тому відповідач неправомірно здійснював пенсійні виплати позивачу в меншому розмірі ніж це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що 14.06.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI, відповідно до якого п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На реалізацію наведеної норми Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 (набрала законну силу з 23.07.2011), п.1 якої встановлено, що особам які є інвалідами 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до постраждалих осіб 1 категорії додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виплачується у розмірі 20% прожиткового мінімуму, а п. 3 встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для інвалідів 2 групи - 1090 грн.,
Тобто з 23.07.2011 при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 № 745, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що 22.07.2011 є кінцевим строком по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФУ в м. Білій Церкві необхідно залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2011 року - без змін, оскільки вона відповідає нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.